Після початку російської військової агресії Угорщина стала великим і територіально близьким ринком збуту для української агропродукції (до середини 2023 р.), транзитною країною для експорту, а також постачальником енергоресурсів, що стали критично важливими для України та її економіки. Можливо, для поточної ситуації економічний фактор співпраці важливіший, ніж відсутність політичної підтримки України.
Зовнішньоторговельна статистика між країнами показує різноспрямовані тенденції. У 2022 році український експорт у грошовому вираженні збільшився на 40% р./р. – до $2,3 млрд, але вже 2023-го впав на 48% р./р. – до $1,2 млрд. Причина цього криється в забороні Єврокомісією ввезення української агропродукції (з травня до вересня 2023 року) до п’яти суміжних країн, включно з Угорщиною. У вересні минулого року Угорщина разом з іншими країнами ввела вже односторонню заборону і навіть розширила перелік агротоварів, що входять до неї.
Найбільшими позиціями українського експорту 2023 року були електронагрівальні прилади ($252 млн), кукурудза ($174 млн), макуха ($67 млн), дроти та кабель ($63 млн), телефони ($59 млн) і продукція деревообробки ($41 млн). Також мають місце незначні поставки різноманітної промислової сировини, агропродукції та продуктів харчування, споживчих товарів.
Своєю чергою, імпорт продукції з Угорщини 2022 року в грошовому виразі впав на 47% р./р. – до $1,3 млрд., але наступного року відновився на 27% р./р. – до $1,6 млрд. Найбільшими позиціями імпорту з Угорщини є газ ($264 млн), автомобілі ($170 млн), нафтопродукти ($166 млн), дроти і кабель ($148 млн), ліки ($53 млн) і корми для тварин ($42 млн). Постачання газу і нафтопродуктів з Угорщини вкрай важливі для України, зокрема, для забезпечення паливом і безпечної роботи енергосистеми, особливо на тлі російських ударів по енергоінфраструктурі. Також Україна імпортувала агропродукцію, харчові продукти, вироби з пластмаси, різноманітну промислову сировину та споживчі товари.
У 2023 році український експорт перевищував імпорт з Угорщини в натуральному вираженні у 2,7 раза, але в грошовому був меншим на 21%. Таке співвідношення свідчить, що Україна постачає значну частину сировинних товарів, а імпортує продукцію з вищою доданою вартістю.
Ситуація з логістичними обмеженнями з боку Угорщини виглядає набагато кращою, ніж, наприклад, з Польщею. Угорські фермери та перевізники влаштовували протести на кордоні, але не блокували рух вантажівок. Це частково полегшувало загальну ситуацію: в умовах блокади польської ділянки кордону, вантажівки з українським експортом та імпортом пішли через територію Угорщини, Румунії та Словаччини.
Через втрату потужностей і скорочення внутрішнього виробництва обсяг українського експорту продукції ГМК 2023 року порівняно з 2021-м до цієї країни скоротився на 68% – до 229 тис. т, у грошовому виразі – на 72%, до $36 млн.
Наймасовіша позиція українського експорту ГМК – залізна руда – переважає і в структурі постачань до Угорщини. Однак український експорт падає через зниження попиту в цій країні. Експорт ЗРС з України в Угорщину торік упав до 206 тис. т з 657 тис. т у довоєнному 2021-му. За той самий період експортна виручка скоротилася до $79 млн з $18 млн.
Перспективи експорту української залізної руди залежать від рівня завантаження металургійних потужностей в Угорщині. Можливості для істотного збільшення виплавки сталі в Угорщині та зростання споживання української ЗРС є, але ймовірність сприятливого сценарію не дуже висока.
Ключовими позиціями експорту металопродукції з України на угорський ринок є плоский гарячекатаний прокат і сталеві напівфабрикати. В умовах війни поставки г/к прокату практично припинилися (через зниження власного виробництва), а ось напівфабрикатів, навпаки, зросли. Також мають місце поставки сталевого дроту і труб, які виглядають незначними як з погляду рівня українського виробництва, так і розміру угорського ринку.
Перспективи української металопродукції на угорському ринку вкрай невизначені. Угорщина має доволі низький рівень металоспоживання (2,6 млн т у 2022 р.), а українські виробники наразі не можуть задовольнити навіть внутрішні потреби в готовому прокаті. Тому сумнівно, що Угорщина стане в осяжному майбутньому великим експортним ринком для української металопродукції.
Угорська металургія перебуває в найсильнішій стагнації. За даними Worldsteel, у 2022 році виплавка сталі в країні впала на 22% р./р. – до 857 тис. т, у 2023-му – ще на 44,3% р./р. – до 477 тис. т.
Проблеми угорської сталеливарної галузі пов’язані з ситуацією навколо найбільшого метпідприємства країни – Dunaferr. Меткомбінат зіткнувся з відсутністю ефективного управління, нестачею оборотного капіталу та інвестицій. Це вилилося в періодичні простої, що призвело до запуску процесу ліквідації та оголошення конкурсу з придбання Dunaferr. За підсумками фінальних торгів у липні 2023 року, в яких взяли участь лише два учасники, перемогла британська Liberty Steel, запропонувавши €55 млн.
До участі в конкурсі подавався й український “Метінвест”, але компанії було відмовлено з вкрай сумнівних причин. Загалом весь конкурс пройшов украй непрозоро. Уряд Угорщини передав Dunaferr в управління Liberty Steel ще взимку 2023 року, без проведення публічних тендерів. Після оголошення тендера і визначення гарантійного внеску, з огляду на його розмір, очікувана вартість Dunaferr мала становити €200 млн. Але після виключення з тендера “Метінвесту” уряд Угорщини виставив ціну близько €50 млн.
«Враховуючи ці фактори, можна припустити, що тендер від початку був розроблений угорським урядом як механізм узаконення передачі заводу за неринковою вартістю конкретному покупцю — Liberty Steel. На наше переконання, зважаючи на невідповідність проведеного аукціону критеріям прозорості, антимонопольним органам ЄС варто звернути увагу на дії уряду Угорщини під час проведення конкурсу щодо комбінату й винести своє рішення», – йдеться у заяві «Метінвесту».
Новий власник так і не зміг швидко відновити роботу меткомбінату. У серпні-вересні 2023 року Liberty Steel вивела в простій єдину доменну піч і прокатні лінії на Dunaferr. Це пояснювали високою собівартістю виробництва, низькими цінами на готову продукцію і браком слябів. Загалом завод має потужності з виробництва за рік двох мільйонів тонн прокату.
Загальний занепад впливає і на сталевий експорт країни. Порівняно з довоєнним 2021-м угорський експорт продукції ГМК в Україну 2023 року скоротився більш ніж на 80% – із 23,6 тис. т до 4,1 тис. т. Експортна виручка за той самий період скоротилася до $4,3 млн.
Найбільш значущими позиціями угорського експорту є кокс і прокат з покриттям. З довоєнних 13,2 тис. т і 9,4 тис. т відповідно їхні поставки скоротилися до менш ніж двох тисяч тонн у 2023-му. Через розмір поставок значення угорської металопродукції для українського ринку наразі мінімальне, хоча може зрости для цілей повоєнного відновлення країни, якщо Dunaferr працюватиме стабільніше.
Хоча в поточному році Dunaferr усе-таки запустив прокатні стани та лінію цинкування, але загальні перспективи підприємства виглядають неочевидними. Liberty Steel можна вважати вельми посереднім власником, а європейський ринок сталі останні кілька років “трясе” від низького попиту і цін на готову продукцію, а також від високих цін на енергоресурси.
Обмеженням для розвитку торгівлі та транзиту між Україною та Угорщиною слугує слабка пропускна здатність транспортних переходів. Їх усього три: для вантажних залізничних перевезень – «Батьово – Еперешке» (пропускна спроможність – 420 вагонів) і «Чоп – Захонь» (30 вагонів) і лише один для фур – «Чоп – Захонь». Цей пункт за добу може пропускати на виїзд з України до 250 вантажівок.
Від початку війни Угорщина виявляла лише теоретичну зацікавленість у розширенні прикордонної транспортної інфраструктури. Лише нещодавно наші країни домовилися про розширення авто- та залізничних переходів у Берегшурані та Захоні й будівництво нового мосту через Тису. Також існує домовленість про відкриття автопереходу «Лужанка – Берегшурань» для руху порожніх вантажівок і фур до 7,5 т та створення нового автовантажного переходу «Дийда – Берегдароц». Можливості та необхідність для розширення є, за даними Мінінфраструктури, через недостатню пропускну спроможність через Угорщину проходить лише 10% вантажопотоку з України.
Торговельні відносини між Україною та Угорщиною йдуть в основному самі собою, без урахування політичного контексту. В іншому україно-угорські відносини є дуже прохолодними і натягнутими. У найближчій перспективі не видно якихось істотних передумов для їхнього потепління.
Джерело: https://gmk.center/ua/
