Нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон, яким передбачене митне оформлення біометану, а також – виконання вимог СВАМ при експорті продукції до ЄС. Зазначений документ Верховна рада ухвалила ще в березні 2024 року Так, українська промисловість на порозі значних змін, адже у 2026 році запрацює механізм CBAM, спрямований на зменшення викидів CO2. Отже, постають питання: чи готові наші виробники до нових викликів? Які основні етапи та зобов’язання чекають на українську промисловість найближчим часом? Що таке CBAM, як він вплине на виробництво і які кроки вже зараз потрібно робити, щоб залишатися конкурентоспроможними? А також чому це важливо і як підприємство може підготуватися? Про це все розповів СЕО та співзасновник SUNSAY NRG Дмитро Зінкевич.
Перш за все пропоную розібратися, чому взагалі з’явився CBAM. Європейський Союз є лідером у боротьбі з кліматичними змінами. З 2005 року на його території працює система торгівлі викидами (Emissions Trading System), що допомагає ЄС досягати своїх цілей у цій сфері. Наприклад, план Fit for 55 передбачає зниження викидів до 2030 року до 55% проти 1990 року. В межах цього плану вже 19 років працює механізм, що зобов’язує певні категорії підприємств сплачувати за викиди.
Проте деякі європейські підприємства могли б перенести свої виробництва на територію країн, що не є членами ЄС. Вони б виробляли свої товари, не сплачуючи за викиди, а потім імпортували б їх до ЄС. Щоб запобігти такому витіканню вуглецю (Carbon leakage), був винайдений механізм CBAM. Його головна мета – змусити виробників платити за свої викиди та стимулювати зменшення забруднення атмосфери.
Європейська система торгівлі викидами є найпершою у світі. Вона стала прикладом для інших країн. На сьогодні існує 73 країни з податками чи обмеженнями на вуглецеві викиди. А за допомогою CBAM ЄС демонструє, як можна розширити торгівлю викидами навіть на ті держави, які не є членами ЄС, і змусити виробників платити за забруднення атмосфери.
Для України гарною новиною є те, що Європейська комісія впроваджує CBAM поступово. З 1 жовтня 2023 року до 1 січня 2026 року триває перехідний період. Це ідеальний час, щоб підготуватися до повного впровадження механізму, адже виробникам потрібно лише звітувати про свої викиди, але ще не платити.
Наразі не всі виробництва зобов’язані платити додаткові кошти за викиди вуглецю. Це стосується лише певних категорій, як-от: електроенергія, цемент, алюміній, залізо, сталь та імпорт добрив. Чому саме вони? Ці виробники відповідають за 50% викидів CO2 в атмосферу на території ЄС. Отже, підприємства, що підпадають під ці категорії, зараз мають звітувати про свої викиди щоквартально. Якщо компанія не надасть звіт, до неї застосовуватимуться штрафні санкції – від 10 до 50 євро за 1 тонну викидів. При цьому потенційну кількість викидів ЄС порахує за встановленою формулою.
Проте так буде не завжди, адже Єврокомісія залишила за собою право розширити кількість категорій у майбутньому. Перегляд очікується з 1 січня 2026 року, якраз коли механізм CBAM запрацює на повну.
Насправді Європейська комісія дуже ретельно підійшла до того, щоб підготувати виробників до впровадження CBAM. На її офіційному сайті представлені пояснювальні матеріали про те, як правильно рахувати викиди CO2 та звітувати. Ці документи доступні 24 офіційними мовами країн – членів ЄС. Найближчим часом їх перекладуть додатковими мовами, зокрема й українською.
Якщо коротко: кожне виробництво у своїй країні повинно звітувати національному реєстратору викидів. У нас наразі це можна зробити за допомогою сервісу на онлайн-платформі «ЕкоСистема», розробленому Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.
Наразі лише 20% українських товарів, що експортуються до ЄС, підпадають під дію механізму CBAM. Саме ці виробники є першопрохідцями в цій сфері, які зобов’язані звітувати про свої викиди. Чому це важливо для України? По-перше, у нашій країні немає власної системи торгівлі викидами, як, наприклад, у Норвегії чи Швейцарії. Країни, які мають власні подібні системи, не платять CBAM, щоб не було подвійного оподаткування.
По-друге, Україна все ж таки прямує в ЄС. Рано чи пізно ми обов’язково будемо сплачувати за свої викиди CO2. Чому ж не звернути на це увагу сьогодні й підготуватися до майбутнього? Уже зараз стати енергоефективними виробництвами, проявити свою корпоративну відповідальність за кліматичні зміни й навіть поліпшити конкурентоспроможність своєї продукції на європейському ринку.
По-третє, ЄС перевірятиме звітність виробників про викиди CO2 та за хибно надану інформацію встановлюватиме штрафні санкції, про що я вже згадував.
Нарешті варто звернути увагу на зменшення своїх викидів зараз, тому що в Україні наразі технології та заходи, спрямовані на це, значно дешевші, ніж у ЄС. Наприклад, 1 кВт сонячної електроенергії в Австрії коштує понад 1500 євро, тоді як в Україні – приблизно 500 євро. Це пов’язано з різницею вартості праці спеціалістів. Проте після вступу до ЄС, коли українські зарплати зрівняються з європейським рівнем, вартість встановлення технологій для зменшення викидів зросте втричі.
Тому варто вже зараз почати оптимізувати своє виробництво. Крім того, так ви робите свої товари більш привабливими для європейських покупців.
Зараз в Україні це здебільшого великі корпорації, які працюють, наприклад, у металургійному секторі. Одна з них – «Інтерпайп», що впровадила систему моніторингу викидів вуглецю за прикладом ЄС. Новий метод дозволяє враховувати більше факторів і краще стежити за викидами CO2 у виробництві порівняно зі старими радянськими методами.
Ferrexpo постановила собі за мету до 2030 року зменшити викиди CO2 на 50%. Компанія працює над досягненням цієї мети, використовуючи різні шляхи. Зокрема, вони замінюють енергоносій – переходять на біопаливо. Також компанія встановила сонячні електростанції для отримання чистої енергії та рухається в напрямку чистого водню. Отже, Ferrexpo показує, що зменшити викиди та зробити свій товар екологічним можна різними способами.
Ще один приклад – «Метінвест», що вкладає кошти в розробку проєктів із виробництва заліза прямого відновлення. Компанія має платити додаткову вартість відповідно до CBAM за свою продукцію. Проте вони також розуміють, що краще вже зараз ці кошти вкласти у власне виробництво та зробити його більше енергоефективним і чистим, ніж платити значні податки за викиди в майбутньому.
Також хочу звернути увагу на інший аспект, а саме на те, що іноземні компанії починають віддавати перевагу чистим виробництвам. Наприклад, Volvo зараз купує чисту сталь для своїх автомобілів. Зокрема, вони вже створювали спеціальну техніку та великий вантажний транспорт з чистої сталі. Тобто сьогодні Volvo хоче мати постачальників екологічної сировини для свого виробництва. Компанія дивиться в напрямку сталого розвитку та екології у своєму майбутньому.
Перш за все це використання сталих матеріалів, як у прикладі з компанією Volvo. Якщо виробник віддає перевагу чистій сировині, то викиди також зменшуються. По-друге, це енергоефективні рішення спрямовані на зменшення споживання енергії.
Також слід оптимізувати ланцюги постачання. Якщо компанія обирає виробників сировини ближче до себе, то це автоматично зменшує викиди на транспортування.
Впровадивши ці технології та стратегії, ваші продукти стають більш привабливими для суспільства, особливо для нового покоління, яке значно більше турбується про довкілля та кліматичні зміни.
До речі, звітність і розрахунки – це також один із механізмів, який допомагає зменшити викиди CO2. Адже регулярний аналіз та моніторинг дає вам можливість відстежувати тренди в цьому напрямку. Надалі, як власники компаній, ви можете ухвалювати правильні рішення та ставити чітку мету. Це також дозволяє контролювати й показувати свій прогрес. А отже, CBAM є не обмеженням, а потужним кроком до зниження викидів.
Джерело: https://mind.ua/
