Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA інформує про рівень взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо ознайомитись з підтримкою, яку надає Швейцарія та рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE.
Упродовж 2025–2026 років Швейцарія продовжила підтримувати Україну, поєднуючи гуманітарну допомогу, економічне відновлення, підтримку реформ, гуманітарне розмінування та дипломатичні зусилля. Особливістю швейцарської моделі є її довгостроковий характер. Допомога поступово переходить від реагування на нагальні потреби воєнного часу до системної участі у відбудові, модернізації інфраструктури та створенні умов для розвитку української економіки.
Станом на кінець 2025 року загальний обсяг підтримки, яку Швейцарська Конфедерація надала людям, постраждалим від війни в Україні, як безпосередньо в Україні, так і на території самої Швейцарії, становив близько 6,08 млрд швейцарських франків ($7,48 млрд). Ця сума включає гуманітарні та економічні програми, допомогу українцям, які отримали у Швейцарії статус тимчасового захисту, фінансування міжнародного співробітництва та інші заходи федерального уряду.
Політична позиція Швейцарії протягом останнього року залишалася послідовною: Берн підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України та засуджує російську агресію як порушення міжнародного права і Статуту ООН. Водночас Швейцарія зберігає свій традиційний статус нейтральної держави, що визначає специфіку її участі у підтримці України.
Швейцарія продовжила приєднуватися до санкцій Європейського Союзу проти росії. У 2025 році вона імплементувала нові обмеження, передбачені 17-м пакетом санкцій ЄС, зокрема щодо представників російського військово-промислового комплексу, компаній, товарів військового та технологічного призначення і суден так званого тіньового флоту. У лютому 2026 року Федеральна рада запровадила додаткові заходи санкцій ЄС, а у травні розширила санкційні списки. На той момент заморожування активів у Швейцарії стосувалося близько 2,6 тис. фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із ситуацією в Україні.
Важливим політичним напрямом залишається підтримка реформ і європейської інтеграції України. Швейцарія не є членом Європейського Союзу і, відповідно, не бере участі у формальному процесі ухвалення рішення щодо членства України. Водночас її програми спрямовані на зміцнення демократичних інституцій, децентралізацію, належне врядування, розвиток фінансового сектору та підвищення конкурентоспроможності української економіки. Окремою метою швейцарської програми визначено покращення якості українського експорту та полегшення доступу українських підприємств до єдиного ринку ЄС.
Центральною подією у формуванні нової моделі допомоги стало затвердження Федеральною радою 12 лютого 2025 року Програми підтримки України на 2025–2028 роки. Вона започаткувала перший етап дванадцятирічної стратегії підтримки відновлення, реформ та сталого розвитку України. На весь період 2025–2036 років Швейцарія планує спрямувати 5 млрд швейцарських франків (близько $6,15 млрд), із яких 1,5 млрд франків ($1,85 млрд) передбачено на перший етап до 2028 року. Основними пріоритетами визначено економічне відновлення, розвиток державних послуг і врядування, а також захист цивільного населення та сприяння миру.
Економічний блок цієї Програми має особливе значення. Швейцарія планує підтримувати українські малі та середні підприємства, розвиток приватного сектору, сільське господарство, фінансову систему та відновлення міської інфраструктури. Значна увага приділяється прифронтовим і найбільш постраждалим регіонам, де необхідно одночасно відновлювати базові послуги та створювати економічні можливості для населення.
Окремим інструментом співробітництва є залучення швейцарського бізнесу до проєктів відбудови України. На зазначені цілі Програмою на 2025–2028 роки зарезервовано $615 млн. Йдеться передусім про енергетичну інфраструктуру та енергоефективність, водопостачання й очищення води, транспорт, житлову і соціальну інфраструктуру.
У серпні 2025 року під час візиту урядової делегації до Швейцарії сторони оголосили результати першого конкурсного відбору. Було відібрано 12 проєктів швейцарських компаній у сферах енергетики, житла, громадського транспорту, охорони здоров’я та гуманітарного розмінування. Швейцарське співфінансування цих проєктів становить близько 93 млн франків ($114,4 млн), тоді як їхня загальна вартість перевищує 112 млн франків ($137,76 млн).
Цей механізм принципово відрізняється від традиційної донорської допомоги. Швейцарські компанії повинні мати юридичну присутність в Україні, а запропоновані ними рішення мають відповідати конкретним потребам української сторони. Таким чином Швейцарія намагається поєднати державне фінансування з технологіями, інженерною експертизою та приватними інвестиціями.
У 2026 році цей підхід було суттєво розширено. У квітні Швейцарія оголосила новий конкурс для проєктів відновлення громадської інфраструктури із загальним обсягом фінансування до 150 млн швейцарських франків ($184,5 млн). Пріоритетними визначено відновлювану енергетику та енергоефективність, водопостачання і санітарію, житло, громадський транспорт, лікарні, школи та сільське господарство. Для окремого проєкту може бути передбачено від $3,69 млн до $36,90 млн.
У травні 2026 року було відкрито ще один конкурс, цього разу для інвестиційних проєктів, спрямованих на створення або відновлення виробничих потужностей безпосередньо в Україні. Федеральний уряд передбачив на нього до 50 млн швейцарських франків ($61,5 млн). Розмір державного співфінансування одного проєкту становитиме від $3,69 млн до $12,30 млн, причому компанія повинна забезпечити щонайменше половину необхідних інвестицій власним коштом. Це вже фактично інструмент стимулювання довгострокових приватних інвестицій, а не лише фінансування аварійного відновлення.
Через свій нейтральний статус Швейцарія не постачає Україні летальне озброєння. Саме тому її безпекова допомога суттєво відрізняється від підтримки таких партнерів, як Німеччина, Велика Британія чи Франція. Основний акцент зроблено на захисті цивільного населення, гуманітарному розмінуванні, цивільному захисті, роботі рятувальних служб та ліквідації наслідків бойових дій.
Одним із наймасштабніших напрямів є гуманітарне розмінування. Швейцарія передбачила на ці цілі 100 млн швейцарських франків ($123 млн) на 2024–2027 роки, ставши одним із провідних міжнародних донорів у цій сфері. Половина фінансування забезпечується Федеральним департаментом закордонних справ, друга половина – Федеральним департаментом оборони, цивільного захисту та спорту.
Швейцарська допомога охоплює не лише безпосереднє очищення територій. Вона включає передачу спеціалізованих машин для механізованого розмінування, обладнання та запасних частин, підготовку українських фахівців, розвиток системи управління протимінною діяльністю, картографування забруднених територій та допомогу постраждалим від вибухонебезпечних предметів. До реалізації програм залучені швейцарський фонд Fondation suisse de déminage, Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування, компанія Global Clearance Solutions та інші партнери.
Розмінування безпосередньо пов’язується з економічним відновленням. Один зі швейцарських проєктів із бюджетом 10 млн франків спрямований на повернення до господарського використання сільськогосподарських земель у Харківській, Миколаївській та Херсонській областях. Проєкт реалізується у співпраці зі Всесвітньою продовольчою програмою та FAO і має допомогти фермерам та сільським громадам відновити виробництво після очищення територій.
У 2026 році Швейцарія продовжила посилювати спроможність Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної поліції у сфері гуманітарного розмінування. Нові проєкти передбачають постачання обладнання, запасних частин, технічну підтримку, навчання та логістику, причому пріоритет надається прифронтовим і найбільш постраждалим регіонам.
Гуманітарна допомога залишається ще одним великим напрямом швейцарської підтримки. Вона орієнтована насамперед на внутрішньо переміщених осіб, людей, які повертаються до звільнених громад, та населення територій поблизу лінії фронту. Допомога включає матеріальну підтримку, забезпечення базових потреб, відновлення доступу до води, тепла, електроенергії та медичних послуг, а також підтримку місцевих гуманітарних організацій. На 2026–2027 роки лише для механізму гнучкого екстреного гуманітарного реагування передбачено близько 4,46 млн швейцарських франків ($5,49 млн).
Важливим напрямом залишається підтримка українських інституцій і місцевого самоврядування. Швейцарія багато років працює в Україні у сфері децентралізації, розвитку громад, професійної освіти, охорони здоров’я та енергоефективності. Після початку повномасштабної війни ці програми були адаптовані до потреб відновлення. Особлива увага приділяється тому, щоб українські громади мали достатню управлінську спроможність самостійно планувати реконструкцію, залучати інвестиції та управляти відновленою інфраструктурою.
Розвиток взаємовигідної торговельно-економічної співпраці також залишається важливим пріоритетом двох країн. Аналіз експортних та імпортних операцій Дніпропетровського регіону з Швейцарською Конфедерацією демонструє високий рівень партнерських відносин, адже зазначена держава є важливим торговельним партнером області.
За результатами 9 місяців 2025 року, обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області склав $3,3 млн та збільшився у порівнянні з минулим періодом на 1,8%. Серед товарів, які мають попит у швейцарських споживачів – це вироби з чорних металів, меблі, м’ясо та їстівні субпродукти, дерево та вироби з дерева тощо.
Експортні операції здійснювали понад 20 підприємств з Дніпропетровської області. Основні компанії експортери – це металургійні, харчові, сільськогосподарські та переробні підприємства.
ТОП-5 підприємств експортерів (ранжирування за обсягом експортної продукції):
Імпорт товарів зі Швейцарії у Дніпропетровську область складав $24,5 млн та збільшився у порівнянні з 9 місяцями 2024 року на 56,8%. Дніпропетровщина традиційно купувала: машини та обладнання, годинники, фармацевтичну продукцію, ефірні олії, інструменти, ножові вироби та інше.
Імпортні операції здійснювало понад 140 підприємств імпортерів.
ТОП-5 підприємств імпортерів (ранжирування за обсягом імпортної продукції):
Імпортні операції переважно здійснювали фармацевтичні, торговельні, машинобудівні та переробні підприємства.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
