Днями капіталізація світового ринку криптовалют зросла на 3%, загальнодобовий обсяг операцій на крипторинку зріс майже у 2,5 раза – до $48 млрд, а вартість біткоїну – на 4,5% за добу. Зростання відбулося на тлі новини, що Комісія з цінних паперів і бірж США не оскаржуватиме свій програш у справі Grayscale. Усі ці події мають позитивно вплинути на настрої інвесторів, а отже, і на розвиток ринку криптовалют. Зараз у світі триває пошук оптимальної моделі для регулювання криптовалютного ринку, і Україна не виняток. Які моделі обирають за океаном та ув Європі і яку модель варто розглянути Україні?
У сучасному світі важко переоцінити перспективи криптоіндустрії та блокчейн-технології. Для окремих країн розвиток цієї галузі може визначити майбутнє розвитку економіки, інновацій і технологій. Ті країни, які заохочуватимуть розвиток ринку цифрових активів, отримають більше інвестицій.
Наскільки багато інвесторів зайдуть на ринок криптовалют у ту чи іншу країну, впливатиме той факт, наскільки ефективно в державі організують систему регуляції ринку цифрових активів.
Чому це важливо? Криптоінвестори в сучасних умовах можуть вільно обирати, на який ринок їм заходити. І вестимуть справи в тій частині земної кулі, де вигідніше. А правильно налаштована система регулювання – це та, яка враховує інтереси як інвесторів, так і держави.
Для України зараз це важливо, бо ми прагнемо побудувати потужну цифрову державу, а тому повинні використати весь спектр можливостей. Правильно налаштована система регулювання цифрових активів, що враховує інтереси як гравців ринку, так і держави, може стати «золотим квитком» у прогресивне майбутнє України.
Забезпечення прозорості на ринку цифрових активів – одна із цілей запровадження правил крипторегуляції. На ринку мають діяти єдині правила, а діяльність гравців має відповідати встановленим правилам. Це те, до чого глобально повинні прагнути регулятори в усьому світі, і на що законодавцям варто передусім звертати увагу.
Чому виникає питання прозорості ринку? Навіть біржі, які користуються популярністю, можуть не дотримуватися основних правил надійності. Тоді в новинах ми читаємо про банкрутство чи відмову в наданні ліцензії банками тієї чи іншої країни.
Крипторинок, на який підуть інвестори, це ринок, на якому біржі:
На сьогодні виділяють п’ять підходів регулювання криптоактивів: гнучке регулювання, крипторегулювання на основі принципів, крипторегулювання на основі ризиків, регулювання через примусове виконання, саморегуляція та співрегулювання. У світі діють три головні крипторинки: американський, європейський та азійський.
У Сполучених Штатах Америки застосовується регулювання шляхом примусу. Там поширена практика, коли регуляторні органи використовують штрафи, пені та судові позови як інструмент для встановлення стандартів регулювання.
Яскравим прикладом є багаторічна боротьба Комісії з цінних паперів США (SEC) з компанією Ripple та її криптовалютою XRP, яку SEC донедавна хотіла віднести до категорії цінних паперів. Ripple виграла судову справу, хоч і частково. Ще одна справа, яка вже обернулася на користь SEC, – з компанією Paxos, яка є емітентом стейблкоїна BUSD від відомої криптобіржі. Тепер біржа припинить підтримку цього стейблкоїна у 2024 році.
Одна з основних проблем регулювання криптовалют – це відсутність їхнього чіткого статусу та домовленостей між різними державними інституціями. Наприклад, у США Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами досі не може домовитися із SEC, що таке крипта: перші вважають її товаром, другі – цінним папером.
Американський регулятор застосовує до цифрових активів ті самі принципи регуляції, що й до фондового ринку. Але таке використання старих норм регуляції до нової галузі не йде на користь ринку цифрових активів.
Криптовалюта не може бути так «насильно» вмонтована у старі правила. Власне, вона створювалася на противагу старій системі. Відповідно сама крипта має бути внесена в окрему нову категорію активів зі своїми правилами регуляції. Думаю, ми до цього дійдемо в майбутньому.
Є ще азійські особливості ринку. Там крипторинок має можливість сприяти економічному процвітанню, у регіоні зростає також легітимність і довіра на самому ринку.
Лише впродовж липня 2020 року – червня 2021-го кількість криптовалютних транзакцій у Центральній і Південній Азії зросла на 706%, що становить 14% вартості глобальних транзакцій. Проте азійський регіон не є однорідним, в окремих країнах закони досі неузгоджені, функціонують різні правила.
Для країн Європи актуальним є гнучке регулювання. Воно зручне для перехідного періоду, бо розвивається разом із сектором.
Традиційні підходи до регулювання можуть не відповідати потребам галузі. Вони або занадто жорсткі, або не захищають споживачів чи не сприяють конкуренції, або, навпаки, у старих правилах не прописані ті норми, які потрібні новим галузям. Водночас гнучкий підхід дозволяє поступово підлаштовувати законодавство під нові технологічні галузі. У ЄС якраз тестують законодавство щодо регулювання криптоактивів, тому там і діє гнучкий варіант регуляції.
Для 27 країн – членів Євросоюзу ухвалили єдиний акт MiCA (Markets in Crypto assets), який остаточно набуде чинності 2024 року. Це набір правил для всього крипторинку Європи, які мають спростити життя регуляторам. Його мета – прописати єдиний стандарт якості, убезпечити від численних авторизацій, унеможливити відмивання коштів за допомогою криптовалют, а також створити рівні умови і для великих гігантів, і для малих компаній.
Зараз у Європі для MiCA триває адаптаційний період, але вже зрозуміло, що це точно інший підхід, ніж у США. Усе ж у Європі ринок криптовалют «дихає» більш вільно. Але водночас MiCA – це доволі сувора регуляція. Вона має масу обмежень і вимог до криптобізнесів та активів, якими вони оперують.
Наприклад, є заборона на нарахування відсотків на так звані токени електронних грошей, тобто стейблкоїнів (як-от USDT). Це означає, що стейкінг стейблкоїнів, який є одним із популярних фінансових вкладень на криптобіржах, якими користуються клієнти, стане неможливим. Його заборона суттєво зменшить прибуток таких бізнесів на території Європи, а користувачі втратять можливість отримати додатковий дохід.
Хоча правила МiCA є актуальними для всіх країн ЄС, кожна окрема держава може адаптувати їх під власне законодавство, щоб встановити для себе вигідні правила.
Оскільки Україна прагне членства в Європейському Союзі, нам слід орієнтуватися на регламент MiCA. Якщо ми впровадимо цей стандарт і будемо йому відповідати, це поглибить нашу інтеграцію з економікою ЄС і наблизить нас до вступу в Євросоюз. Але цей стандарт теж не є ідеальним.
У нашому національному законодавстві мають бути відтворені загальні принципи побудови ринку, проголошені в MiCA. Але допоки Україна не стане частиною ЄС, окремі норми слід замінити на ті, які реально працюють і є корисними для нас, адаптувати їх до реалій нашої країни.
Робота над законодавством про віртуальні активи постійно на порядку денному урядових органів. Українці ще до війни були зацікавлені в розвитку криптовалютного ринку, а зараз це необхідність. Адже масове застосування цифрових технологій у світі набирає обертів.
Криптовалюти й технології блокчейн доповнять величезні напрацювання України на шляху до створення цифрової держави.
Саме зараз наша держава мусить створити привабливі умови для інвесторів як з усього світу, так і з України. Щоб вони не йшли на ринок іншої держави, де умови більш вигідні.
Що нам заважає? Нам потрібен консенсус влади, гравців ринку та криптоспільноти. Не маю сумнівів, що уряд найближчим часом запропонує парламенту новий, адаптований до MICA законопроєкт. Він, зокрема, вирішить і проблему оподаткування операцій із криптоактивами, що більш ніж півтора року гальмує набуття чинності профільного закону.
Головне, щоб новий доопрацьований законопроєкт відповідав потребам ринку, щоб він став драйвером його розвитку.
Успішне регулювання повинно базуватися на трьох ключових принципах:
Якщо регулювання ринку цифрових активів в Україні базуватиметься на такій філософії, повірте, ми матимемо всі шанси стати одним із провідних криптохабів у світі. Це сприятиме стабільному та розвинутому ринку віртуальних активів. А цей ринок може відіграти одну із ключових ролей у повоєнному відновленні та розбудові нашої країни. Такі шанси в історії трапляються не часто, і ми маємо їх використовувати. Бо інші держави теж це розуміють і діють.
Джерело: https://mind.ua/
