Війна в Україні цілковито змінила ситуацію на ринку металопрокату. Частина потужностей була знищена, ще частина працюють не на повну потужність. При цьому внутрішній ринок металопрокату значно скоротився, а будь-які поставки металопродукції на експорт стикаються з купою проблем – від дорожнечі логістики до нестачі певних видів сировини.

Заміщення потужностей

На сьогодні переробна галузь ще повною мірою не зіткнулася з дефіцитом сировини. Частково завдяки запасам, що є на складах сервісних металоцентрів. Частково тому, що попит, який задовольняли втрачені маріупольські комбінати, вдалось покрити силами підприємств Запоріжжя, Кривого Рогу, Дніпра.

Тонкий плоский прокат в листі й рулоні, що вироблявся переважно на потужностях ММК ім. Ілліча, замістили холодним і гарячим прокатом виробництва «Запоріжсталі». Лінії гарячого цинкування в Запоріжжі немає, тому холодновальцьований рулон у товщинах до 2 мм та гарячекатаний травлений до 2,5 мм у вигляді підкату надходять до Кривого Рогу чи Кам’янця-Подільського. Там виконують операцію гарячого цинкування на потужностях ТОВ «Юністіл» (до 2,5 мм) або цинкування та фарбування на потужностях ТОВ «Модуль-Україна» (до 1,3 мм). Відповідно, в групі тонкого плоского гарячого і холодного прокату з покриттям і без нього на сьогодні залишаються доступна більшість сортиментних позицій, що були до початку активної фази війни. Однак тимчасово недоступний промаслений оцинкований рулон через технологічні проблеми з операцією промаслювання в Кривому Розі.

Ситуація з товстолистовим і фасонним прокатом набагато гірша. І хоча «ДМЗ-Петрівка» може задовольнити майже всі внутрішні потреби в гарячекатаних сортових профілях, деякі сортиментні позиції виготовлялися лише на комбінаті «Азовсталь», і незабаром їх запас буде вичерпаний. Залізничні рейки, лист в товщинах 8-200 мм габаритом до 3300х24 400 мм тепер поставлятимуться тільки по імпорту. Переробна галузь використовувала втрачений сортамент меншою мірою, але будівельна та машинобудівна галузі зіткнуться як мінімум зі значним зростанням цін на нього вже цього року.

Що стосується можливостей постачання на наш ринок імпортного плоского та довгого сталевого прокату, то дефіциту цієї продукції на зовнішніх ринках не спостерігається, і ціни постійно знижуються. Тому можна сказати, що можливість постачання будь-якої сортиментної позиції є. Але тепер турецьку та китайську сировину неможливо отримати морським шляхом, а отже, строки поставок та ціна доставки будуть стабільно високими.

Імпорт для відновлення

Імпорт відіграватиме дуже важливу роль, це беззаперечно. По-перше, у нашій країні не виробляється основна марка сталі для легких тонкостінних конструкцій (ЛСТК) – S350gd. А це базовий матеріал для виготовлення елементів конструкцій скатних покрівель та вентильованих фасадів. Також за технологією ЛСТК зводиться значна частина комерційних будівель та споруд: склади, логістичні центри, виробничі цехи, конструкції для кріплення ФЕМ сонячних електростанцій.

Цинкування під час відновлення

Без імпорту покрити внутрішню потребу навіть за пікового завантаження всіх підприємств країни, що переробляють оцинковку, буде неможливо. За моїми оцінками, сукупне споживання тонколистового плоского прокату з покриттям має перевищити 500 тис. т у 2-3 перших роки післявоєнного відновлення України. Зрозуміло, за умови своєчасної виплати контрибуцій чи репарацій в належних обсягах майбутнім спадкоємцем прав та зобов’язань РФ.

Післявоєнний попит

Найбільшу шкоду військові дії, спричинені вторгненням окупантів, завдають світлопрозорим конструкціям, фасадам та покрівлям будівель. На другому місці – приватні домоволодіння, комерційні та виробничі споруди.

Віконна сфера вимагатиме значних обсягів армувальних профілів, які виготовляються з рулонної оцинкованої сталі марки DX51D з цинковим покриттям не менше 100 г/м² в діапазоні товщин 0,9-2,5 мм. Для виготовлення пошкоджених дверних конструкцій знадобиться холодновальцьована сталь без покриття в рулоні та листах завтовшки 0,8-2,0 мм. Відновлення покрівель, фасадів і навіть цілих поверхів зруйнованих будівель може здійснюватися із застосуванням технології ЛСТК, а це сталь S350gd з покриттям не менше 275 г/м².

Нове будівництво також може виконуватися з використання легких сталевих тонкостінних конструкцій. Однак якщо демілітаризація територій, які сьогодні окуповані РФ, на той момент повністю не буде завершена, то навряд чи можна розраховувати на широке застосування ЛСТК в житловому будівництві, оскільки сталеві конструкції не захистять мешканців таких будинків від уламків та куль.

Для будівництва зерносховищ, елеваторів та інших сільськогосподарських конструкцій знадобиться сталь з алюмоцинковим або магній-цинковим покриттям та межею плинності 350 МПа і вище, в діапазоні товщин 0,8-3,0 мм. Усі перелічені галузі потребуватимуть також безпрецедентної кількості сендвіч-панелей, покрівельного та фасадного профільованого листа, металочерепиці. А це оцинкована сталь DX51D з полімерним покриттям у товщинах 0,3-0,8 мм.

Тому, в порівнянні з періодом до 24 лютого 2022 року, в рамках післявоєнного ринку споживатиметься більше покрівельного металу в товщинах до 0,5 мм, а також значно більше рулону з конструкційних марок сталі з цинковим та алюмоцинковим покриттям. Можна припустити, що цинкування та чорний холодновальцьований рулон вітчизняного виробництва забезпечать потребу виробників вікон та дверей. А вся конструкційна рулонна сталь та значна частина тонкого покрівельного рулону з полімерним покриттям імпортуватиметься.

Джерело: www.gmk.center