Парламент ухвалив законопроекти, спрямовані на боротьбу з експортом “чорного зерна” та неповерненням валютної виручки

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкти №№10168-2 та 10169-2, спрямованим на боротьбу з “чорним зерном” та неповерненням валютної виручки, зазначається в повідомленні з депутатського корпусу.

Деталі

“Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №10168-2, яким внесяться зміни до Податкового кодексу щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів. За – 236. Туди ж: ухвалили у другому читанні законопроєкт №10169-2 про внесення змін до Митного кодексу. За – 235”, – написав народний депутат Олексій Гончаренко.

При цьому нардеп вказав, що “під час розгляду правок до другого читання вдалося трошки виправити божевільні норми”.

Нардеп Ярослав Железняк вказав, що “прийняли замість нормальну правку №33. Тобто підтримали потім нормальну редакцію”. А також, що “штрафи за неподання звітів по КІКам були скасовані до кінця воєнного стану”.

Деталі

Згідно з пояснювальною запискою, обома законопроєктами пропонується запровадити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції, що забезпечує більші валютні надходження до держави та впливає на стабільність національної валюти.

Як повідомили у профільному комітеті, проєктом закону №10168-2 надається право Кабміну запроваджувати режим експортного забезпечення щодо окремих видів товарів (переважно аграрна продукція за визначеними кодами УКТ ЗЕД), суть якого полягає у таких особливостях:

  • у разі запровадження Кабміном режиму експортного забезпечення встановлюється заборона експорту таких товарів суб’єктами ЗЕД, які не є платниками ПДВ; 
  • забороняється експорт таких товарів за цінами нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни (ціни визначатиме МінАПК у порядку, визначеному Кабміном);
  • до вивезення таких товарів платник повинен зареєструвати податкову накладку за ставками:
  1. 0% – платники, у яких обсяг неповерненої валютної виручки не перевищує 20% (порядок розрахунку такого показника визначатиме КМУ); 
  2. 14 або 20% (за ставкою для внутрішнього постачання відповідного товару) – всі інші платники. Такі платники отримають змогу відкоригувати ставку ПДВ на 0% виключно після отримання податковою від банку інформації про завершення розрахунків за відповідною експортною операцією.

Проєктом №10169-2, як повідомляли у податковому комітеті, передбачаються такі особливості митного оформлення окремих видів аграрної продукції у період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого урядом:

  • під час декларування аграрної продукції (за кодами, визначеними у проекті Законі №10168-2) до митної декларації мають бути внесені відомості про податкову накладну, складену декларантом. Така митна декларація має містити відомості лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної накладної;
  • фактурна вартість задекларованого товару не може бути нижчою ніж вартість цього товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами;
  • не допускається подання однієї додаткової декларації до кількох періодичних або спрощених митних декларацій на такі товари;
  • в останній додатковій декларації до відповідної періодичної або спрощеної декларації декларантом зазначається ознака завершення переміщення товарів по такій періодичній або спрощеній МД;
  • Держмитслужба після завершення митного оформлення експорту аграрної продукції буде надавати інформацію з митних декларацій до ДПС.

Зауваження

У Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) висловили зауваження до законопроєктів, заявляючи, що вони, “імовірно, створять корупційні ризики через можливе встановлення ручного режиму регулювання агроекспорту”. Увагу звертають на норми щодо можливості блокування податкових накладних на експорт та порядок встановлення мінімально допустимих експортних цін.

Джерело: https://unn.ua/