Зовнішньоторговельний оборот України більш ніж за півтора роки, що минули з початку бойових дій, зазнав істотних змін.
По-перше, обсяги експорту й імпорту суттєво скоротилися, що не дивно, враховуючи проблеми з логістикою та блокування морських перевезень.
По-друге, у торговому обороті домінувальну позицію зайняла продукція сільського господарства, тоді як частка інших галузей (металургії, хімічної промисловості) скоротилася.
По-третє, змінилася і географічна структура: головними торговими партнерами стали країни Євросоюзу, навіть попри суперечки між Україною та деякими державами ЄС.
Підсумки зовнішньої торгівлі за вісім місяців. За даними Державної митної служби, товарообіг України за січень – серпень 2023 року (у річному вимірі) зріс на 3%, до $65,6 млрд.
Щоправда, це зростання відбулося переважно завдяки імпорту, обсяги якого збільшилися на 19% – до $41,1 млрд. Експорт при цьому скоротився на 15% – до $24,5 млрд.
У результаті дефіцит зовнішньої торгівлі збільшився практично втричі, тобто на $11 млрд, і становив $16,6 млрд.
Джерело: дані Держмитниці
Як повідомила митниця, до першої трійці позицій експорту увійшли:
Серед найбільших статей імпорту:
Основними торговими партнерами України з експорту стали Польща, Румунія і Китай. Держави, у яких Україна закупила найбільше продукції – Китай, Польща, Туреччина.
Як змінилася товарна структура зовнішньої торгівлі? Якщо аналізувати дані митниці, то за підсумками 2021 «довоєнного» року зовнішньоторговельний товарообіг України виглядав так:
При цьому Україна найбільше експортувала (загалом обсяг експортних постачань, від більшого до меншого) сільгосппродукцію, метали та різну мінеральну продукцію (руди, сірку, бетон тощо).
В імпорті найбільша частка припадала на машини та обладнання, паливно-енергетичну продукцію, продукцію хімічної промисловості та готові продукти харчування.
За підсумками 8 місяців 2023 року зовнішньоторговельний товарообіг України виглядав так:
Як бачимо, продукція АПК ще більше зміцнила свої позиції. Слідом за нею – продукція машинобудування. Продукція хімічної галузі піднялася на третє місце, а металургійна продукція навпаки перемістилася на п’яте.
У тому числі майже 60% експортних постачань перекривають аграрії. Частка інших галузей в експорті – машинобудування, металургії, видобувної сфери та деревообробної промисловості – у сумі становить близько 30%.
Щодо імпорту, то він, як і раніше, представлений машинами й обладнанням, паливно-енергетичною продукцією та продукцією хімічної промисловості. При цьому частка машин й автотранспорту в імпорті з 31% у 2021 році впала до 29%, а частка енергетичних товарів – з 21% до 17%. А ще на чверть – до 1,7% – просів імпорт продукції деревообробної галузі та вдвічі, по суті до статистичної похибки (на рівні 0,4%), скоротився імпорт мінеральної продукції.
Як змінилася географія зовнішньої торгівлі? Серед торгових партнерів України також є перестановки.
Якщо говорити загалом, то до кінця 2021 року частка країн ЄС в експорті становила 39%, в імпорті – 40%, частка СНД – 11% та 19% відповідно, частка інших держав (США, Канада, країни Азії та Африки) – 50% і 41% відповідно.
За підсумками 8 місяців 2023 року експорт до Євросоюзу досяг 64%, імпорт із ЄС – 51%, експорт до США, Канади, Азії та Африки скоротився до 32%, імпорт із цих країн зріс до 47%, частка СНД у зовнішній торгівлі скоротилася до 4% та 2% відповідно.
Джерело: дані Держмитниці
Якщо ж аналізувати експорт-імпорт по країнах, то в ЄС Україна найактивніше торгує з Польщею, Німеччиною, Угорщиною, Францією, Словаччиною, Румунією, Чехією, Болгарією та Італією. В Азії головні торгові партнери – це Китай, Індія та Туреччина. В Африці торгує переважно з Єгиптом. На американському континенті ключові партнери – США та Канада, а також Мексика.
Які є проблеми із зовнішньою торгівлею? Найголовніша перешкода – це, зрозуміло, поламана логістика. Почасти постачання продукції (насамперед експорт) вдалося відновити за час дії «зернової угоди». Але після того, як у липні 2023 року вона припинила своє існування, з експортом знову почалися перебої.
Хоча Національний банк у своєму макроекономічному огляді за 8 місяців вказує на те, що аграрії спромоглися частково перекрити втрати. У серпні проти липня залізничні вантажні перевезення зросли на 1%, автоперевезення збільшилися майже на 25%, а Дунайське пароплавство в серпні перевезло найбільшу кількість вантажів з початку війни – понад 206 000 тонн.
Проте всі ці канали не можуть повністю замістити втрату морських коридорів. Наприклад, НБУ оцінив скорочення експорту через розрив зернової угоди у $2 млрд за друге півріччя. До того ж досі не вирішено питання із забороною на вивіз зерна з України до Польщі, Угорщини та Словаччини. Цей прецедент теж б’є по українському експорту.
Падають ціни на сільгосппродукцію у світі. Індекс продовольчих цін ФАО у серпні становив 121,4 пункту, що стало найменшим його значенням з 2020 року. Це для українських виробників не дуже добре: їм доводиться продавати свої товари дешевше. Отже, і приплив валюти від експорту в Україну менший.
Ну і загалом обсяг випуску промислової продукції в Україні скоротився. Відповідно просів і її експорт. Особливо це стосується металургії, машинобудування та хімічної галузей.
Хоча тенденція відновлення є, це факт. За даними Держслужби статистики, індекс промислового виробництва в Україні у січні – червні 2023-го у річному вимірі становив 97,1%. Для порівняння: за 6 місяців 2022 року цей індекс був на рівні 68,1%.
Ситуація з імпортом відчутно краща – він продовжує зростати. Але, як зазначають експерти Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), це зростання лише у грошах. Тоді як фізичні обсяги експорту падають.
Це свідчить про зростання світових цін на основні товари українського імпорту, а також про деякі зміни в самій товарній структурі імпорту. Зокрема, спостерігається дефіцит у торгівлі машинами, обладнанням і транспортом, паливно-енергетичними товарами, продукцією хімічної промисловості, текстилем.
Крім того, зростання імпорту на тлі скорочення експорту призводить до поглиблення негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що своєю чергою знижує конкурентоспроможність українських виробників і тисне на валютний ринок.
Перспективи зовнішньої торгівлі на 2024 рік. Прогноз Нацбанку вказує на те, що експорт у 2024 році трохи зросте, імпорт залишиться приблизно на попередньому рівні. Але при цьому розрив (негативне сальдо) збережеться.
НБУ очікує, що 2024 року обсяг експорту товарів разом із послугами становитиме $55,2 млрд , що на 7% більше, ніж у 2023 році. Імпорт товарів і послуг сягне 2024 року $90 млрд. Отже, негативне сальдо зовнішньої торгівлі буде близько $34,4 млрд, що на 10% менше, ніж 2023 року.
МВФ зі свого боку прогнозує, що імпорт товарів в Україну в 2024 році зросте на 9%, до $68,2 млрд, тоді як експорт з України – на 11%, до 39,2 млрд. Відповідно негативне сальдо зовнішньої торгівлі не скоротиться, а збільшиться, якщо порівнювати з 2023 роком, з $27 млрд до $29 млрд.
Війна залишається ключовим фактором, що гальмує зовнішню торгівлю. З одного боку, багато підприємств зупинили роботу або принаймні скоротили обсяги випуску продукції. З іншого боку, обмеженість каналів постачання залишається вузькою горлянкою для експортерів, які, навіть якщо й хочуть, не можуть відправити свою продукцію за кордон.
І до закінчення бойових дій ситуація навряд чи зміниться на краще. Наприклад, той самий МВФ аж до 2023 року прогнозує негативне сальдо зовнішньоторговельного обороту в розмірі $36-39 млрд на рік. Схоже, що на повноцінне відновлення зовнішньої торгівлі буде потрібно не менше десятиліття.
Джерело: https://mind.ua/
