Як змінилась аграрна мапа України за рік, на скільки впало виробництво зерна, фруктів та овочів, і чому в рази зросли посіви гречки.
Через війну українські аграрії втратили не лише фізичні площі та врожаї, але й можливість безперешкодно експортувати продукцію та отримувати дохід.
Комбінація цих двох факторів призвела до катастрофічних наслідків. Про це, зокрема, свідчать останні дані Держстату щодо роботи агропромислового комплексу у 2022 році.
За цей час збір зерна впав на майже 40%, овочів – на 25%, а фруктів – на 10%. Проте це не все. Як змінилася аграрна мапа України під впливом війни?
Серед усіх напрямків агропромислового виробництва найбільше постраждала основа українського агроекспорту – зернові. Втрата торік понад 32 млн тонн врожаю, або 37,4% відносно 2021 року, мала неабиякий удар по галузі та економіці країни в цілому.
Через окупацію територій та бойові дії у прифронтових регіонах найбільших втрат, у 75-80%, зазнали врожаї у Запорізькій області, на Донеччині та Луганщині. Також з економіки випала Херсонщина, яка більшу частину 2022 року знаходилась під окупацією.
Дещо менше врожаю, близько 40-50%, втратила Харківщина, яку деокупували восени. Схожі цифри зафіксовано по Миколаївській, Одеській та Вінницькій областях.
Крім того, експортери втратили найдешевший шлях на зовнішні ринки – море. А наявні наземні та річкові альтернативи за поточних низьких цін на агропродукцію не дозволяли фермерам заробляти на своїй діяльності.
Як наслідок, втратили аграрії не лише з областей, що знаходяться під постійними обстрілами чи окупацією, але й інші регіони. Який сенс збирати врожай, якщо його потім не вивезти й не продати?
Особливо це стосується кукурудзи, значна частина якої залишилася зимувати в полях через низькі ціни для збуту з одного боку та дорогу сушку збіжжя з іншого. Ці фактори зробили збір врожаю невигідним для фермерів. Проблем додали відключення електроенергії, які виводили з ладу обладнання.
Протилежна й унікальна ситуація спостерігалася лише із гречкою, врожай якої у 2022 році зріс на 39%. Та на це було чимало причин.
По-перше, невеликі, порівняно із зерном чи кукурудзою, обсяги вирощування. З цього випливає друга причина: гречка – внутрішня українська культура, реалізація якої не залежить від можливостей експорту.
Третя причина – традиційне недовиробництво в попередні роки, коли половину об’ємів власного споживання Україна імпортувала: в основному російську гречку, яка потрапляла в нашу країну через Казахстан.
Під час війни всі ці фактори наклались один на одного, тож аграрії вирішили зробили ставку саме на гречку. Особливо в цьому відзначилися фермери Чернівецької та Полтавської областей, де приріст становив 6 та 4 рази відповідно.
Їх торік в Україні зібрали на 24,4% менше ніж у 2021 році. В абсолютних цифрах, це втрата 2,4 млн тонн продукції, половина з яких – томати. Врожай томатів теж впав вдвічі, тому що їх найбільше традиційно вирощували на Херсонщині. До великої війни звідти походив кожен четвертий український томат.
А ось картоплярство, яке зосереджено в інших регіонах – майже не постраждало: зменшення становило статистичну похибку – всього 2% до показників 2021 року.
Компенсувати втрачені об’єми Херсонщини по овочах – і в першу чергу томатам – частково допомогли Черкаська (+5%) та Одеська (+15%) області. Причина полягає у тяжінні овочівництва до води, пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
На Одещині є зрошувальні системи, завдяки яким можна забезпечувати достатній полив полів, а на Черкащині – вихід до Дніпра.
Іншим фактором є переорієнтація аграріїв. По-перше, в умовах, коли на внутрішньому ринку утворився дефіцит овочів, чимало виробників переорієнтували частину своїх сільгоспземель з рослинництва під овочівництво, адже це можливість заробити.
По-друге, додалася пропозиція від релокованих підприємств з постраждалих регіонів, каже Марчук. Хоча такі підприємства часто не мають доступу до великих обсягів землі, тож вплив цих виробництв обмежений.
Неочікуваний приріст показала Сумська область, яка була частково окупованою навесні, межує з РФ, і зараз потерпає від ворожих обстрілів. Регіон наростив виробництво капусти, картоплі та інших овочів.
На думку Марчука, на це є дві причини: релоковані з Харківщини підприємства та переорієнтація земель на культури, збут яких можливий на внутрішньому ринку через проблеми з експортною логістикою.
Загалом потенціал регіонів для овочівництва ще не вичерпано. Проте замінити обсяги з півдня країни за 2-3 роки буде неможливо, адже крім вирощування овочів необхідно побудувати інфраструктуру для зберігання та сортування тощо.
Українські фрукти з традиційних регіонів їх вирощування також вимушено мігрували. І причини до цього схожі з міграцією овочів.
Серед областей, яким за 2022 рік вдалося швидко збільшити виробництво фруктів – Черкащина та Кіровоградщина, які наростили врожаї на 30% та 26% відповідно. Також більше фруктів стали вирощувати на Львівщині (+9%), меншою мірою – на Сумщині, Одещині та Полтавщині.
Проте серед цих областей є нові лідери за окремими продуктами. Наприклад, на Миколаївщині зібрали майже вдвічі більше винограду ніж за рік до цього, що зробило область другою найбільш виноградною в Україні. Черкаська область увірвалася в топ-10 регіонів за вирощування вишні.
Хоча загалом за минулий рік внутрішнє вирощування фруктів скоротилося на 10,2%, деякі плоди постраждали більше. Наприклад, якщо винограду торік зібрали лише на 2% менше, то яблук – на 12%, а полуниці – на 13%.
Садівництво, як і овочівництво, залежить від постійного доступу до води, тож фермери релокувалися в регіони, де є джерела для поливу, а також ринки збуту продукції.
Джерело: https://www.epravda.com.ua/
