Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA пропонує ознайомитись з рівнем взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо інформаційний матеріал щодо підтримки, яку надає Словенія та рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE.
З початку повномасштабного вторгнення рф Словенія послідовно підтримує Україну, поєднуючи військову, гуманітарну та фінансову допомогу з участю у відновленні країни, гуманітарному розмінуванні, реабілітації постраждалих і підтримці європейської інтеграції. Для порівняно невеликої європейської держави масштаби цієї підтримки є суттєвими. За попередніми даними уряду Словенії, загальний обсяг допомоги Україні від перевищив €163 млн.
На політичному рівні Словенія залишається твердим прихильником суверенітету і територіальної цілісності України. Любляна виступає за справедливий і тривалий мир, заснований на міжнародному праві та Статуті ООН, продовження тиску на росію та притягнення винних у злочинах проти України до відповідальності. Словенська сторона також наголошує, що рф як держава-агресор має відповідати за завдані Україні збитки.
Протягом минулого року політичний діалог між країнами залишався активним. У жовтні 2025 року під час офіційного візиту словенської делегації до України відбулися переговори з керівництвом держави та Міністерством закордонних справ України. Сторони обговорили міжнародні зусилля, спрямовані на досягнення справедливого і тривалого миру, повернення примусово переміщених українських дітей, посилення міжнародного тиску на росію, відбудову країни та подальше просування України до членства в Європейському Союзі.
Водночас Словенія передає Україні власний досвід європейської інтеграції. Особлива увага приділяється регіональній політиці, децентралізації та управлінню структурними фондами. У жовтні 2025 року було підписано меморандум про технічну співпрацю у сфері регіонального розвитку, а в листопаді українська делегація працювала у Словенії над підготовкою до переговорів за розділом 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів». Словенські експерти ділилися досвідом управління фондами ЄС, багаторівневого врядування, реалізації програм Interreg та організації взаємодії держави, регіонів і громад.
Поступово збільшується роль Словенії у відновленні України. У 2025 році країна передбачила понад €5 млн офіційної допомоги розвитку, безпосередньо орієнтованої на Україну, а на 2026 рік обсяг такої підтримки було збільшено до понад €7 млн. Пріоритетними напрямами визначено гуманітарне розмінування, освіту, допомогу вразливим групам населення, інституційну спроможність та відбудову інфраструктури.
Підхід Словенії до реконструкції поступово змінюється. Із 2024 року більша частина програм почала переорієнтовуватися від термінового реагування до відновлення та розвитку. Словенія активніше залучає власні організації, експертні установи та компанії, передаючи Україні досвід у сфері інфраструктури, державного управління, фінансів, реабілітації та розмінування.
Одним із конкретних прикладів стала відбудова житла та освітньої інфраструктури у Харківській області. У травні-жовтні 2025 року за фінансування Міністерства закордонних та європейських справ Словенії та участі Caritas Slovenia було реалізовано проєкт загальною вартістю €400 тис., із яких €360 тис. надала Словенія. У східній, центральній та південній частинах Харківщини було відновлено близько 80 пошкоджених війною будинків, у яких проживають щонайменше 240 людей.
У межах цього ж проєкту було відновлено школу, яка обслуговує 14 навколишніх населених пунктів. Завдяки реконструкції понад 600 дітей і майже 70 працівників закладу знову отримали доступ до освітньої інфраструктури. Таким чином, словенська допомога спрямовувалася не лише на ремонт окремих об’єктів, а й на повернення базових послуг та нормального життя до громад, які постраждали від бойових дій.
У лютому 2026 року Словенія долучилася до відновлення української енергетики. Уряд ухвалив рішення про внесок €500 тис. до Фонду підтримки енергетики України, який працює при Секретаріаті Енергетичного Співтовариства. Кошти призначені для відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої або зруйнованої російськими атаками. Рішення було ухвалено на тлі особливо складної ситуації взимку 2025–2026 років, коли масштабні удари по енергетичних об’єктах призвели до перебоїв з електроенергією, теплом і водою в українських містах.
Військова допомога залишається окремою складовою словенської підтримки. Любляна не публікує повного переліку переданого Україні військового обладнання з міркувань безпеки. Водночас Словенія продовжує виконувати двосторонню Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку, а також бере участь у механізмах ЄС і НАТО.
Республіка Словенія також долучилася до ініціативи НАТО PURL (Prioritised Ukraine Requirements List), через яку європейські партнери та Канада фінансують закупівлю пріоритетного американського озброєння для України. Словенський внесок був орієнтований передусім на посилення української протиповітряної оборони для захисту населення та критичної інфраструктури.
Важливою частиною військової підтримки є підготовка українських військовослужбовців. Словенія продовжує участь у Місії Європейського Союзу з військової допомоги Україні EUMAM Ukraine. До місії можуть залучатися до 30 військовослужбовців та цивільних фахівців Словенії. Словенські інструктори працюють із 2023 року, проводячи командно-штабну, індивідуальну, колективну та спеціалізовану підготовку українських військових на території держав ЄС. У 2026 році ця робота продовжилася.
Окремим перспективним напрямом стає співробітництво оборонних промисловостей двох країн. Під час переговорів у Києві в грудні 2025 року сторони обговорювали можливості кооперації у виробництві та розвитку безпілотних систем, протиповітряної й протидронової оборони, кіберзахисту, бронетехніки та артилерії. Словенська сторона зацікавлена у використанні практичного досвіду української оборонної промисловості, яка в умовах війни швидко адаптує технології до змін на полі бою.
Одним із найбільш характерних напрямів допомоги Словенії є гуманітарне розмінування. Країна має значний міжнародний досвід у цій сфері через створений у Любляні фонд ITF Enhancing Human Security. Україна стала одним із ключових напрямів його діяльності. Словенська підтримка охоплює очищення територій від мін та інших вибухонебезпечних предметів, підготовку фахівців, допомогу постраждалим та розвиток української системи протимінної діяльності.
Гуманітарна допомога у 2026 році також була збільшена. Урядом Словенії передбачено для України щонайменше €7,2 млн гуманітарної підтримки. Фінансування спрямовується через словенські організації та міжнародні гуманітарні структури, серед яких ITF, Caritas Slovenia, Всесвітня продовольча програма ООН, Всесвітня організація охорони здоров’я та Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Особливе місце у словенських програмах займають реабілітація та психосоціальна підтримка дітей. У Житомирській області Словенія підтримує реабілітаційний центр «Надія» у Зарічанах, який працює з дітьми та молоддю з особливими потребами. У 2026 році на відповідний проєкт виділено майже €197 тис. Передбачено проведення двох двотижневих реабілітаційних і психосоціальних програм для 60 дітей та молодих людей і їхніх батьків або супроводжуючих осіб.
Допомога центру має також енергетичну складову. На його території встановлюються 113 сонячних панелей загальною потужністю 70 кВт. Це має забезпечити стабільну роботу медичного та реабілітаційного обладнання, опалення й освітлення навіть під час тривалих відключень електроенергії внаслідок російських атак.
Медична реабілітація також залишається важливим напрямом. Словенія має багаторічний досвід лікування та реабілітації постраждалих від війни через Фонд з посилення безпеки людини (ITF) та словенські медичні установи. Наприкінці 2025 року Міністерство оборони Словенії додатково реалізовувало цивільно-військовий проєкт із обладнання реабілітаційного приміщення у Дрогобичі.
Безпосередня гуманітарна підтримка Словенії надходила і до Дніпропетровської області. У жовтні–листопаді 2025 року за фінансування Міністерства закордонних та європейських справ Республіки Словенія організація Caritas Slovenia реалізувала гуманітарний проєкт у Дніпропетровській, Запорізькій та Сумській областях. У межах програми 370 домогосподарств у трьох регіонах отримали фінансову допомогу для придбання твердого палива на опалювальний сезон. Загальна вартість проєкту становила €411 тис., з яких €400 тис. профінансував уряд Словенії. Допомога була орієнтована насамперед на найбільш вразливі домогосподарства та внутрішньо переміщених осіб і спрямовувалася на забезпечення базових потреб населення в умовах війни та складного зимового періоду.
У липні 2025 року Словенія приєдналася до європейського механізму підтримки торгівлі з Україною InvestEU Ukraine Export Credit Guarantee Facility. Словенський державний банк розвитку та експорту SID Banka отримав у межах програми €24 млн гарантій Європейського інвестиційного фонду (EIF) для підтримки словенських малих і середніх підприємств та компаній середньої капіталізації, які експортують товари й послуги в Україну. Механізм покликаний зменшити ризики торгівлі в умовах війни та сприяти постачанню обладнання, будівельних матеріалів, сучасних технологій та інших товарів, необхідних для функціонування і відновлення української економіки. Паралельно Словенія розширює довгострокове співробітництво з Україною у сфері відновлення інфраструктури та енергетики, децентралізації і міжмуніципальної співпраці, розвитку державного управління, економічного зростання та зеленого переходу.
Розвиток взаємовигідної торговельно-економічної співпраці також залишається важливим пріоритетом двох країн. Аналіз експортних та імпортних операцій Дніпропетровського регіону зі Словенією демонструє високий рівень партнерських відносин, адже зазначена держава є важливим торговельним партнером області.
За результатами 9 місяців 2025 року, обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області зменшився на 5,3% та склав $6,8 млн. Серед товарів, які мають попит у словенських споживачів є частини залізничних локомотивів, чорні метали та вироби з них, жири та рослинні олії, вироби з каменю, гіпсу тощо.
Експортні операції здійснювали 20 підприємств з Дніпропетровської області. Основні компанії експортери – це підприємства металургійного комплексу, переробної промисловості та машинобудівні підприємства.
ТОП-5 підприємств експортерів (ранжирування за обсягом експортної продукції):
Дніпропетровська область залишається ключовим споживачем словенських товарів в Україні: за результатами 9 місяців 2025 року на її частку припадало близько 24% загального імпорту України зі Словенії. Обсяг імпорту до регіону становив $50,7 млн, збільшившись на 12,9% порівняно з відповідним періодом 2024 року. Дніпропетровщина традиційно купувала: фармацевтичну продукцію, різноманітну хімічну продукцію, харчові продукти, чорні метали, машини та обладнання, інше.
Імпортні операції здійснювали понад 70 підприємств імпортерів.
ТОП-5 підприємств імпортерів (ранжирування за обсягом імпортної продукції):
Імпортні операції переважно здійснювали фармацевтичні, торговельні, металургійні, переробні та машинобудівні підприємства.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
