Турецькі поставки склали майже 40% від усього імпорту металопродукції у 2023 році

Після початку війни металургійне виробництво в Україні сильно впало, але потреби в металопродукції хоч і знизилися більш ніж удвічі, але не зникли. На внутрішньому ринку за низкою позицій утворився дефіцит, який швидко заповнили імпортною металопродукцією, зокрема турецькою. Але навіть після поліпшення ситуації з логістикою у 2023 році українські підприємства ГМК не змогли збільшити свій експорт до Туреччини.

Загальний баланс торгівлі

Загальний експорт турецької сталі за підсумками січня-листопада 2023 року скоротився на 29% р./р. – до 13 млн т, але нашої країни цей тренд не торкнувся. Імпорт турецької металопродукції в Україну за підсумками минулого року зріс у 2,6 раза – до 486 тис. т, у грошовому виразі – у 2,1 раза, до $430 млн. Зниження показника за підсумками 2022-го становило 15,7% р./р. – до 189,6 тис. т і на 11,7% р./р. – до $206 млн відповідно.

При оцінці експорту української продукції ГМК до Туреччини в цьому огляді ми використовуємо турецькі дані. Це пов’язано з тим, що обсяги експорту продукції ГМК з України до Туреччини за даними Державної митної служби України (ДМС) і турецького статистичного відомства (TUIK) різняться. Наприклад, за даними ДМС, український експорт чавуну до Туреччини в січні-листопаді становив 14 тис. т, а за інформацією TUIK – 109 тис. т. Істотно відрізняються і дані щодо експорту залізної руди – 3 тис. т проти 499 тис. т. Причиною цього може бути експорт з України до Туреччини через Румунію або інші країни як транзитний хаб.

Через війну і спричинені нею труднощі, український експорт металопродукції до Туреччини, за даними бази даних UN Comtrade, впав – з 2,7 млн т 2021 року до 263 тис. т за 11 місяців 2023-го, а в грошовому виразі – з $2 млрд до $180 млн. На відміну від імпорту металопродукції до України, який зріс 2023-го порівняно з 2022 роком, експорт продовжив падіння – у натуральному і грошовому виразі він знизився на 60-65%.

З лютого 2022 року Україна щодо Туреччини перетворилася з нетто-експортера на нетто-імпортера металопродукції. До війни Україна постачала до Туреччини багато плоского прокату, а тепер значний обсяг цієї турецької металопродукції їде вже в нашу країну. За підсумками минулого року 39% українського сталевого імпорту припадає саме на постачання з Туреччини.

Туреччина збільшує присутність на українському ринку

У 2022 році через наслідки війни в Україні утворився дефіцит окремих видів металопродукції, внаслідок чого турецький прокат частково заповнив порожні ніші. У проміжку між довоєнним 2021-м і 2023 роком Туреччина наростила постачання на український ринок таких видів металопродукції:

• гарячекатаний прокат – у 48 разів, з 3,2 тис. т 2021-го до 155,8 тис. т 2023 року;
• холоднокатаний прокат – у 7,5 раза, з 7,1 тис. т до 53,2 тис. т;
• фасонний прокат – удвічі, з 22,8 тис. т до 46 тис. т;
• труби – удвічі, з 15 тис. т до 29,8 тис. т;
• прокат із покриттям – на 64%, з 84,5 тис. т до 138,4 тис. т;
• прокат із легованої сталі – на 50%, з 3,4 тис. т до 5 тис. т.

З інших значущих видів металопродукції можна відзначити зниження в період 2021-2023 років імпорту в Україну турецької арматури на 41% – до 45,4 тис. т. Однак і ці поставки минулого року зросли порівняно з 2022-м на 56%.

Основні статті імпорту металопродукції з Туреччини в Україну в 2021-2023 рр., тис. т

За підсумками минулого року турецька металопродукція за окремими позиціями займала в загальному обсязі споживання приблизно такі частки ринку (обсяг імпорту до загального розміру металоспоживання в Україні):

• фасонний прокат – 35,1%;
• холоднокатаний прокат – 21,7%;
• гарячекатаний прокат – 19,3%;
• арматура – 7,2%.

Турецький сталевий імпорт за підсумками 2023 року становив близько 40% усіх іноземних поставок металопродукції в Україну. За даними ОП «Укрметалургпром», за підсумками 2023 року імпорт зріс на 80% р./р. – до 1,1 млн т, проте його питома вага скоротилася до 31,9% з 38,9% у 2022 році.

Зростання турецьких поставок металопродукції здійснилося завдяки доволі зручній, хоча й відносно неблизькій логістиці. До серпня-2023 імпортна продукція могла доставлятися контейнерами в українські порти на Дунаї або румунську Констанцу, або ж через Болгарію та Румунію автотранспортом. Останній варіант хоч і досить довгий за відстанню, триваліший за часом і витратніший за вартістю, але виявився робочим порівняно з «плаваючою» пропускною спроможністю українських портів і залізниці. З осені минулого року з’явилася можливість доставки великих партій турецької металопродукції вже в порти Великої Одеси.

Український експорт ГМК

Рівень постачання на турецький ринок ключових позицій українського експорту ГМК за період 2021-2023 років значно скоротився:

• залізна руда – з 1,2 млн т у 2021-му до 499 тис. т за січень-листопад 2023 року;
• гарячекатаний прокат – з 1,17 млн. т до 9,5 тис. т;
• заготовка – з 877 тис. т до 73 тис. т;
• чавун – з 295 тис. т до 109 тис. т.

Основні статті українського експорту продукції ГМК до Туреччини у 2021-2023 (за січень-листопад) рр., тис. т

Минулого року порівняно з довоєнним 2021-м повністю припинилися поставки на турецький ринок легованої металопродукції, холоднокатаного прокату, катанки та прокату з покриттям. Крім того, практично повністю зник експорт металобрухту, хоча в передвоєнному 2021 році він становив 491 тис. т. За українськими даними, експорту брухту в Туреччину 2023 року не було, база даних Comtrade свідчить про поставки в розмірі 2,2 тис. т. Водночас за деякими даними, українські експортери брухту здійснюють поставки сировини до Болгарії та Польщі, яку потім реекспортують, зокрема до Туреччини. Загалом за підсумками 2023 року експорт металобрухту з України становив 182,5 тис. т.

Мінімальна присутність на турецькому ринку залишається в українських феросплавів, рівень падіння експорту за якими в періоді 2021-2023 (за січень-листопад) років становив понад 60% – зі 138 тис. т до 52 тис. т. Також за той самий період істотно скоротилися поставки безшовних труб – з 56 тис. т до 18 тис. т.

Загалом за підсумками 11 місяців 2023 року імпорт сталі до Туреччини збільшився на 14,8% р./р. – до 17,6 млн т. Країна вперше з 2015 року стала нетто-імпортером прокату, особливо катанки. При цьому виплавка сталі в країні перебуває на низхідній траєкторії. За даними Worldsteel, за січень-листопад 2023 року турецькі металурги виробили 30,5 млн т сталі, що на 6,1% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. За підсумками 2022 року виробництво сталі в Туреччині знизилося на 12,9% р./р. – до 35,1 млн т.

Туреччина наприкінці минулого року всерйоз перейнялася захистом внутрішнього ринку від напливу імпортної металопродукції. З 30 січня 2024 року буде підвищено ставки митних зборів і додаткових мит на окремі види гарячекатаного, холоднокатаного, нержавіючого та оцинкованого прокату. Крім того, вже в найближчій перспективі можуть запровадити антидемпінгові мита на гарячекатані рулони з Китаю, Японії, Індії та РФ, розслідування щодо яких уже триває. Крім того, розпочато розслідування щодо захисних заходів щодо імпорту катанки, яку постачають Єгипет, Малайзія і РФ. Усі ці заходи не торкнуться поставок української продукції.

Вплив ЗВТ на торгівлю

У грудні минулого року в Мінекономіки прогнозували швидку ратифікацію Україною і Туреччиною Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ), підписаної в лютому-2022, після чого вона набуде чинності. Це може статися вже найближчим часом.

Від початку війни баланс торгівлі товарами змінився не на користь України. 2021 року товарообіг між Україною і Туреччиною становив понад $7 млрд, з яких український експорт – $4,1 млрд, а імпорт – $3,2 млрд. За підсумками минулого року товарообіг двох країн був на рівні $7,1 млрд, але тепер наш експорт становив $2,4 млрд, а імпорт – $4,7 млрд.

Український ринок стане більш відкритим для турецької продукції. Загальна номінальна ставка експортного мита в Туреччині для українських товарів у рамках ЗВТ становитиме 10%, а українська ставка – лише 0,5%.

Довоєнні оцінки цієї угоди для української металургії показували відсутність значного впливу, але було ймовірне розширення сортаменту експорту. Раніше Україна постачала до Туреччини напівфабрикати й заготовку в режимі переробки, але внаслідок війни й падіння металургійного виробництва ситуація змінилася, і наші металурги вже не зможуть постачати стільки продукції, як раніше.

Можливості українського експорту металопродукції істотно покращилися завдяки роботі морського коридору, але це не суттєва перевага для українських метпідприємств на тлі значного падіння обсягів виробництва після початку війни.

Упродовж тривалого часу Україна і Туреччина були традиційними партнерами у сфері торгівлі металургійною продукцією. Під час війни поставки тривають, хоча змінився статус учасників: Україна стала нетто-імпортером сталі з Туреччини. З високою ймовірністю цей статус збережеться на деякий час в України й після завершення війни. Туреччина має розвинену металургію і може постачати сталеву продукцію, необхідну для післявоєнного відновлення.

Джерело: https://gmk.center/