Ведення бізнесу
До Вашої уваги дев’ята хвиля досліджень бізнесу в Україні під час повномасштабної воєнної агресії росії проти України.
Період опитування: 09.11 — 17.11.2022. Всього опитано 504 власників та CEO підприємств МСБ.
Індекс активності бізнесу UBI (Ukrainian Business Index) становить 30 (зі 100 можливих). У листопаді індекс дещо впав, порівняно з вереснем, проте він вище, ніж у червні-липні. Зниження індексу в листопаді свідчить про погіршення очікувань бізнесу щодо швидкого покращення економічної ситуації. Падіння спостерігається фактично по всіх показниках, за якими вимірюється UBI: кількість замовлень, запаси, найм, випуск продукції/обсяг наданих сервісів.
Довідково: UBI показує активність бізнесу, його спроможність нарощувати товарооборот, створювати робочі місця. Якщо показник нижче 50, це свідчить про негативні очікування бізнесу від подальшого розвитку подій.
В листопаді було 31,7% підприємств, які повністю або майже повністю припинили роботу з 24 лютого. Це найнижчий показник з початку опитувань у березні, зокрема, у квітні не працювали частково або повністю 55,9% підприємств, у червня — 46,8% підприємств, у вересні – 33,8%.
У листопаді 9,4% підприємств вказали на збільшення обсягів робіт порівняно з довоєнним періодом — це найбільший показник з початку досліджень у березні. Частка таких підприємств поступово зростає.
Більшість підприємств станом на листопад прогнозує зниження обсягів бізнесу, порівняно з аналогічним періодом минулого року, — 73,8%. Серед них 19,8% підприємств прогнозують скорочення до 20% обсягів минулого року, 23,2% підприємств — 20-50% обсягів минулого року, 21% підприємств — обсягів 50-80% минулого року. Разом з тим 13,1% підприємств прогнозують отримати результат, не менший за показник минулого року, а 13,1% прогнозують зростання бізнесу.
Загалом з початку досліджень у березні ми бачимо покращення очікувань бізнесу щодо результатів роботи, порівняно з минулим роком.
Очікуваний бізнесом результат обсягу реалізованої продукції у 2022 р. становить 63% від обсягу за результат минулого року. При цьому найвищі очікування має середній бізнес (77% обсягу минулого року), а найнижчі — мікробізнес (55%). Ці показники мають тенденцію до покращення з березня.
Бізнес починає повертати співробітників і створювати нові робочі місця. Частка персоналу (по відношенню на 23.02), що скорочена на поточний момент, у листопаді зменшилась до 24,5% (у вересні цей показник був 28%), проте він більше за показник червня (20%). Загалом станом на листопад було скорочено 1,155 млн працівників, і це менше за показник вересня.
Ще 14% становить приховане безробіття, і є тенденція до його зниження, порівняно з червнем.
Більше половини підприємств протягом останніх 8 місяців не наймали нових працівників.
Однією зі стратегій подолання негативних наслідків війни для українського бізнесу є експорт. Так, станом на листопад 27,3% опитаних підприємців вже є експортерами, ще 17% заявили, що планують розвивати експортний напрям.
Серед головних викликів, які заважають бізнесу розвивати експортний напрям, — відсутність знань, досвіду та кадрів, невідповідність продукції/послуг вимогам зовнішніх ринків, а також відсутність експертизи в міжнародних продажах.
При цьому більшість опитаних підприємств (62,5%) готові інвестувати у вихід на зовнішні ринки.
Серед основних проблем, з якими стикаються компанії при експорті, — складнощі з пошуком замовлень, фінансові і логістичні проблеми. При цьому значна частина представників бізнесу також зазначає про недостатню поінформованість про зовнішні ринки, низький рівень володіння іноземними мовами та недостатню експертизу в міжнародному маркетингу і продажах.
Серед топ-5 напрямів підтримки для розвитку експорту респонденти відзначають пошук партнерів, допомога у фінансуванні та страхуванні, допомога в організації продажів за кордон, доступ досліджень зовнішніх ринків, а також допомога у забезпеченні відповідності вимогам зовнішніх ринків.
В листопаді бізнес зазначив як основні перешкоди для свого відновлення — непрогнозованість розвитку ситуації в Україні, фінансові проблеми (відсутність достатнього капіталу) і недостатню кількість платоспроможних клієнтів в Україні. Порівняно з вереснем зросло значення непрогнозованості, натомість скоротились значення двох інших основних перешкод. Також дещо зросло значення таких перешкод, як недоступність грантових програм, оголошених урядом, перешкоди з боку регуляторних/фіскальних органів та демпінг конкурентів/загалом зниження прибутковості на ринку.
Ключовою проблемою у взаємовідносинах із владою бізнес назвав блокування податкових накладних, а також затримку з логістикою на кордоні (черги на митних пунктах) і відмови у доступі до державних програм підтримки (гранти, 5-7-9 тощо).
Відключення електрики суттєво впливає на роботу бізнесу. 48% опитаних підприємств заявили про зниження оборотів на 20% і більше через цю причину, зокрема, 9,5% підприємств втратили близько половини обороту, ще 7,5% підприємств — втратили до 80% обороту, а 7,9% практично зупинились.
Найбільш пріоритетною задачею для уряду 65% підприємців вважають боротьбу з корупцією, покращення доступу до кредитних ресурсів і їх здешевлення, а також впровадження податкової і судової реформи.
Більшість опитаних підприємств (75%) зазначили, що потрібне продовження дерегуляції діяльності бізнесу під час воєнного стану. Водночас 16% відзначили зниження надлишкового тиску на підприємців, а 12% вказали на створення сприятливих умов для ведення бізнесу.
Ключовим напрямом дерегуляції опитані підприємці вважають будівництво.
Результати опитування підприємців також свідчать, що бізнес-спільнота недостатньо залучена у процесах розробки та прийняття управлінських рішень, спрямованих на спрощення регуляторного середовища.
Втім, 55% респондентів беруть участь у різних формах залучення стейкхолдерів (відкриті обговорення, внесення пропозицій, розробка проєктів нормативно-правових актів). Майже третина (29,7%) зазначили, що мають адміністративні перепони щодо участі у заходах, спрямованих на широке обговорення питань дерегуляції. Разом з тим 15,6% взагалі не беруть участі.
Зазначене свідчить про відсутність в органах влади механізму системного залучення бізнес-спільноти до розробки регуляторних актів, обговорення та їх перегляду.
Одне із питань дослідження стосувалось створення реєстру дозвільних документів. Як показує аналіз відповідей, понад 60% респондентів серед бізнесу підтримують необхідність створення єдиного реєстру дозвільних документів, що запропоновано Державною регуляторною службою згідно з Планом Відновлення України. До того ж ліцензії та документи дозвільного характеру, особливо на територіях, де ведуться бойові дії, необхідно перевести в електронну форму.
Цікаво було почути думку бізнесу щодо запуску ініціативи Державної регуляторної служби з проведення «онлайн-перевірок». Так, 80% підприємців повністю підтримали відповідний проєкт щодо переведення наглядової функції держави за бізнесом в режим онлайн. Разом з тим, 35% бізнесу вважає, що для окремих напрямків контрольної роботи необхідно зберегти наявний порядок виїзних перевірок. У онлайн-перевірках (у регіональному розрізі) найбільше зацікавлений бізнес східної та північної частини України (10% та 15% відповідно).
Переглянути повну версію дослідження можна у PDF-форматі
Стан та потреби бізнесу в умовах війни: результати опитування в листопаді 2022 року.pdf
Джерело: https://business.diia.gov.ua/