З 1 січня 2022 року в ЄС введено в дію новий Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2018/848 про органічне виробництво й маркування органічних продуктів.
Ключові зміни, що можна виділити в новому Регламенті, – це розширення сфери його застосування, посилення відповідальності операторів у разі виникнення підозри щодо забруднення продукції, перехід від еквівалентності до рівнозначності та встановлення вимог до групової сертифікації.
Розбираємось детальніше, що саме змінилось та які наслідки можуть бути для українських органічних виробників.
Структура нового органічного законодавства ЄС
Необхідно розуміти, що мова йде про систему органічного законодавства, а не один окремий регламент. Згаданий вище Регламент № 2018/848 було ухвалено 22 травня 2018 року, але рішення про перегляд законодавства було ухвалено ще наприкінці 2011 року. Перша версія нового регламенту була представлена Єврокомісією в березні 2014 року, але й до цього часу ухвалені ще не всі необхідні нормативні акти.
Якщо раніше система органічного законодавства складалась усього з кількох регламентів, в основі яких було три ключові Регламенти № 834/2007, № 889/2008 та № 1235/2008, то в новому законодавстві всі нормативно-правові акти згруповані відповідно до розділів основного регламенту. Тобто, правила виробництва (рослинництво, тваринництво, харчові продукти, корми, аквакультура), репродуктивний матеріал рослин і насіння, контроль, торгівля з третіми країнами тощо.
Близько 50 статей основного Регламенту № 2018/848 містять посилання на делеговані акти та акти впровадження. Загалом має бути введено в дію 24-25 правових актів, близько 20 вже набули чинності, а деякі ще знаходяться в процесі ухвалення.
Розширення сфери дії законодавства або – що підлягатиме сертифікації
Як і раніше, сфера дії органічного законодавства поширюється на такі три категорії:
В окремому додатку до нового регламенту наводяться категорії інших продуктів, що відтепер можуть бути також сертифіковані за органічним законодавством. Мова йде про продукти, які тісно пов’язані з сільським господарством.
До цього переліку ввійшли дріжджі для використання в якості харчових продуктів/кормів, мате, виноградне листя, серцевина пальмового дерева, пагони хмелю, кокони шовкопряда, натуральні гуми та смоли, ефірні олії, корки, бавовна, вовна, шкури, традиційні трав’яні препарати на рослинній основі.
Вперше до переліку також внесено морську сіль та інші солі, що використовуються в харчових продуктах і кормах, хоча раніше сіль, як і вода, не підлягали сертифікації.
Сфера дії законодавства, як і раніше, не поширюється на діяльність закладів громадського харчування. В таких випадках можуть застосовуватись національні або приватні стандарти.
Що означає перехід від еквівалентності до рівнозначності
Ця норма безпосередньо стосується третіх країн, які експортують свою продукцію до ЄС, зокрема, й України. Існуватимуть паралельно дві системи, згідно з якими можна буде здійснювати експорт органічної продукції до ЄС. Перша – це торговельні угоди з третіми країнами.
У світі наразі налічується близько 15 двосторонніх угод, які повністю або частково визнають стандарти та, відповідно, дозволяють обіг органічної продукції. Такі угоди відповідно до нового регламенту мають бути переглянуті протягом наступних 5 років.
Друга система – це рівнозначність стандартам ЄС. Якщо до цього часу українські виробники проходили сертифікацію відповідно до вимог, що еквівалентні стандартам ЄС, то вже незабаром від них вимагатиметься повна відповідність стандартам ЄС.
Протягом наступних перехідних трьох років органи сертифікації, що здійснювали діяльність у третіх країнах, повинні пройти акредитацію за новим законодавством ЄС. Це стосується і тих органів, які зараз працюють в Україні.
Основна мета переходу на рівнозначність – посилення контролю та відповідальності у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
Посилення відповідальності операторів у разі виникнення підозри щодо забруднення продукції
ЄС посилює контроль за обігом органічної продукції та встановлює чіткі кроки для операторів та їх органів сертифікації в разі виникнення підозри щодо забруднення недозволеними продуктами й речовинами. При цьому значна відповідальність покладається на самого оператора – від ідентифікації такої продукції до всебічної співпраці з органом сертифікації. Останній, своєю чергою, повинен повідомити компетентний орган про початок розслідування та проінформувати про його результати.
Орган сертифікації у випадку підтвердження підозри може заборонити введення такої продукції в обіг як органічної або ж навіть знову розпочати відлік перехідного періоду. Наприклад, стосовно землі, на якій було використано протруєне насіння чи використано заборонене в органічному виробництві речовини.
Раніше, протягом листопада-грудня 2021 року, було проведено кілька онлайн інформаційних заходів про нове органічне законодавство в ЄС (за підтримки Швейцарії в рамках програми «Органічна торгівля заради розвитку в Східній Європі (OT4D)», що впроваджується IFOAM – Organics International в партнерстві з HELVETAS Swiss Intercooperation та Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія).
Більш детально ознайомитись зі змінами в органічному законодавстві ЄС:
Джерело: https://organicinfo.ua/
