У січні-червні 2025 року ринок довгого металопрокату в Україні демонстрував значне зростання імпорту – на 62,6% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 127,75 тис. т.
Основні обсяги поставок припадають на кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД – 7216) – 59,16 тис. т, що на 69,8% більше р./р. Туреччина спрямувала на український ринок 46,78 тис. т відповідної продукції, Польща – 5,61 тис. т, Німеччина – 0,95 тис. т.
Також імпортовано 34,19 тис. т інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених (УКТЗЕД – 7214), що більше на 95,9% р./р. З Туреччини ввезено 28,48 тис. т такої продукції, з Болгарії – 2,79 тис. т, Китаю – 1,89 тис. т.
Невелика частка поставок припадає на прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (УКТЗЕД – 7213) – 11,57 тис. т (+29,7% р./р.). Китай спрямував в Україну 11,45 тис. т.
Таким чином, Туреччина є основним постачальником довгого металопрокату на ринок України. Турецькі поставки відповідної продукції на український ринок за 2024 рік оцінюються в 108,87 тис. т – понад 63% від загального обсягу імпорту. У 2023-му тенденція була подібна – 98,03 тис. т, що відповідає 63,9% імпорту довгого прокату в Україну.
В червні 2025 року на український ринок спрямовано 20,86 тис. т довгого металопрокату, що на 5,6% менше порівняно з червнем 2024-го, та на 42,2% до попереднього місяця. Cпоживання ключових імпортних позицій протягом місяця виглядає наступним чином:
Витрати на імпорт довгого прокату за 6 місяців зросли на 71,9% р./р. – до $136,15 млн. В червні показник зріс на 40,1% р./р. та знизився на 25,1% м./м. – до $26,25 млн.
Зазначимо, що за 5 місяців поточного року обсяг споживання довгого прокату в Україні збільшився на 12,9% р./р., до 550 тис. т. Водночас, частка імпорту в споживанні зросла до 3,2% порівняно з 1,5-1,6% протягом 2023-2024 рр.
Проте чинні геополітичні ризики можуть спричинити подальше зростання закордонних постачань. Деструктивний вплив проявиться не тільки у заміщенні обсягів місцевого виробництва, але й у тиску на ціну. Закордонні виробники мають змогу запропонувати продукцію за нижчою вартістю, маючи певні «козирі».
Наразі щодо імпорту до України довгого прокату діють лише два антидемпінгових заходи – проти прутків з Білорусі і Молдови. Великі ж глобальні гравці, такі як Туреччина і Китай, не потрапляють під жодні обмеження, будучи найбільшими постачальниками продукції на ринок України.
Українські металурги на четвертий рік повномасштабного вторгнення стикаються з масштабними викликами – дорогою електроенергією та логістикою, жорсткою конкуренцією не тільки з азійськими виробниками, але і російською продукцією, нестачею персоналу, потребою у імпорті коксівного вугілля, торговими бар’єрами тощо.
Подальший приплив імпорту в Україну на тлі цих проблем несе ризики зупинки виробництва та реалізації інвестпроєктів.
Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2024 року Україна збільшила імпорт довгого прокату на 12,1% у порівнянні з 2023 роком – до 171,9 тис. т.
Основні обсяги поставок припали на кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД – 7216) – 76,69 тис. т, що на 47,9% більше р./р. Також імпортовано 43,84 тис. т інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених (УКТЗЕД – 7214), що менше показника 2023 року на 29,7%.
Джерело: https://gmk.center/
