Україна у 2019 році продовжила займати чільні місця у світовому рейтингу експортерів окремих агропродовольчих товарів, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький.

Згідно з оперативними даними Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру (ITC), Україна традиційно зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії.

З 2006 року, коли Україна вперше очолила рейтинг експортерів цього виду продукції, продавши на ринки країн світу 1629 тис. тонн олії, вона наростила обсяги експорту у 3,7 раза. Минулого року закордонні постачання соняшникової олії вітчизняного виробництва становили 6107 тис. тонн, зазначив експерт.

Крім того, Україна стала другою серед країн – експортерів ячменю, ріпаку, свіжого гороху, проса, макухи та шроту, посиливши свої позиції по більшості з цих видів продукції, зауважив Богдан Духницький.

Якщо 2018 року з обсягами постачання у 4471 тис. тонн Україна посіла третє – після Індонезії та Канади – місце серед експортерів макухи й шроту (переважно з соняшнику), то торік збільшила обсяги їх постачання майже на 11 % – до 4957 тис. тонн, забезпечивши собі другу позицію у рейтингу і поступившись лише Індонезії.

Збільшивши експорт ячменю до 4143 тис. тонн (+15 %), Україна перемістилася з четвертого на друге місце, обігнавши Австралію та Росію. Лідирує в рейтингу – Франція  з показником у 7171 тис. тонн.

Закордонні продажі проса збільшилися торік більш ніж удвічі – до 52 тис. тонн. Це дозволило нашій країні переміститися з п’ятого на друге місце, потіснивши Францію, Росію та Індію. Лідирує в рейтингу – США з показником у 97 тис. тонн.

Хоча експорт ріпаку збільшився майже на третину (+29,4 %) – з 2441 тис. тонн у 2018 році до 3159 тис. тонн торік, Україна залишилася у рейтингу на другому після Канади місці.

Обсяги експорту свіжого або охолодженого гороху склали минулого року лише 49 тис. тонн проти 176 тис. тонн у 2018 році. Внаслідок цього Україна перемістилася з першого на друге місце, поступившись Франції.

Треті позиції Україна посіла в рейтингах постачальників лущених волоських горіхів (41 тис. тонн; +32 %), сушеного гороху (461 тис. тонн; -26 %) та концентрату яблучного соку. При цьому обсяги експорту концентрату яблучного соку збільшилися торік майже в 1,6 раза – до 102 тис. тонн, дозволивши нашій державі переміститися з п’ятого місця на третє.

Україна утримує четверте місце на ринку кукурудзи з 2016 року. Торік вітчизняні сільгосптоваровиробники експортували 32346 тис. тонн цієї культури, у півтора раза перевищивши показник 2018 року.

У рейтингах експортерів пшениці (20023 тис. тонн; +22 %) і меду (56 тис. тонн; +14 %) Україна посилила свої позиції, піднявшись з п’ятої на четверту сходинку.

П’яті місця виборола Україна у рейтингах експортерів пшеничного борошна (365 тис. тонн; +20 %) та волоських горіхів у шкаралупі (27 тис. тонн; +170 %), піднявшись з сьомого місця, яке посіла у 2018 році.

З четвертого на п’яте місце опустилася Україна у рейтингу експортерів казеїну, зменшивши обсяги закордонних постачань з 8 тис. тонн у 2018 році до 6 тис. тонн торік.

У межах ТОП-10 Україна посідає місця на світовому ринку багатьох інших продуктів, а саме: сушених яєчних білків, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (канола), консервованих томатів, кукурудзяної олії, зазначив Богдан Духницький.

За його словами, характерною рисою 2019 року стало збереження або навіть посилення позицій по більшості видів вітчизняного експорту агропродовольчої продукції.

Крім того, за результатами 2019 року Україна посіла третє місце серед імпортерів всієї агропродовольчої продукції до країн – членів Європейського Союзу, здійснивши постачання на суму 7,4 млрд євро, нагадав експерт.

Україна почала 2020 рік краще, ніж попередній, активно нарощуючи аграрний експорт. Однак запровадження у березні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, здатне серйозно загальмувати імпортно-експортні операції, у тому числі й агропродовольством, вважає Богдан Духницький.

“Нині на світовому ринку найбільш критичним питанням є відновлення стабільного функціонування напрацьованих логістичних ланцюгів. Тому конкуренція за ринки збуту, яка й раніше була сильною, в нинішньому році лише загостриться, спрогнозував науковець. Україна для стабілізації власного експорту у 2020 році має якомога швидше налагодити постачання на азійський та європейський ринки”, – підсумував Богдан Духницький.

Джерело: Інститут аграрної економіки

Більше новин та актуальних матеріалів DIA на сторінці у Facebook та у нашому каналі в Telegram.