Чехія постачає в Україну військові товари та автомобілі, а отримує – руду, кабель та агропродукцію

Після початку російської військової агресії Чехія стала важливим партнером України в частині постачань товарів військового призначення і продовжила бути традиційним постачальником автотехніки та споживчих товарів. А для українських гірничодобувних компаній чеські меткомбінати стали ще більш значущими споживачами залізної руди на тлі складнощів з експортом продукції в інші регіони.

Торговельний баланс

Україна і Чехія не мають спільного кордону, тому торгівля і транзит ідуть через Польщу і Словаччину. Імпорт продукції з Чехії 2023 року в натуральному виразі порівняно з довоєнним 2021-м знизився на 55% – до 0,35 млн т, у грошовому – зріс на 20%, до $1,8 млрд. Своєю чергою за той самий період український експорт знизився на 21% – до 4,4 млн т у натуральному виразі, тоді як у грошовому – на 30%, до $1 млрд.

У 2023 році український експорт у натуральному вираженні перевищував імпорт із Чехії у 12 разів, у грошовому – був меншим на 44%. Таке співвідношення свідчить, що Україна здебільшого постачає до Чехії сировинні товари. Найбільшими статтями українського експорту 2023 року були залізна руда ($349 млн або 85% експорту в натуральному вираженні), кабель ($157 млн), ріпак ($32 млн) і цукор ($20 млн). Також мають місце незначні поставки агропродукції та продуктів харчування, різноманітної промислової сировини, продукції деревообробки та споживчих товарів.

Найбільшими позиціями імпорту з Чехії є «інша продукція» ($540 млн), під якою можна розуміти товари військового призначення, автомобілі ($139 млн) та автокузови ($45 млн), енергоустаткування ($56 млн), засоби для чищення ($42 млн) і гігієнічні ($39 млн) засоби.

У значно менших кількостях країна постачає в Україну вироби з пластмаси, папір і картон, різноманітну промислову продукцію та споживчі товари, машини, механізми та прилади.

Український експорт ГМК

Через втрату потужностей і скорочення внутрішнього виробництва обсяг українського експорту продукції ГМК до Чехії у 2023 році порівняно з 2021-м скоротився на 24% – до 3,8 млн т, у грошовому виразі – на 48%, до $394 млн.

У структурі українського експорту ГМК переважає залізна руда. Український експорт ЗРС до Чехії минулого року впав до 3,8 млн т з 5 млн т у довоєнному 2021-му. За той самий період експортна виручка скоротилася до $349 млн з $616 млн. Поставки залізної руди на чеські метпідприємства Liberty Ostrava і Trinecke Zelezarny здійснюються залізницею транзитом через Словаччину.

У важких 2022-2023 рр., коли можливості доставки продукції споживачам були вкрай обмежені, Чехія підтримала попитом (навіть попри зниження поставок) українських виробників ЗРС. З початку війни питома вага Чехії в загальному обсязі українського експорту ЗРС у грошовому виразі зросла з 9,7% до 19,7% у 2023-му. Більшим споживачем була тільки Словаччина.

З початку війни спостерігалося зростання поставок до Чехії труб (у 2,3 раза), катанки (у 2,2 р.) і сталевого дроту (на 64%). Практично з нуля зріс експорт арматури (код 7214), що й зумовило рекордну динаміку – зростання в 34 рази, хоча обсяг поставок (4,2 тис. т) виглядає доволі скромно. Своєю чергою експорт до Чехії плоского холоднокатаного і гарячекатаного прокату з початку війни впав у кілька разів – до 4,8 тис. т і 3,6 тис. т відповідно.

Перспективи збільшення експорту української залізної руди до Чехії частково виглядають невизначеними на тлі труднощів у роботі найбільшого виробника сталі в країні – Liberty Ostrava (річна потужність – 3,6 млн т сталі). Як і інші активи Liberty Steel в Європі, завод зазнає труднощів – з великими накопиченими боргами він не працює з кінця 2023 року і фактично є банкрутом.

Зі свого боку перспективи зростання поставок української металопродукції на чеський ринок частково залежать від зростання власного виробництва, оскільки зараз виробники не можуть задовольнити навіть внутрішні потреби в готовому прокаті. При цьому Чехія має доволі високий рівень металоспоживання (6,6 млн т у 2022 р.).

Постачання з Чехії

Чеська металургія переживає не найкращі часи. За даними Worldsteel, у 2022 і 2023 роках виплавка сталі в Чехії скорочувалася – на 11% р./р. і 21% р./р. – до 3,4 млн т. Виробництво сталі в Чехії у 2023 році становило лише 2,7% (у 2022-му – 3,1%) від показника ЄС.

Загальне зниження виробництва впливає й на сталевий експорт країни. Порівняно з довоєнним 2021-м чеський експорт продукції ГМК в Україну 2023 року скоротився майже на 90% – зі 160 тис. т до 19 тис. т. Експортна виручка за той самий період скоротилася до $25 млн. Країна не скористалася дефіцитом металопродукції в Україні, який виник в умовах війни, щоб наростити поставки, як це зробила, наприклад, Польща.

Єдиною значущою позицією імпорту продукції ГМК з Чехії є кокс (код 2704), однак і його поставки в Україну скоротилися з довоєнних 154 тис. т до 9,2 тис. т у 2023 році. Також здійснюються незначні поставки рейкової продукції (3,5 тис. т у 2023-му) і труб (1 тис. т). Через розмір поставок значення чеської металопродукції для українського ринку зараз мінімальне, хоча може зрости для цілей післявоєнного відновлення країни.

Сталевий імпорт з Чехії породжує проблему регулювання Україною доступу металопродукції, виробленої з використанням російських напівфабрикатів. Наразі Україна, на відміну від ЄС, ніяк не обмежує надходження на свій ринок металопродукції, виготовленої з російських матеріалів.

Що далі?

У поточних умовах Чехія є ринком збуту лише для кількох видів української експортної продукції (залізна руда, кабельна і частково агропродукція). Ускладнюють торгівлю між Україною і Чехією слабка пропускна спроможність транспортних переходів на кордоні зі Словаччиною і блокада прикордонних переходів на кордоні з Польщею, що триває майже півроку.