Ведення бізнесу
До головних засад сприятливого інвестиційного клімату відноситься дієва система преференцій. Для потенційних інвесторів, які займаються певною господарською діяльністю на території України, надається низка пільг у вигляді податкового та митного стимулювання, фінансової підтримки тощо. Прикладом зазначених преференцій з метою підтримки бізнесу, економічного розвитку територій та податкового стимулювання в Україні є створення індустріальних парків.
Пропонуємо Вам ознайомитись з матеріалами які підготувала Державна податкова служба України, щодо податкового стимулювання створення та функціонування індустріальних парків.
Питання підтримки розвитку індустріальних парків в Україні регулюється Законом України від 21.06.2012 № 5018-VI «Про індустріальні парки» (зі змінами) (далі – Закон).
Згідно із Законом державне стимулювання облаштування та функціонування індустріальних парків може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у формі податкового стимулювання ініціаторам створення – суб’єктам господарювання, керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків (частина 6 ст. 14, п. 4 частини третьої ст. 34 Закону).
Податковий кодекс України (далі – Кодекс) визначає:
загальні стимули для суб’єктів господарювання:
додаткові можливості для учасників та інших суб’єктів індустріальних парків:
Завдяки змінам до Кодексу, внесеним Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні», індустріальні парки отримали низку інвестиційних стимулів для розвитку, зокрема:
Податок на прибуток підприємств (стаття 142 ПКУ).
Прибуток учасника індустріального парку від здійснення певних видів господарської діяльності у сферах переробної промисловості, у сфері збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів звільняється від оподаткування протягом десяти років.
Кодексом обумовлено коло учасників індустріального парку – юридичних осіб, які не мають права застосовувати такі особливості оподаткування податком на прибуток.
Сума вивільнених від оподаткування коштів повинна спрямовуватися на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку, не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним.
Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2022 № 1095.
Податок на додану вартість (стаття 197 ПКУ).
Звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою статті 287 Митного Кодексу України, що ввозяться учасниками індустріальних парків виключно для власного використання для здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості, у сфері збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови, що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати їх ввезення на митну територію України пройшло не більше трьох років і вони не були у використанні.
Порядок ввезення на митну територію України та цільового використання нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться учасником індустріального (промислового) парку, включеного до Реєстру індустріальних (промислових) парків, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 997.
Звільнено від сплати ПДВ операції з постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет.
Учасники індустріальних парків можуть застосовувати й інші податкові пільги з ПДВ, наприклад, ввезення на митну територію України устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії (пункт 197.16 статті 197 ПКУ); постачання програмної продукції (пункт 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ) тощо.
Місцеві податки (статті 266 та 284 ПКУ).
Органам місцевого самоврядування спрощено процедуру прийняття рішень щодо встановлення пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю, що сплачуються на відповідній території, з об’єктів оподаткування, що знаходяться на території індустріального парку.