Українські бізнеси обʼєднуються в бізнес-кластери для розв’язання проблем і розвитку компаній. Яку користь отримують компанії від такого партнерства.
«Бізнес-кластери – це про обʼєднання і конкуренцію одночасно», – говорить Віктор Оксенюк, співініціатор Think Camp, експерт з кластерного розвитку. Як приклад називає винний кластер у Каліфорнії – Napa Valley, який обʼєднує 700 винарень, готелі та ресторани. Бізнеси співпрацюють, щоб турист захотів приїхати до Napa Valley. Конкуренція за туриста починається, коли він перетинає кордон, каже Оксенюк.
Навіщо українським підприємцям створювати бізнес-кластери? «Мотивацією може бути розв’язання проблеми, яку самостійно неможливо розв’язати, або отримання альтернативних продуктів», – говорить Віктор Оксенюк. Рівненський меблевий кластер створювався для виходу на експорт з українським продуктом, зазначає він.
Яка інша причина? Бізнес стикається з фінансовими обмеженнями, говорить співзасновник Рівненського меблевого кластеру та компанії «Ескада-М» Володимир Патіс. Меблевий кластер безкоштовно об’єднує близько 80–90 підприємств, серед яких Kronospan, Hjort Knudsen та Morgan Furniture. «Щоб виготовляти якісні меблі, потрібне обладнання вартістю від €100 000. У кластері достатньо, щоб його мав один бізнес», – каже він.
Що таке бізнес-кластери
За визначенням Майкла Портера, кластери – сконцентровані в одному регіоні й одній галузі групи компаній, постачальників чи фірм, а також повʼязані з їхньою діяльністю організації (університети, агентства, торгові обʼєднаня тощо). Вони конкурують, але одночасно працюють разом для досягнення спільної мети.
Києво-Могилянська бізнес-школа пояснює кластери як ефективний стратегічний інструмент для забезпечення конкурентоспроможності бізнесу та регіону, а також спосіб подолання тих викликів, які неможливо розв’язати окремій організації.
Залишаючись конкурентами, бізнеси співпрацюють між собою, платять членські внески, за що отримують сервіси та послуги, говорить голова правління Українського кластерного альянсу, співзасновник Podillia Fashion Cluster та Міжнародного агротуристичного кластера «Дністер 1362» Олег Демчук. Зараз бізнеси, які співпрацюють у межах Podillia Fashion Cluster, сплачують членський внесок у розмірі 2000 грн на місяць, а також кошти за підготовку грантової заявки. Робота в межах кластера «Дністер 1362» не передбачає внеску, бізнес розраховується з кластером лише за організацію платних заходів. «Коли ми організовуємо платну дегустацію, тоді компанії роблять нам знижку на свою продукцію. Іноді розраховуються частиною продукції», – каже Демчук.
Юристи кластера «Дністер 1362» надають консультацію з оподаткування, каже засновник компанії з виробництва мʼясних сиров’ялених делікатесів «Опільські легуміни» Павло Нижник. Кластер допомагає з просуванням компанії, організовуючи тематичні події. Компанія-учасник розвивається і збільшує оборот. «У 2019 році оборот був 300 000 грн. Через пів року ми приєдналися до кластера. У 2023-му оборот сягнув 5 млн грн. Чистого прибутку отримали 2 млн грн», – говорить Нижник.
Іноді для компаній, у яких не вистачає оборотних коштів, потрібне обладнання. З цим теж допомагає кластер, говорить про Podillia Fashion Cluster Демчук. У 2022 році кластер створив грантову заявку, в результаті чого вдалося отримати п’ять флетлоків, яких потребували компанії.
Створення Podillia Fashion Cluster – реакція на кризу, з якою зіткнулися компанії, каже Олександр Суховірський, співзасновник кластера і компанії «Робінзон Тім». У перший місяць повномасштабної війни у «Робінзон Тім», який на той час виробляв дитячий одяг, продажі впали на 90%. Стартувавши після кризи вже у кластері, «Робінзон Тім» разом з трьома іншими виробниками отримав тканини для пошиття товарів і відшив комплектів на суму 642 000 грн.
Через нестачу кадрів деякі виробничі процеси української меблевої фабрики Kitass зупинилися. Яке рішення впровадили? Передали частину виробництва іншій компанії, каже співзасновник фабрики та меблевого бренду Diza Дмитро Занько. «Як би парадоксально це не звучало, війна зробила поштовх до кластеризації наших підприємств», – говорить він.
За наявності трьох спеціалістів і двох підрядників компанія Ki-Pro, що займається меблюванням комерційних проєктів, змогла оздобити багатоквартирний будинок. «Працювали в кластері», – пояснює співвласник і директор Ki-Pro Геннадій Шелудько. Працюючи у такий спосіб у період 2021–2023 років, кількість реалізованих проєктів Ki-Pro зросла втричі як в Україні, так і за кордоном.
Кластерна система дає змогу вести багато проєктів і створює конкуренцію в експортному напрямі, говорить Геннадій Шелудько. Дохід від реалізації експортних проєктів у Ki-Pro зріс на 15% порівняно з 2022 роком і становив 6 млн грн. Компанія реалізувала проєкти у Франції, Швейцарії, Ізраїлі, Америці та Англії.
«Коли долучилися до Рівненського меблевого кластеру та Української асоціації меблевиків, вийшли на зовнішні ринки з металевими комплектуючими для меблів», – каже співзасновник компанії Warmhaus Роман Зелінський. Раніше компанія займалася виробництвом твердопаливних котлів, а другий напрям сформувався як результат запиту меблевиків, говорить Роман. Відправляють вироби у Фінляндію та Німеччину.
Компанія «Опільські легуміни» планує виходити на міжнародний ринок, проте об’ємів продукції у 5–5,5 т на рік недостатньо. «Будемо масштабуватися і тоді виходити на експорт», – пояснює Павло Нижник. Збільшувати обсяги планують завдяки партнерам. Першим стала компанія «Агрофірма «Козацька», познайомитися з якою вдалося на події, організованій кластером. Нещодавно вона запустила виробництво мʼясних делікатесів під брендом «Лямці», яке виготовлятиме 70 т продукції на рік.
«У реаліях війни та обмеженнях, наявній конкуренції на зовнішніх ринках кластерний підхід не є панацеєю. Але це ефективний інструмент, з яким Україна значно розширить власні експортні можливості», – впевнений Геннадій Шелудько.
Джерело: https://forbes.ua/
