Forbes поспілкувався з бізнес-асоціаціями, низкою компаній із різних секторів економіки та проаналізував дані НБУ, який періодично досліджує ринок праці. 

Висновок: проблеми з кадрами є, але не в усіх галузях і поки що не такі драматичні, як описує Мазепа. Більше того, Україна одночасно має і дефіцит робочої сили, і високе безробіття.

Як склався такий парадокс і чи зміниться щось у 2024 році?

Наскільки великим є дефіцит кадрів 

Через війну з України виїхали понад 6 млн людей, близько половини з них – дорослі, свідчать результати дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС), опублікованого у вересні.

З весни цього року НБУ фіксує збільшення попиту на працівників підприємствами, але не в усіх регіонах та галузях. У жовтні 55% компаній, що брали участь у дослідженні Європейської бізнес асоціації (ЄБА), заявили, що вже відчувають дефіцит кадрів, ще 33% вказали, що стикаються з цим частково.

Коло професій, де є нестача кадрів, досить широке: від слюсарів та кухарів до інженерів, маркетологів, юристів та топменеджерів. НБУ також констатував, що найчастіше на відсутність кадрів скаржаться будівельні підприємства та компанії переробної промисловості.  

Інший тренд – диспропорція між очікуваннями кандидатів і зарплатами, які може запропонувати бізнес. «Це одна з головних проблем ринку праці», – констатують у дослідженні ЄБА.

Як проблему з кадрами вирішує бізнес

Агенція комунікацій «Варто» зараз витрачає втричі більше часу на найм співробітників, ніж до початку повномасштабного вторгнення, розповідає її HR-менеджерка Єлизавета Ароян. Найгостріша проблема – з пошуком фахівців рівня middle, додає Ароян. Перевагу над конкурентами мають фірми, що можуть наймати та навчати «джуніорів», зазначає вона.

Війна загострила також проблему з кадрами інженерних спеціальностей, яка існувала й раніше, розповідає Сергій Лейвіков, директор компанії «Облтепло», яка займається сервісом промислових котелень та насосних станцій.

Частина спеціалістів виїхали за кордон, частина – пішли до лав ЗСУ, констатує Лейвіков. «Намагаємося поповнювати свій штат завдяки внутрішнім переселенцям», – додає він. 

Схожий виклик постав і перед співвласницею компанії SheMax, яка виробляє пилососи для манікюрних салонів, Тетяною Шелест. За півтора року вона не змогла закрити потребу в інженерах-конструкторах, зварювальниках, збірниках, паяльниках та фінансистах за рахунок робочої сили в Ужгороді, де розташоване виробництво.

«Шукаємо працівників в інших регіонах, оплачуючи їм житло, та пропонуємо підвищену зарплату, – каже Шелест. – У зв’язку з мобілізацією змінили виробничі процеси, аби роботу могли виконувати жінки». 

Особливі складнощі з висококваліфікованими кадрами відзначають і CEO компанії Task Force, що займається перекладами, Станіслав Горбачевський та операційний директор Netpeak Agencies Group Єгор Дем’янков.

Не вистачає менеджерів із продажів, фахівців із хорошим рівнем англійської та польської мови, а також проєктних менеджерів, перераховує Горбачевський. Пошук спеціалістів топланки може тривати пів року і більше, додає Дем’янков.

Чому тоді зростає безробіття 

Попри брак кадрів у низці галузей, безробіття в Україні залишається на високому рівні. Якщо до війни він був близько 10%, то зараз – трохи менш ніж 20%. 

Головна перешкода для кандидатів – відсутність роботи за фахом. Про це заявили 55,3% опитаних Центром Разумкова на замовлення ZN.ua. На другому місці недостатній розмір пропонованої зарплати, про який заявили 44,9%. 

IT-сектор є яскравим представником галузей, де, навпаки, пропозиція переважає попит. Так, у вересні на майже 7000 IT-вакансій претендували понад 91 000 кандидатів, свідчать дані Djinni.  

За даними work.ua, на початку жовтня було зафіксовано в абсолютному вимірі більше нових вакансій, аніж на аналогічну дату 2021-го в таких сферах: медицина, фармацевтика (на 14%), роздрібна торгівля (на 10%) та освіта (на 9%). Водночас значно скоротилася кількість вакансій у сфері ІТ (на 48%), культури (на 44%) та секретаріату (на 38%).  

Ще одна диспропорція на ринку – регіональна. У прифронтових районах складніше знайти роботу через руйнування інфраструктури і виробничих потужностей, зазначають в НБУ. Особливо гостра проблема на сході – 43% серед тих, хто працював до 24 лютого, залишаються без роботи, свідчить вересневе опитування групи «Рейтинг». У середньому по країні це 25%.   

Через війну, яка, за базовим сценарієм НБУ, триватиме увесь 2024 рік, до України наступного року повернуться лише 100 000 людей. Прогноз на 2025-й – 700 000, припускають у НБУ. 

Повністю зупинити міграцію неможливо, тож Україна має прагнути, аби люди поверталися з новими знаннями, навичками, заробленими грошима, зазначає директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім.Птухи НАН України Елла Лібанова. 

Джерело: https://forbes.ua/