Цьогоріч 51-й Всесвітній економічний форум пройшов не безпосередньо у швейцарському Давосі, а в онлайні.
Представляємо до Вашої уваги головні тези спікерів WEF 2021.
Хосе Анхель Гурріа, генеральний секретар організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), наголосив: нинішня криза значно прискорила зміни. «Зокрема, ми побачили погіршення ситуації з низькокваліфікованими професіями. І в більшості, це сталося через цифровізацію та автоматизацію. Частка висококваліфікованих професій зросла до 25% у країнах, які є членами ОЕСР. І висококваліфіковані працівники задоволенні збільшенням своєї заробітної плати за час пандемії, тоді як зарплатня низькокваліфікованих працівників перебуває в процесі застою або навіть знижується. Ще до пандемії ми мали зростаючу нерівність, але тоді були можливості для низькокваліфікованих працівників. Криза загострила цю нерівність, нашкодивши сектору економіки, де були зайняті такі працівники», – зазначив він.
«Ми маємо відновити економічне зростання навіть в умовах пандемії. Вакцинація не є панацеєю і швидким процесом, на боротьбу з пандемією підуть роки, але економіка не може стільки чекати», – заявив федеральний міністр економіки й енергетики Німеччини Петер Альтмайєр.
Президент Франції Еммануель Макрон під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі заявив, що економіка майбутнього має базуватися на моральності. Вона повинна враховувати вразливі місця сьогоднішньої економічної системи: зміни клімату, нерівність між бідними й багатими, слабка медична система.
«Ми маємо прагнути запроваджувати інновації й не забувати про майбутнє людства. Наша економіка повинна бути більш стійкою до зовнішніх чинників. Важливо також пам’ятати про принципи людяності, рівноправ’я, соціальних питань», – сказав він.
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс, базуючись на досвіді власної країни, пояснив, що реагування на кризу COVID-19 – це «не щось настільки складне, як ракетобудування»: «Просто дотримуйтеся того, що вам кажуть експерти, – сказав він. – Якщо вам потрібно прийняти сміливе рішення, особливо якщо воно болісне з економічної точки зору, прийміть його якомога раніше».
Франс ван Хаутен, генеральний директор компанії Royal Philips, підкреслив важливість створення «робочого ланцюжка поставок». «Коли настає глобальна криза, ви не повинні діяти так, щоб похвалитися «я – перший». Ми повинні співпрацювати, щоб отримати масштабні результати», – сказав він.
Президент Китаю Сі Цзіньпін, виступаючи по відеоконференції на щорічному Всесвітньому економічному форумі, закликав міжнародне співтовариство відкласти розбіжності. Він попередив, що історія показала, що країни, які вирішують діяти самостійно, «завжди зазнають поразки», цитує його виступ CNBC.
Сі у своєму виступі зачепив глобальні проблеми, такі як пандемія коронавірусу і надзвичайна кліматична ситуація. «Нам потрібно згуртуватися над цими проблемами й працювати разом», – сказав він.
«Нам знову і знову показують, що розоряти свого сусіда, йти поодинці та скотитися в зарозумілу ізоляцію завжди буде невдачею. Давайте всі візьмемося за руки й обʼєднаємося для нашого спільного розвитку», – додав Сі.
Виступаючи на форумі вперше з 2017 року, Сі ще раз виступив за багатосторонній підхід до міжнародних справ. «Створювати маленькі кола або починати нову холодну війну, відкидати, погрожувати або залякувати інших, навмисне вводити роз’єднання, припиняти поставки або вводити санкції, а також створювати ізоляцію або відчуження – все це лише підштовхне світ до поділу і навіть конфронтації», – сказав Сі, не називаючи, кого з держав чи їх лідерів він має на увазі.
«Ми не можемо вирішувати спільні проблеми в розділеному світі, і конфронтація заведе нас в глухий кут», – наголосив він.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель прогнозує, що пандемія змусила країни долучитися до політики ізоляціонізму. Вона вважає, що ця тенденція буде підсилюватися, оскільки локдауни продемонстрували вразливість міжнародної торгівлі. Водночас політик зазначила, що Німеччина намагатиметься знайти баланс.
Голова Центрального банку КНР Ян Чін-Лонг переконаний, що монетарна, макроекономічна й фіскальна політика мають фокусуватися на збільшенні зайнятості. «Стабільна зайнятість гарантує постійне споживання товарів і послуг. Сьогодні наша монетарна й макроекономічна політика зосереджена на зайнятості населення, це допоможе Китаю спокійно перейти до економіки керованого споживання», – зазначив він під час виступу 26 січня.
Міністр уряду Сінгапуру Тарман Шанмугаратнам вважає, що основний ключ до подолання економічної кризи – це вакцинація від COVID-19, однак цей шлях буде довгим. «Ми далекі від того, щоб говорити про вихід із кризи. Ми бачимо світло в кінці тунелю, але цей тунель довгий, і ми маємо бути готовими до потрясінь на цьому шляху», – сказав урядовець.
Японія почувається оптимістичніше. Очільник Центрального банку Японії Харухіко Курода вважає, що у 2021 році економіка країни зросте на 4%, а у 2022-му повернеться на докризовий рівень.
На запитання, які монетарні інструменти варто застосовувати урядам, пролунала відповідь про те, що уряд використовує багато інструментів, щоб стабілізувати ринок.
Харухіко Курода констатував факт, що пандемія негативно вплинула на банківську сферу, і похвалився відносно невеликою кількістю померлих від коронавірусу порівняно з іншими країнами (станом на 25 січня – 5077 осіб, населення Японії – 126 млн). Він зазначив: важливо, щоб влада контролювала рівень безробіття – та нагадав, що в Японії цей показник складає 3%. Загалом голова японського центробанку повідомив, що фіскальна й монетарна політика повинна працювати у такий спосіб, що стабілізувати суспільні настрої.
Спікери Всесвітнього економічного форуму також обговорили проблему збільшення кількості безробітних за час пандемії COVID-19.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес повідомив, що в країні 40% осіб віком до 25 років не можуть знайти роботу. За даними Євростату, у липні загальний рівень безробіття в Іспанії становив 15,8%.
Спікер озвучив три основні інструменти, які уряд країни використовує для подолання безробіття:
Водночас генеральний директор AARP Джо Енн Дженкінс навела статистику: серед 6 000 компаній 83% підвищили свою цінність і почали більше інвестувати, коли їхні трудові колективи поповнилися молодими працівниками.
У перший день Всесвітнього економічного форуму його учасники говорили про загострення нерівності між бідними й багатими країнами. Це проявляється в антикризових заходах, які запроваджуються державами. Франція, Німеччина, Великобританія, Чехія та ще ціла низка європейських країн вводять жорсткі локдауни, натомість Україна змогла дозволити собі лише двотижневий карантин із м’якішими обмеженнями, ніж навесні. До слова, весняний карантин коштував державі -10% ВВП у другому кварталі у порівнянні з першим. Загалом українська економіка втратила майже 5% за підсумками 2020 року.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час виступу на WEF-2021 наголосив, що потрібно скоротити розрив між заможними й бідними країнами, і запропонував ввести спеціальні боргові права, які б спростили виплату позик. «Розвинуті країни прийняли безпрецедентні пакети заходів стимулювання, це двозначні суми розміром трильйони доларів. Багато країн із середнім розміром доходів і найменш розвинуті потребують ліквідності, щоб уникнути боргового дефолту. Необхідно полегшити боргові зобов’язання всіх країн, щоб їм не доводилося обирати між наданням основних послуг своєму населенню й обслуговуванню боргів. Це означає запровадження спеціальних боргових прав в інтересах країн, що розвиваються і добровільний розподіл невикористаних спеціальних прав позики», – наголосив він.
Джерело: https://mind.ua/
