Чинні торговельні бар’єри для української металопродукції обмежують можливості відновлення виробництва метпідприємств
Для США Україна є вигідним торговельним партнером – наша країна імпортує в рази більше, ніж експортує. Зокрема, торік Україна імпортувала товарів на $2,8 млрд, тоді як експортувала – на $500 млн. З продукції ГМК Україна експортувала до США у 2023 р. 1,0 млн т чавуну, 21 тис. т довгого прокату та 94 тис. т труб. Постачання сталевої продукції зі США в Україну були незначними (на рівні 208 т) і представлені переважно трубами.
Спроби наростити експорт української металургійної продукції до США стикаються з антидемпінговими митами, які охоплюють практично весь спектр сталевої продукції. Саме торговельні обмеження можуть стати головним викликом для відновлення виробництва українських підприємств ГМК у найближчій перспективі та перешкодою для активізації торгівлі між нашими країнами.
Торговельний баланс
Попри нинішній стратегічний характер відносин США та України, показники взаємної торгівлі товарами не є значними. Це пов’язано не стільки з географічною віддаленістю і дорогою логістикою, як зі складним доступом на ринок США, дорожнечею американської продукції та обмеженою здатністю України запропонувати товари, що мають попит.
Баланс торгівлі товарами показує значне переважання американського імпорту – у фінансовому вираженні його в 5,5 раза більше, ніж експорту з України. Обсяг імпорту зі США в Україну торік становив 4,4% від загального показника, що відповідає п’ятій позиції в списку найбільших країн-джерел імпорту.
За останні два роки обсяги торгівлі товарами прогнозовано впали. Імпорт зі США в проміжку між довоєнним 2021-м і 2023 роком скоротився в натуральному вираженні на 72%, тоді як у грошовому – лише на 14%. Український експорт же впав на 70-85%, що багато в чому пов’язано з логістичними труднощами й заблокованими портами.
У структурі імпорту зі США переважають продукти харчування, насіння, хімічна продукція та ліки, різні споживчі товари, промислові матеріали, апаратура, інструменти, механізми та обладнання.
Найбільшою статтею імпорту є автомобілі – 2023 року їх було ввезено на $722 млн. Також важливе місце займають нафтопродукти ($306 млн), скраплений газ ($74 млн) і вугілля ($61 млн). Від початку війни постачання в Україну вугілля і скрапленого газу значно скоротилися – 2021-го їхній імпорт був на рівні $495 млн і $285 млн відповідно.
У структурі українського експорту переважають продукція ГМК (чавун, труби, в окремі роки – залізна й титанова руда), у незначних кількостях – агропродукція та продукти перероблення, а також зовсім несуттєві постачання споживчих товарів, промислової продукції та сировини.
Наприклад, для компанії “Інтерпайп” ринок труб США відіграє важливу роль.
«Ми присутні на ринку понад 20 років. У Х’юстоні, штат Техас, відкрито офіс компанії North American Interpipe. “Інтерпайп” пропонує американським споживачам широкий асортимент труб для розвідки, розроблення та транспортування нафти і газу. До нашого портфеля продукції входять лінійні труби, OCTG-труби, з різьбовими з’єднаннями API, напівпреміальними та преміальними з’єднаннями, які сертифіковані за рівнем CAL IV. У 2022 році ми відвантажили 30% нашої продукції на ринок США», – зазначив Денис Морозов, перший заступник генерального директора “Інтерпайп”.
Часткові преференції
Після початку війни розвинені країни стали скасовувати торговельні обмеження для українського імпорту, проте США не сильно підтримали цей тренд. Наприклад, ЄС і Велика Британія на рік скасували всі мита на імпорт, тоді як США в травні 2022 року анулювали тільки додаткове мито в 25% за секцією 232, яке продовжує діяти з 2018 року, для української металопродукції.
«Скасування Сполученими Штатами секції 232 в умовах збереження антидемпінгових мит є декларативною допомогою Україні, оскільки імпорт сталевої продукції з України однаково залишається заблокованим. Одне з мит на гарячекатаний плоский прокат продовжує діяти з 1997 р. Його ставка вимірюється сотнями відсотків», – зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Спочатку скасування мит за секцією 232 викликало в українських металургів зростання оптимізму. Великі надії на це рішення покладали трубні компанії, доступ продукції яких на ринок США жорстко регламентується. Своєю чергою “Метінвест” планував вийти на американський ринок з квадратною заготовкою, звареними трубами, арматурою і катанкою. «АрселорМіттал Кривий Ріг» так само висловлював велику зацікавленість у постачаннях на ринок США.
Однак згодом через збереження антидемпінгових мит зростання постачань на американський ринок не відбулося. За даними американської митної статистики, експорт металопродукції та ЗРС з України до США торік упав до 1.15 млн т порівняно з 2,1 млн т у довоєнному 2021-му. За той самий період експортна виручка скоротилася до $697 млн з $1,2 млрд.
Головною перешкодою для нарощування постачань металопродукції в США є чинні вже по 10-20 років мита, які вже давно не актуальні. Мотивація введення антидемпінгових митних тарифів проти української металопродукції була стандартною – постачання продукції американським споживачам за нижчими цінами порівняно з ринковими. Ці обмежувальні заходи так ніхто не скасував.
Офіційно продовжує діяти антидемпінгове мито на гарячекатаний плоский прокат у рулонах (90,3%) і гарячекатаний плоский прокат не в рулонах (81,4 – 237,9%). Хоча під час війни було зруйновано 2 великих виробники плоского прокату – ММК ім. Ілліча та “Азовсталь”, тому немає навіть потенційної загрози для США у вигляді значного припливу імпорту плоского прокату з України.
Інші чинні антидемпінгові мита США охоплюють здебільшого продукцію компаній “Інтерпайп” (труби) і «АрселорМіттал Кривий Ріг» (арматура і катанка).
«Кілька років тому сукупний розмір митних тарифів, що діяли на ринку США проти продукції “Інтерпайп”, перевищував 50%, що було, фактично, загороджувальним рівнем», – прокоментував Денис Морозов.
У 2023-2024 рр. США оновили перелік обмежень – запровадили остаточні антидемпінгові мита на OCTG-труби (4,89%) і безшовні труби (4,99%) “Інтерпайпу”. Ці захисні заходи діяли з липня-2014 і серпня-2021 відповідно.
«Безумовно, в разі повернення 25% мита, наші продажі в США істотно ускладняться», – додав перший заступник генерального директора “Інтерпайп”.
За останній час США продовжили захисні заходи проти катанки з України (34,98% – 44,03%, діяли з березня 2018 р.), яку, зокрема, виробляє й експортує «АрселорМіттал Кривий Ріг». Щодо арматури з України Міністерство торгівлі США (DOC) провело прискорений перегляд, залишивши антидемпінгове мито без змін – на рівні 41,69% (діяло з вересня 2001 р.). Фінальне рішення стане відоме після повного перегляду, який проведе Міжнародна торгова комісія США (USITC).
Баланс торгівлі ГМК
Американський сталевий ринок за ціновими параметрами є преміальним, проте через сильну політику протекціонізму доступ на нього для готового металопрокату з України вкрай ускладнений. Також і війна внесла свої корективи – експорт продукції ГМК торік у США порівняно з довоєнним 2021 року скоротився приблизно на 40-45% – до 1,15 млн т на суму $697 млн. Зазначимо, що українська митна статистика показує падіння в 10 разів. Частка України на ринку США завжди була вкрай низькою, не перевищувала 1% усього імпорту сталі на американський ринок і не становила небезпеки для місцевих виробників.
За даними американської митної статистики, основною статтею імпорту з України є чавун – торік його постачання становили понад 1 млн т. Єдиною експортною металопродукцією з високою доданою вартістю є безшовні труби, постачальником яких є “Інтерпайп”. Імпорт українських труб у США від початку війни знизився зі 114,7 тис. т у 2021-му до 93,7 тис. т минулого року.
У структурі імпорту зі США переважають труби – їхні постачання в Україну в 2021-2023 рр. становили 200-400 т. Явних економічних переваг від імпорту американської металопродукції для українських споживачів немає, тому немає перспектив імпорту на український ринок.
Американська мрія
Українські експортери можуть збільшити постачання на американський ринок без загрози для місцевих виробників. Найважливішою передумовою для цього є стабільна робота морського коридору та внутрішніх логістичних маршрутів. Найвищий потенціал нарощування постачань існує в трубах і чавуні.
“Інтерпайп” постійно працює над розширенням пулу клієнтів у США. Модель роботи на ринку передбачає роботу з дистриб’юторами, які фактично виконують функції департаментів постачання нафтогазових компаній. “Інтерпайп” здійснює постачання дистриб’юторам, але при цьому проводить роботу і з представниками видобувних компаній щодо нашої продуктової лінійки, якості продукції, інновацій. Щоб дистриб’ютор закупив певний продукт, потрібно щоб кінцевий споживач знав бренд. Умови буріння США ускладнюються, і ми бачимо необхідність розширення лінійки. Сьогодні на ринку потрібні high-tork з’єднання з підвищеним операційним моментом. Тобто, продукт повинен витримувати більші зусилля під час скручування у свердловині. Для цього ми розробили нове з’єднання Intrepid-MT, яке під час спуску можна обертати з більшим зусиллям», — резюмував Денис Морозов.
Що стосується чавуну, раніше США імпортували чавун з України та РФ. У 2018-2021 рр. Україна поставляла туди 1,5-1,8 млн т чавуну на рік, РФ у 2021-му – понад 2 млн т. Постачання чавуну з Росії припинилися після травня 2022 р. і Україна могла б замістити частку Росії на американському ринку чавуну. Крім того, українські виробники прокату могли б збільшити використання потужностей, що простоюють, завдяки постачанням готової продукції в США.
У будь-якому разі американський ринок є важливим для українських виробників усіх видів металургійної продукції: від катанки та арматури до плоского прокату і труб. В умовах, коли Україна і США є геополітичними союзниками, не менш важливо розвивати й партнерські відносини в торгівлі.
Джерело: https://gmk.center
