Активізація AgrіFood

За 10 останніх років вони зросли в ЄС на 10% і перевищили 860 млрд євро за рік, наголошує Єврокомісія. Загалом у ланцюжку виробництва та постачання харчових продуктів Євросоюзу створюється понад 600 млрд євро доданої вартості щороку. І тренд до зростання цього рівня триває. Власне AgrіFood-індустрію Єврокомісія трактує як розгалужену агропродовольчу екосистему, що охоплює діяльність сільськогосподарських підприємств, фермерів, харчової промисловості, закладів торгівлі й громадського харчування, а також інших постачальників ресурсів і послуг для суб’єктів галузі.

В Україні, на жаль, рівень розвитку агропродовольчого виробництва значно нижчий. Обсяг виробництва з розрахунку на одного мешканця чи на гектар землі на порядок нижче єврорівня. Приміром, за січень-вересень 2023 року Україна реалізувала продуктів харчування всього на 456 млрд грн, тобто приблизно на 11 млрд євро. Тож місією українського агропродовольчого бізнесу стало створення в країні індустрії, яка би генерувала високу додану вартість. Про це упродовж останніх пів року активно й одностайно заявляють представники галузі на численних тематичних форумах на найвищому рівні.

Україна в AgrіFood має концентруватися на продукції з доданою цінністю для споживача — це зручніше для людей і перспективніше для економіки, запевняють власники бізнесу і топменеджери публічних компаній. Провідні агрохолдинги прагнуть долучатися до перероблення аграрної продукції. Напрацьовуються відповідні стратегії трансформації бізнесу. Дехто вже навіть перейшов до реалізації таких стратегій. Компанія МХП, приміром, узяла курс на перетворення компанії із сировинної у кулінарну і вибудовує відповідні бізнес-моделі, виводить на ринок все більше напівготових та готових до споживання продуктів. А інвестиційна група Time запускає заводи з перероблення агросировини: наприкінці 2023 року запрацював завод з перероблення проса, а 2024-го має стартувати перероблення кукурудзи й картоплі.

Проте такі настрої та відповідна діяльність властива поки що лише лідерам вітчизняного ринку. Загалом виробники харчових продуктів реалізували за 2023 рік лише на 11,6% більше продукції у грошах порівняно з довоєнним 2021-м (згідно з офіційною статистикою за січень-вересень). Натомість гривня за цей час втратила утричі більше від своєї вартості порівняно з основними валютами. Навіть у таких, здавалося б, популярних товарних категоріях, як попкорн та хрусткі хлібці, ще до великої війни спостерігалося 2-9% зниження обсягів виробництва в Україні у тоннажу.

Водночас найбільш просунутим гравцям вітчизняного ринку вдається нарощувати обсяги випуску продукції. Ще напередодні війни Держстат констатував 45%-й приріст у випуску їжі з м’яса, 20% — чипсів, 14% — пластівців, 6% —піци (замороженої).

А натепер маємо обсяги реалізації певних харчових продуктів, що суттєво перевищують довоєнні. Приміром, цукру реалізували у 2023 році у грошах на 62% більше проти 2021-го (дані за три квартали), м’яса і м’ясопродуктів — на 50%, дитячих та дієтичних харчових продуктів — на 36%, переробленої риби — на 36%, макаронних виробів — на 21%. Щоправда, частково досягнення нівелювалися споживчою інфляцією на рівні 13-20% упродовж 2022-2023 років.

Додає оптимізму також загальний тренд до помітного зростання продовольчої галузі, навіть попри війну. Усі разом виробники продуктів харчування реалізували своєї продукції у 2023 році на 24% більше від рівня 2022-го. Компанії вкладаються у розроблення та запуск нової продукції, модернізують виробничі лінії, вибудовують бізнес-моделі для B2B-проєктів, витрачаються на просування продуктів до споживачів. Найбільш масово зараз виробляють такі продукти харчування з відчутною доданою вартістю, як піца, пластівці, м’ясопродукти, снеки тощо. Зростають продажі такої продукції й через спеціалізовані торговельні мережі, і в супермаркетах, і на онлайн-платформах.

Маємо також новий тренд — пришвидшене зростання у сегменті готової їжі. Її відвантажили за січень-вересень минулого року на суму, що на 26,6% більше попереднього року. Хоча порівняно з іншими продовольчими категоріями власне готової їжі реалізується в Україні ще небагато — до 2% від загального обсягу харчових продуктів. Однак високий рівень доданої вартості та світовий тренд до швидкого зростання цього субринку сприяє його подальшому розвитку в Україні. Категорія готової їжі вже вийшла у лідери у декількох торговельних мережах за обсягами реалізації, запевняє заступник голови правління з маркетингу компанії МХП Олег Шмуляєв. І вже створюються передумови для подальшого розвитку ринку готової їжі в Україні: вартість життя у країні зростає, технології поліпшуються, підвищується значущість пакування продукції, її якість та безпека, вважає акціонер компаній HD Group та GFS Борис Шестопалов.

Варто наголосити, що готову їжу в Україні виробляють понад 400 компаній. У десятьох найбільших виробників такої продукції, згідно з даними YouControl, виручка у 2023 році зросла. У п’ятьох із них вона збільшилася на понад 50%, у сімох перевищила показник довоєнного 2021 року. До того ж вісім компаній із топ-10 стали у 2023 році прибутковими. Серед топів — «Левада», «Елікатний смак», «МХП Фудсервіс» (належить до групи компаній МХП), «Фудз Юкрейн».

У суміжному сегменті — постачальників готових страв до закладів громадського харчування — справи ще кращі. Тут понад 700 операторів. У лідерів виручка минулого року зросла у декілька разів, а загальна виручка у топ-10 сягнула майже 14 млрд грн. До того ж кожен із першої десятки отримав прибутки. Щоправда, головні досягнення обумовлені активізацією діяльності, схоже, не за класичними ринковими бізнес-моделями, а за контрактами Міноборони.

Тож український AgrіFood — це вже реальність. Щоправда, продукції з високою доданою вартістю виробляють ще замало. Український харчопром здебільшого зосереджувався на виробництві продукції з невисокою прибутковістю і низькою доданою вартістю. Тож наразі є куди прикластися багатьом наявним і новим гравцям AgrіFood-індустрії. Як кажуть галузеві максималісти, розвиток сучасного AgrіFood тільки починається в Україні.

Шляхи розвитку AgrіFood

У розвитку українського AgrіFood у широкому розумінні цього ринку беруть активну участь як підприємства традиційного харчопрому, так і агрохолдинги. Тут знаходять свою нішу як великі компанії, так і малі підприємства та ФОП. Серед перспективних напрямів — м’ясоперероблення, глибоке перероблення кукурудзи та картоплі, молочна та овочева галузі. Активному розвитку у сегментах перероблення овочів та випуску м’ясних продуктів сприяють, на думку фахівців інвестгрупи Time, непогані перспективи цих продуктів харчування на закордонних ринках.

Про важливість виробництва продукції з відчутною доданою цінністю для споживача та масштабність виробничих проєктів свідчить приклад МХП. У 2023 році компанія інвестувала у розвиток кулінарного бізнесу та випуск нових продуктів $25 млн. А також розвиває напрям стратегічних партнерств із гравцями food-індустрії з важливою метою – годувати людей. Своєю чергою група Agricom активно розвиває багатопрофільний харчовий проєкт «Добродія», а група «Агродар» — злаковий проєкт Zernari. Холдинг ІМК теж має намір запустити два проєкти з перероблення агросировини, проте до літа не готовий розкривати свої карти.

За іншим сценарієм зараз найбільш динамічно в AgrіFood розвиваються невеликі компанії зі створення інноваційних продуктів, умовні стартапи. Борис Шестопалов, приміром, вважає це початком розбудови FoodTech в Україні, коли будуть створюватися продукти із залученням R&D та високих технологій. Поки що, каже експерт, багато невеликих компаній виробляють різноманітну снекову продукцію, крафтові смаколики та починають активно просувати свою продукцію на експорт. І фактично створюють нові сегменти виробництва.

«Ці компанії і є драйверами розвитку майбутньої FoodTech-екосистеми. Згодом, вважаю, мають підтягнутися так звані ваговики, які будуть створювати продукти, базуючись на масовому залученні технологій і з високим CAPEX», — вважає акціонер компаній HD Group та GFS.

Подібним чином, завдяки активності компанії ЇDLO, утворився, наприклад, сегмент туристичного харчування в Україні. Її сублімовані та дегідровані продукти припали до смаку не лише мандрівникам, а ще й військовим, каже технічний директор та співвласник ЇDLO adventure food company, військовослужбовець Сергій Андрєєв.

Фахівці вважають, що одним із перспективних шляхів розвитку AgrіFood в Україні є відкриття індустріальних парків. Декілька таких уже створюють. Зокрема, у Вінницькій області у 2023 році розпочали будівництво Volia Agri-food Park під егідою компанії U PARKS. А у Хмельницькій області за ініціативи компанії «Епіцентр» мають створити індустріальний парк Еко Агро Хаб Поділля «Городок» з агропереробною спеціалізацією.

На переконання ідеолога вінницького парку Бориса Шестопалова, такі парки є базовою передумовою для підвищення операційної ефективності бізнесу, вони є платформою для розвитку українських нових індустрій, зокрема FoodTech. Водночас експерт наголошує, що девелопери парків очікують на підтримку держави у форматі грантів та довгострокових пільгових кредитів, особливо на створення відповідної інфраструктури парків. До речі, очікується, що вже на початку літа вінницький парк перейде від проєктно-дозвільних процедур до будівельних робіт.

МХП, 1998

Міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій. Працює у напрямах агро, виробництва продуктів харчування та ритейлу і  має дочірні підприємства у Великій Британії, Саудівській Аравії, ОАЕ та країнах ЄС. Один із лідерів українського ринку їжі.

Кілька років тому розпочала трансформацію в кулінарну компанію. Розвиває 18 продуктових брендів. Фокусується на виробництві продукції з доданою цінністю, яка полегшує рутину, повʼязану з приготуванням їжі, й дозволяє інвестувати у важливе для себе: родину, роботу, відпочинок, друзів, хобі тощо. ​Це, зокрема, готові страви LaStrava, сушені курячі слайси «РябChick», м ’ ясо-ковбасні вироби «Бащинський», готова заморожена їжа «Легко!». Також компанія є виробником вагової кулінарії, рішень для HoReCa під брендом Kurator, замороженої піци, що стала новим продуктом для українського ринку.

Для створення нових рішень, які відповідають потребам і смакам українців у їжі, в МХП працює Кулінарний центр. У ньому для розвитку кулінарного напряму компанії зосереджені експертиза й професійні локації, оснащені сучасним обладнанням.

Agricom Group, 2013

Провідна компанія із вирощування безглютенового вівса та виробництва продуктів його перероблення під ТМ «Добродія» San Grano, WOWСЯНКА, YUMMOJI. Снеки YUMMOJI компанія запропонувала ринку у 2024 році. Виробничий напрям Agricom представлений заводом із виготовлення пластівців із зернових культур і продуктів на їх основі. Продукція заводу представлена понад 40 товарними позиціями, серед яких вівсяні пластівці, крупи, готові порційні страви, гранола, суперфуди та інше. Реалізацію здійснює торговий дім «Добродія Фудз». Компанія експортує свою продукцію до понад 40 країн. Частка експорту продукції у 2022 році становила 70%. Велику увагу група приділяє інноваціям та інвестиціям у розвиток диджитал-проєктів.. У реорганізацію заводу «Добродія» Agricom інвестувала приблизно $2 млн.

HD Group, 1998

HD Group — група компаній з виробництва та надання сервісів на ринку B2B у сфері AgriFood. Основні напрямки діяльності групи — зерноперероблення, виробництво кондитерських виробів та джемів, організація закупівель і логістики. Група забезпечує 2 тис робочих місць, платить податки та допомагає ЗСУ і цивільному населенню, продовжує інвестувати та запускати нові технологічні лінії, розробляти інноваційні продукти та нарощувати експорт. Продукція групи надходить до 22 країн. HD Group формує ідеологію створення в Україні першого промислового хабу для виробників інноваційної їжі Volia Agri-Food Park. Стратегічна мета групи — стати лідером у виробництві харчових продуктів, які відповідають найсучаснішим світовим вимогам.

Левада, 1998

Торговий дім «Левада» є одним із лідерів українського ринку заморожених напівфабрикатів. Компанія очолює рейтинг найбільших виробників готової їжі та страв у харчовій промисловості України за версією YouControl. «Левада» створила сучасне виробництво і налагодила співпрацю з провідними дистриб’юторами та іншими партнерами по всій Україні. Компанія виробляє заморожені вареники, пельмені, тісто, млинці та бендерики. Продукція компанії доступна споживачам у популярних роздрібних торговельних мережах країни, а також на зовнішніх європейських ринках. Окрім того, компанія виробляє продукти під власними торговельними марками вітчизняних ритейлерів. Дохід компанії зріс за 2023 рік на 40% і досяг 663 млн грн, а чистий прибуток збільшився до 3,6 млн грн.

Джерело: https://delo.ua/