На український ГМК суттєво впливають проблеми з електропостачанням та порушення логістики
Падіння виробництва
Восени в Україні пришвидшилося падіння виробництва як сталі, так і залізної руди – це пов’язане з погіршенням попиту на європейському ринку та проблемами з електропостачанням через систематичні російські ракетні атаки.
За підсумками 11 місяців 2022 року скоротилося виробництво металургійної продукції:
У листопаді вироблено 313 тис. т сталі, що на 82,0% менше, ніж у аналогічний період 2021-го. Щомісячне виробництво залізорудної продукції восени впало більш ніж на 90% в порівнянні з довоєнним часом.
З початком війни Україна втратила два потужні металургійні заводи у Маріуполі, які виробляли 40% сталі в країні. Інші заводи скоротили завантаженість виробничих потужностей на 50% і більше. Наразі виробництво залізорудного концентрату майже повністю зупинене. Через перебої з електропостачанням підземні шахти не можуть повноцінно працювати.
Скорочення експорту
Експорт залізорудної продукції за 11 місяців 2022 р. скоротився на 42,9% р./р. (до 23,2 млн т). До 95% експорту руди спрямовується до країн ЄС.
Експорт чавуну за 11 місяців 2022 р. впав на 57,8% р./р. (до 1,23 млн т), напівфабрикатів – на 70,6% р./р. (до 1,82 млн т). Протягом січня – листопада 2022 р. на експорт спрямовано 1,6 млн т плоского прокату (-70,9% р./р.) та 0,6 млн т довгомірного прокату (-66,7% р./р.).
Зниження експорту металургійної продукції з України негативно вплинуло на глобальні ланцюжки постачань. До війни більше третини (34% ) слябів ЄС імпортував з України. З початком повномасштабного вторгнення ці постачання припинилися, і європейським заводам довелося шукати інших постачальників. Через дорогу логістику припинився експорт руди до Китаю – на КНР до війни припадало 40-45% українського залізорудного експорту.
Логістичні проблеми
До повномасштабного вторгнення РФ 60% залізної руди, 80% чавуну і сталевої продукції експортувалося через морські порти. З початком бойових дій українські порти заблоковані військовим флотом росіян, і основним шляхом експорту став залізничний транспорт. За останнім наявними даними (жовтень 2022 р.), 55% металургійної продукції експортується до ЄС саме залізницею.
Відповідно, зросло навантаження на пункти прикордонного контролю, пропускна здатність яких не розрахована на такі обсяги експорту. Через різну ширину залізничної колії в Україні та ЄС збільшились черги залізничних вагонів на кордонах.
У листопаді поточного року середній час простою вагонів у черзі на кордоні складав 11 днів (для порівняння – у червні він становив до 60 днів). Скорочення затримки, за оцінками аналітиків, пов’язане зі зменшенням вантажопотоків. Проте пропускна здатність залізничної інфраструктури не розширилася, і у випадку зростання обсягів перевезень проблеми неминуче повторяться.
Протягом року (з травня по вересень 2022 року) «Укрзалізниця» запроваджувала 16 конвенцій на перевезення продукції ГМК з метою зменшити черги на кордоні. Окрім того, з 1 липня поточного року залізничний оператор підвищив тарифи на вантажоперевезення на 70%, що стало вагомим чинником зростання логістичних витрат. У підсумку металургійні підприємства повідомляють про зростання витрат на транспортування продукції залізничним транспортом в Європу більше, ніж у 4 рази у порівнянні з довоєнним часом.
Після початку війни українським експортерам довелося перенаправляти вантажі до морських портів ЄС, зокрема до Румунії (Констанца), Болгарії (Бургас), Польщі (Гдиня, Гданськ, Щецин, Свіноуйсьце), Хорватії (Рієка, Плоче), Німеччини (Гамбург, Бремергафен, Бремен). У результаті середня відстань до порту відправлення для українських експортерів зросла в 5 разів, а витрати на доставку до порту призначення – в середньому у 3-4 рази.
За оцінками учасників ринку, морські порти Євросоюзу не мають потенціалу для обслуговування українського експорту, зокрема, достатніх вільних потужностей, і не можуть прийняти всі українські вантажі, що, серед іншого, спричинює черги на кордонах України з ЄС.
Блокування морських портів призводить до значних втрат експорту в металургійній промисловості України. За оцінками GMK Center, щомісячна сума таких збитків сягає $420 млн. Кожного місяця у середньому Україна не могла виробити та експортувати 1,3 млн т залізної руди, 151 тис. т чавуну, 192 тис. т напівфабрикатів і 218 тис. т готової сталевої продукції.
Усі можливості для країни збільшити виробництво та експорт продукції ГМК пов’язані з відкриттям українських портів. Навіть під час війни фактично 60% металургійної продукції з країни відправляється кінцевим споживачам морем – через українські порти на Дунаї та морські порти у ЄС.
Дефіцит електроенергії
Руйнування енергетичної інфраструктури через ракетні обстріли росіян спричинює відключення від електропостачання металургійних і гірничовидобувних підприємств.
Так, 24 листопада ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про критичне обмеження споживання електроенергії та тимчасову зупинку більшості виробничих процесів до стабілізації енергозабезпечення в країні.
23 листопада тимчасово зупинив виробництво металургійний комбінат «Каметсталь» групи «Метінвест». У середині грудня компанія повідомила, що підприємство відновило виробництво чушкового чавуну на одній доменній печі, а подальше відновлення виробництва сталі та прокату значною мірою залежатиме від рівня дефіциту електропостачання в Дніпропетровській області.
Водночас компанія Ferrexpo повідомила, що за підсумками жовтня-грудня 2022 року скоротила виробництво окатишів на 64,2% у порівнянні з попереднім кварталом – до 0,3 млн т. Різке зниження виробничих показників у четвертому кварталі викликане вимушеною зупинкою потужностей у жовтні внаслідок перебоїв з електропостачанням. Компанія прогнозує, що виробництво окатишів за підсумками 2022-го становитиме приблизно 5,9-6 млн т.
Наразі існує ризик повного зупинення виробництва у галузі, що може призвести до гуманітарної катастрофи у регіонах, де працюють підприємства ГМК. У разі енергетичного колапсу, за оцінками GMK Center, у 2023 році виробництво залізорудної продукції може впасти на 88% у порівнянні з 2022-м, але у разі стабілізації енергосистеми темпи падіння можуть сповільнитися до 58%.
Майбутнє галузі
Вочевидь, за підсумками 2022 року український ГМК покаже суттєве падіння виробництва та експорту. Результати роботи у 2023 напряму залежатимуть від вирішення проблем з енергопостачанням, аби підприємства могли отримувати такі обсяги електроенергії, які дали б змогу відновлювати виробництво, а також вирішення логістичних питань, зокрема, розблокування морських портів для експорту металургійної продукції. Продовження бойових дій негативно впливатиме на галузь.
Джерело:www.gmk.center
