Металургійна промисловість є основою української економіки. До повномасштабного вторгнення РФ гірничо-металургійний комплекс України забезпечував близько 10% ВВП та 33% експорту. Вітчизняний ГМК орієнтований на експорт, тож на галузь сильно вплинула блокада Чорного моря російським військовим флотом. Зараз можливості експорту металургійної продукції залізницею обмежені, а морські порти ЄС, на які переорієнтувалися металурги, не в змозі обробити всі українські вантажі.
Після початку війни змінилися експортні шляхи української металургії. Так, стало неможливим постачання залізної руди до Китаю, чавуну – до США, Італії та Туреччини. Весь обсяг експорту переспрямували до ЄС – як кінцевим споживачам, так і для транзиту. Частка країн ЄС в експорті українського чавуну та сталі збільшилася з 34% у довоєнні місяці до 69% у квітні-вересні 2022 року. Усі 100% поставок залізної руди припадають на європейські країни, хоча до війни їхня частка становила лише 45%.
Основними напрямками експорту продукції українського ГМК стали Польща, Румунія та Словаччина, які використовуються як транзитні вузли для подальшого перевезення морем або залізничним транспортом.
Металургійна продукція транспортується до ЄС залізницею (станом на жовтень 2022 року – 55%) та морем, з порту Ізмаїл (45%). На початку війни частка залізничних перевезень була вищою.
Експорт металургійної продукції за видами транспорту в 2021 р.
Залізничні перевезення можливі через 13 прикордонних переходів із країнами Європи. Для експорту української металопродукції найбільш активно використовують п’ять переходів: Чоп-Чорна та Ужгород до Словаччини, Ізов та Мостиська-2 – до Польщі, Батьово – до Угорщини. Сумарно на них припадає 94% експорту залізницею.
Пік навантаження на залізничну систему України припав на квітень-травень 2022 року, коли до ЄС почали активно перевозити зернові вантажі. Зокрема, у квітні загальний обсяг усіх відвантажень становив близько 3 млн т. Зі зростанням обсягів перевезень почала збільшуватися й черга на кордоні, пік припав на червень – понад 40 тис. вагонів. За даними українських сталеливарних компаній, у цей період затримки вантажів у черзі становили до 60 днів.
Прикордонні переходи стали вузьким місцем, зокрема через різницю в ширині колії в Україні та Європі. За даними «Укрзалізниці» (УЗ), національного залізничного оператора, основною причиною черг на кордоні виявилася неможливість прийняти необхідну кількість вантажів залізничними компаніями ЄС. Окрім того, проблемами стали черги вагонів у портах ЄС, дефіцит вагонів у європейських залізничників, обмежена пропускна спроможність окремих ділянок європейських залізниць та дублювання процедур контролю в Україні та Європі.
За даними УЗ, сумарна номінальна пропускна спроможність усіх прикордонних переходів становить понад 3400 вагонів на добу. За оцінками аналітиків GMK Center, фактична пропускна здатність дорівнює 1800 вагонів на добу (максимальний досягнутий добовий обсяг перевезень, що обробляються, з урахуванням усіх супутніх факторів). Це означає, що поточний експортний потенціал (максимальний обсяг перевезень до країн Європи залізницею) становить близько 3 млн т на місяць.
Залізничні прикордонні переходи з європейськими країнами
Щоб зменшити черги на кордонах, з травня по вересень 2022 року УЗ запровадила 16 конвенцій щодо перевезення сталевої продукції. Водночас з 1 липня «Укрзалізниця» на 70% підвищила тарифи на залізничні вантажоперевезення.
Українські компанії ГМК повідомляють, що в порівнянні з довоєнним періодом вартість залізничних перевезень до Європи зросла на 330%. Цей фактор разом з погіршенням кон’юнктури ринку призвів до збитків гірничодобувних компаній та подальшого зупинення низки виробництв. У результаті обсяг перевезень ЗРС через прикордонні переходи до країн Європи у вересні 2022 року знизився у 2,5 раза в порівнянні з максимальним значенням у квітні.
Скорочення обсягу залізничних перевезень покращило ситуацію на прикордонних переходах. Час затримки вантажів на кордоні скоротився до 11 днів. За даними компаній, станом на листопад 2022 року вся українська металургійна продукція доставляється європейським покупцям за 18 днів.
Проте скорочення затримок під час перетину кордону є результатом зниження інтенсивності руху, зокрема завдяки «зерновій угоді», укладеній у липні 2022 року. Україні вдалося розблокувати експорт зерна та інших продуктів харчування з трьох морських портів – Одеси, Чорноморська та Південного. Це обмежило потік цих вантажів на залізниці й запобігло колапсу вітчизняної транспортної системи.
«Загалом експортний потенціал української залізниці за час повномасштабної війни не змінився. Потенціал зростання вантажопотоку від рівня вересня становить близько 1 млн т. Але з покращенням кон’юнктури світових товарних ринків та зростанням попиту на залізничні перевезення знову постане проблема обмеженої пропускної спроможності на кордоні», – відзначає головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.
Українські морські порти закрили на початку війни через мінну небезпеку та військову загрозу з боку Чорноморського флоту РФ. Наразі в країні продовжують працювати лише дунайські порти, але вони мають відносно невеликі потужності й не вирішують поточних логістичних проблем.
Основні морські порти, які використовують українські металургійні компанії у 2022 р.
Українські металурги були змушені переспрямувати вантажопотоки до морських портів ЄС, зокрема, до Румунії, Болгарії, Польщі, Хорватії, Німеччини. У результаті середня відстань до порту відправки для українських експортерів збільшилася вп’ятеро, а вартість доставки до порту призначення – в середньому у 3-4 рази.
«Середньомісячний обсяг експорту металургійної продукції через морські порти знизився на 79% в порівнянні з довоєнним часом. Зі спілкування з учасниками ринку ми знаємо, що європейські морські порти – відносно малі й не можуть впоратися з усім обсягом українського експорту. Це пояснює й черги, із залізничних вагонів, що утворюються на кордонах України з ЄС. З огляду на наявні логістичні обмеження Україна не має передумов для нарощування виробництва металургійної продукції», – вважає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Блокування морських портів призводить до значних втрат експорту чорної металургії України. За оцінками експертів, щомісячний обсяг таких збитків сягає $420 млн. Для країни всі можливості збільшити виробництво та експорт продукції чорної металургії пов’язані із розблокуванням портів.
Джерело: https://gmk.center/ua/
