Основні віхи ІТ-індустрії, які були у 2023-му

2023-й став другим, який пройшов за умов повномасштабного вторгнення росії. Економіка загалом адаптувалася, хоча говорити про повноцінний перехід на «військові рейки» не доводиться. Різні галузі по-своєму переорієнтувалися під виклики, що виникли, серед яких – знищення виробничих потужностей, відплив кадрів за кордон і на фронт, проблеми з фінансуванням і логістикою, а також перебої з енергопостачанням.

Проте багато сфер зуміли витримати ці випробування та вистояти. Тому в нинішніх оглядах Mind сфокусувався на тих рішеннях і подіях, які можна вважати найбільш проривними для галузі за нинішніх умов. Не оминули ми увагою й найпровальніші, на думку редакції, кейси. Окремо (там, де це можливо) намагалися виділити рішення, які працюють на Перемогу. Навіть якщо не завжди вони можуть виглядати очевидними, але сприяють зміцненню економіки, а отже – наближають довгоочікуваний перелом на фронті.

Продовжуємо аналіз досягнень і провалів року аналізом ІТ-галузі. 

У перший рік великої війни ІТ-індустрія стала єдиною експортною галуззю України з позитивною динамікою доходу, показавши зростання на 5,8% – до $7,34 млрд. Загальний обсяг індустрії, включно з внутрішнім ринком, зріс на 1% – до $7,97 млрд. Втім у другій рік повномасштабного вторгнення галузь увійшла з «тривожними дзвіночками»: рецесія у США, масові скорочення персоналу світовими техногігантами.  Невдовзі топи українських ІТ-компаній почали прогнозувати, що цей рік принесе вітчизняній індустрії не дуже приємний сюрприз, а головним викликом та антидрайвером стане вже не війна. Не помилилися.

За попередніми даними дослідження IT Research Ukraine,  у 2023 році – вперше за всю історію галузі – експорт ІТ- послуг може просісти на 7,7–2,3%, до $6,7–7,1 млрд.

«Аналізуючи динаміку експорту, важливо враховувати, що з 2021-го до другої половини 2022 року як в Україні, так і у світі ІТ-галузь показала шалене експансійне зростання. У 2022 році війна була основним чинником уповільнення росту індустрії. Але варто подивитися на дещо ширшу картину, бо у другій половині 2022 року ми почали бачити й ознаки макроситуації – уповільнення зростання світової економіки. Тож 2023 рік може бути дуже важким – важчим за 2022-й. Тоді ми по інерції показували зростання», – раніше пояснював голова «EPAM Україна» Степан Мітіш.

Та уточнював: у 2023-му вплив війни на індустрію почав відходити на другий план. А на перше місце стали виходити макропоказники та поведінка гравців на глобальному ринку: «Коли гроші дорогі, СЕО бізнесів задаються питанням, а чи варто зараз інвестувати в щось нове, складне та інноваційне. Можливо, ні. Ми спостерігаємо, як багато компаній ставлять на паузу розробку нових інноваційних продуктів».

Член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей доповнював: «Перший тренд – у світі вся ІТ-індустрія «легенько» стагнує, базуючись на інвесторах і з багатьох інших причин. Другий тренд – це складність завести нові замовлення в Україну, тому що в замовників є певне відчуття війни».

Втім просідання експорту має компенсувати зростання внутрішнього ринку. За прогнозами IT Research Ukraine, загальний обсяг індустрії зросте на 0,45% – $8 млрд. «Внутрішній ІТ-ринок сповільнився з повномасштабним вторгненням. У 2021 році його обсяг становив $1,53 млрд, а у 2022-му цей показник знизився до $550 млн. В літку 2023-го спад зупинився. Очікуємо подальшого поступового зростання, частка IT на внутрішньому ринку у 2023 році може збільшитися на 5–10%», – пояснювала Mind в.о. виконавчої директорки IT Ukraine Association Марія Шевчук.

Досягнення року

Попри падіння експорту та замовлень ІТ-індустрії вдалося наростити кількість фахівців. Ні, «космічного» зростання немає: лише на 6% – до 307 600 спеціалістів. Втім у наявних умовах цю динаміку можна вважати досягненням. Враховуючи й те, що 242 000 фахівців залишилися жити і працювати в Україні. «Водночас збільшилася і кількість українських спеціалістів за кордоном – на 20%. Наразі їх чисельність сягає 65 000, на противагу 55 000 – 57 000 торік», – йдеться в дослідженні IT Research Ukraine.

Як саме вдалося наростити кількість фахівців? Відповідь на це питання – у деталях дослідження DOU. «Вперше за історію наших ресерчів зрівнялася кількість айтівців, які працюють у продуктових та аутсорс-компаніях, – їх тепер по 40%. Поки аутсорс потерпає від браку нових клієнтів і замовлень, деякі продуктові компанії почуваються краще і продовжують активно наймати. На продуктові компанії припала майже половина всіх наймів із топ-50 у першому півріччі. Хоча загалом топ-50 найбільших ІТ-компаній зменшився на 6000 фахівців», – пояснюють дослідники.

Угоди року

Інвестиції в українські сервісні ІТ-компанії – велика рідкість не лише під час великої війни, а взагалі за всю історію індустрії. Втім на початку 2023 року Miratech залучила від Horizon Capital та IFC мінімум $5 млн. А у серпні фонд Hypra вклав $10 млн у Trinetix.

Фінансування Miratech стало частиною програми Economic Resilience Action від IFC з інвестування $2 млрд задля того, щоб зберегти економічну активність і робочі місця під час кризи, викликаної російським вторгненням в Україну. Miratech мала витратити ці інвестиції на масштабування та розширення команди в Україні.

Інвестиції у Trinetix мають потроїти розміри бізнесу протягом наступних чотирьох років і вивести її у десятку найбільших сервісних компаній України. Керівний партнер фонду Hypra Ігор Перція пояснював, що інвестиція націлена на залучення клієнтів на нових ринках і відкриття офісів у нових локаціях. Мова про Латинську Америку.

Поворот року

Втім у 2023 році ІТ-ринок праці остаточно повернувся «обличчям» до роботодавця, а «спиною» до кандидата. За даними DOU, кількість вакансій в ІТ впала до п’ятирічного мінімуму. «Цього року на jobs.dou.ua опубліковано 49 000 вакансій, або на 22 000 менше, ніж 2022-го. Після рекордного 2021-го торік кількість вакансій зменшилася на 37%, а цього року – ще на 31%. Падіння призвело до рекордної конкуренції серед кандидатів. У 2021 році в листопаді на DOU було в середньому 4 відгуки на одну вакансію, торік – уже 17, а цього року – 37», – йдеться в дослідженні.

Цікаво, що значно просіла кількість технічних вакансій, а нетехнічних, навпаки, зросла на 15% за рік. «Вакансій у маркетингу стало більше на 28% за рік, у продажах – на 37%. Більш ніж у половину зросла кількість вакансій у фінансах, копірайтингу, більш ніж удвічі – у юриспруденції. Виняток – HR і рекрутинг (-38% за рік)», – втішають дослідники. Але цей тренд свідчить про деякі проблеми з просуванням та продажами.

Прорив року

На десятому році війни з рф наша держава нарешті почала структуровано підтримувати вітчизняний MilitaryTech. Пішли більш вагомі держзамовлення, створено окремий кластер BRAVE1, де надають фінансову, інформаційну та організаційну підтримку Defense-розробкам. А їх уже сотні: наземні, морські дрони та БпЛА, РЕБ, антидронові рушниці, рації, аналітичні системи, різноманітні засоби для розмінування тощо. 

За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, нині в Україні вже є приблизно 200 компаній, які займаються БпЛА. «Щодня з’являється дедалі більше MilitaryTech-стартапів – тільки на Brave1 подалося більш ніж 700 компаній. Потенціал великий. Сьогодні відбувається війна технологій у режимі реального часу – дрони, РЕБ. Дивлюся ранкові звіти підрозділів, що використовують БпЛА. Наприклад, один підрозділ за ніч вразив більш як 100 одиниць техніки – безпілотниками, що зроблені в Україні», – пояснює результативність Федоров.

«Ми вже спроможні виробити в наступному році більше 10 000 ударних дронів середньої дальності (сотні км) та 1000+ дронів з дальністю за 1000 км», – зазначав він.

Наразі далеко не всі розробки прийняті до експлуатації в ЗСУ. Втім бюрократичні перепони в цьому році стали значно меншими. За даними Міноборони, зараз у ЗСУ експлуатується приблизно 70 модифікацій БпЛА й більш ніж 20 різних типів боєприпасів для них. Нещодавно допущено до експлуатації 6 нових зразків РЕБ. Завершило тестування розроблених вітчизняними компаніями тактичних засобів радіоперешкод баражувальним боєприпасам і FPV-дронам.

Треш року

На десятому році війни в Україні продовжують працювати понад 80 російських софт-продуктів: «1С», AmoCRM, Bitrix24, «Мегаплан», BAS, «UA-бюджет», «Мой склад» тощо. Ними досі користується понад 70% українського бізнесу. Хоча на ринку вже давно багато альтернатив від вітчизняних і міжнародних розробників. Головна перепона для позбавлення від софту країни-агресора – тривала та складна інтеграція багатофункціональних систем. Втім, можливо, бізнес винесе уроки з нещодавньої кібератаки російських злочинців на «Київстар» і прискорить перехід на безпечні аналоги.  

Прогнози та перспективи для ІТ у 2024-му

Наразі облікова ставка США залишається на найвищому з 2001 року рівні та є ключовим фактором гальмування світового ІТ. На початку 2024-го очікується подарунок від ФРС: зниження цього показника. Тож мають «ожити» й інвестиції в розробку ІТ-систем на світовому ринку. Вітчизняний також отримає поштовх до зростання.

Як зазначив голова Мінстратегпрому Олександр Камишін, 2024 року в Україні планується виробити не лише мільйон FPV-дронів, а й тисячі ударних БпЛА з більшою дальністю.

Ще одним поштовхом має стати більш інтенсивне зростання українського MilitaryTech. Під час війни інвестиції в цей напрям будуть тільки збільшуватися. Тож, можливо, 2023 рік стане першим та останнім провалом за всю історію ІТ-індустрії.