Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки».

Ключові факти

• Документ ухвалено, зокрема, на виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до ст. 64 Угоди про асоціацію з ЄС.
• Прийняття законопроєкту дозволить досягти системної сумісності законодавства України із законодавством ЄС у сфері поводження з ГМО, йдеться у пояснювальній записці до проєкту.

Законом  запроваджуються європейські механізми державної реєстрації ГМО, вводиться заборона на вирощування та обіг: ГМО-кукурудзи – постійно,    ГМО-цукрових буряків і ріпаку – протягом 5 років з дня набрання чинності Закону.

Що передбачає законопроєкт

1. Розмежування повноважень органів державної влади для усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО.
2. Удосконалення системи оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнього природного середовища.
3. Запровадження європейських механізмів державної реєстрації ГМО.
4. Удосконалення вимоги до маркування ГМ-продукції та запровадження правила щодо її простежуваності.
5. Посилення державного контролю у сфері поводження з ГМО, а також встановлення відповідальності за порушення законодавства у цій сфері.

Контекст

У 2019 році в Україні був ухвалений закон про маркування продуктів з ГМО. Він спрямований на захист прав споживачів на отримання інформації про склад продуктів, які вони купують.

Маркування здійснюється шляхом розміщення на упаковці слова «ГМО» або позначення «містить ГМО», якщо вміст ГМО в продукті становить не менше 0,9%.

За даними Держпродспоживслужби, в Україні налічується близько 300 видів харчових продуктів, які містять ГМО. 

В Україні заборонено вирощувати генетично модифіковану сировину з метою продажу до моменту внесення такої сировини в держреєстр. Водночас немає жодного зареєстрованого сорту ГМ-культур, оскільки діє Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» №1103-V. 

Однак на практиці українські аграрії продовжують засівати свої поля ГМ-культурами, особливо стійкими до гербіцидів – соєю та ріпаком. Українське законодавство не забороняє виводити генетично модифіковані культури, але є нюанси. Зокрема, закон про ГМО дозволяє селекцію ГМ-культур у разі, якщо розробки в цьому напрямі мають науковий інтерес і проводяться на базі лабораторій дослідних інститутів НАНУ.

Джерело: https://minagro.gov.ua