За 5 місяців поточного року обсяг споживання довгого прокату в Україні збільшився на 12,9% р/р до 550 тис. тон. Потенціал подальшого зростання ринку обмежений, оскільки позитивна динаміка пов’язана з будівництвом фортифікаційних споруд, що не можуть стати основою для тривалого відновлення ринку.

Традиційно частка імпорту на ринку довгого прокату не є високою. Зокрема, протягом 2023-2024 рр. вона складала 1,5-1,6%. За підсумками 5 міс. 2025 р. частка імпорту в споживанні дорівнює 3,2%. Наявні геополітичні ризики можуть сприяти подальшому зростанню імпорту, створюючи потенційну загрозу для українських виробників.

Цьогоріч захисні заходи ввели або посилили всі ключові ринки сталевої продукції: США, ЄС, Індія. Сумарно ці заходи спричиняють потенційне скорочення попиту на глобальному ринку на 14-18 млн тон, що на фоні зростаючого експорту з Китаю можуть призвести до деструктивних наслідків для ринків, що не мають відповідного захисту.

Український ринок перебуває у вразливому стані. Україна має захисні заходи проти імпорту довгомірного прокату лише з Молдови і Білорусі, тоді як великі глобальні гравці, зокрема Туреччина і Китай, не потрапляють під жодні обмеження. Турецькі виробники мають перевагу перед сталевими компаніями з України за рахунок співпраці з країною-агресором, купуючи дешеві напівфабрикати і газ. Китайські компанії мають можливість пропонувати найнижчі ціни за рахунок державної підтримки.

СВАМ також буде одним із заходів, що призведе до зміни торгових потоків – збільшиться тиск сталі виробленої конвертерним способом на ринки без відповідного регулювання. Європейський СВАМ запустив ланцюгову реакцію: інші країни, зокрема, США, Канада, Велика Британія, Австралія, Норвегія, вже розглядають запровадження аналогічних національних інструментів.

Деструктивний вплив для ринку від росту імпорту може бути не тільки у заміщенні обсягів місцевого виробництва, але й у тиску на ціну.

Джерело: https://gmk.center/