До війни і у воєнний час ВВП України підтримували на плаву добувна галузь, енергетика, металургія, машинобудування, хімічна та інші галузі важкої промисловості. Підприємства цих сфер, не зважаючи на обстріли та відключення світла, не лише продовжують працювати, а й будують плани на майбутнє та інвестують у модернізацію своїх потужностей. Вони залишаються ключовими інвесторами української економіки.
Серед таких ключових інвесторів спершу виокремимо крупні компанії гірнично-металургійного комплексу. Ferrexpo – один із найбільших інвесторів в українську економіку із середньою часткою 2,5% в загальному показнику капітальних інвестицій промисловості у 2007–2021 рр., згідно з розрахунками GMK Center. У 2022 році Група інвестувала в економіку України $161 млн. Основним інвестиційним проєктом, завершеним Ferrexpo у 2022 році, було встановлення нового комплексу прес-фільтрації. В компанії очікують, що він ще більше знизить вміст вологи в залізорудному концентраті на виході зі збагачувальної фабрики перед гранулюванням, а також знизить споживання енергії при виробництві на 3%.
Вагомий внесок і криворізьких гірничих підприємств Групи Метінвест. Зокрема, Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівнГЗК) у травні 2023-го прозвітував про завершення ремонту чотирьох електрофільтрів випалювальної машини ЛУРГІ 552, які призначені для високоефективного очищення газів від твердих та туманоподібних домішок, що виділяються в технологічних процесах. У 2022-му завершився ремонт електрофільтра на випалювальній машині ЛУРГІ 552В та ремонт випалювальної машини ЛУРГІ 552А. На виконання запланованого обсягу робіт «Метінвест» спрямував близько 20 млн грн.
Інше підприємство групи, Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК) спрямував 3,7 млн грн на придбання нового інерційного грохоту ГІТ 52 МФ для дробильної фабрики, який значно вдосконалить роботу обладнання та збереже енергоресурси.
Щодо гігантів хімпрому, холдинг Ostchem у вересні 2022-го прозвітував про відновлення роботи масштабного аміачного комплексу потужністю понад 650 тонн аміаку/добу на ПрАТ «Рівнеазот». Також розпочався запуск цеху вапняково-аміачної селітри, потужністю 1600 тонн/добу та цеху неконцентрованої азотної кислоти, яка є сировиною для виробництва добрив, потужністю 960 тис. тонн азотної кислоти на рік. Відновленню робіт передував плановий капітальний ремонт потужностей. Завдяки цьому підприємство знову має повний цикл виробництва мінеральних добрив. Скільки саме коштів пішло на цю модернізацію не повідомляють, але зазначають, що з 2011 у завод було інвестовано понад 1,3 млрд грн.
Інші підприємства теж не відстають від гігантів галузей. Хоч їхні інвестиції, можливо, дещо менші, але від того не менш важливі. Адже, як до повномасштабної війни так і зараз, кожна вкладена в нашу економіку гривня – безцінна. Візьмемо до прикладу «Запорізький абразивний комбінат». Це єдиний виробник шліфувальних матеріалів в Україні та один з найбільших виробників абразивів у Східній Європі. Наразі підприємство планово впроваджує реконструкцію аспіраційного устаткування з заміною різних систем пиловловлення на сучасне обладнання із застосуванням найбільш ефективних установок з тканинною фільтрацією (рукавні та картриджні фільтри). Ця реконструкція розпочалася ще у 2021-му та продовжилася у 2022-му попри війну. Завдяки ній підприємству вдалося знизити викиди пилу в атмосферу та скиди в річку Мокра Московка.
«Раніше на цих аспіраційних установках використовувалися апарати з мокрою системою пиловловлення. Тобто, на очисні установки подавалася вода, за допомогою якої вловлювався пил, і надалі у вигляді шламу йшов на водоочисні споруди. В результаті проведеної реконструкції замість водної системи для пиловловлення впроваджено картриджні фільтри, котрі здатні вловлювати 99,9% пилу», – розповів в.о начальника управління Дмитро Слюнін.
Загальні витрати на реконструкцію відповідних аспіраційних установок у 2021-му склали понад 2,5 млн грн. А у 2022-му – близько 1 млн грн.
Загалом, завдяки екомодернізації Запорізький абразивний комбінат знизив викиди вчетверо.
Днями про екомодернізацію, але за допомогою інвестицій у зелену енергетику оголосили і в ТОВ «Київгума». Там запустили другу чергу власної сонячної електростанції потужністю 220 кВт. Загальна потужність сонячних панелей, які вже працюють на Київгумі, складає 450 кВт.
«Фармак», у 2022 році інвестував у розвиток власних виробничих потужностей у Києві та Шостці Сумської області понад 725 млн грн. Основним інвестиційним проєктом минулого року для підприємства став запуск нової дільниці із випуску ліків у небулах. Загалом, у воєнних умовах з’явилися 16 нових продуктів компанії.
Водночас, інший гігант українського фармринку фірма «Дарниця» за підсумками 2022 року прозвітувала про випуск на ринок 18 нових лікарських засобів (з них 15 брендів власної розробки та 3 на умовах ліцензування). «Дарниця» інвестує в розвиток близько 10% доходу щорічно. За останні 5 років сума інвестицій лише у нові препарати склала близько 730 млн грн.
Меблева галузь потужно розвивалася в Україні і до масштабної війни. Та з її початком темпів не збавила. До прикладу, відома меблева компанія «ВLEST» після звільнення півночі України від окупантів закінчила розбудову нового виробництва під Броварами для свого преміального бренду.
У цих сферах є й досить новаторські для України проєкти. До прикладу, у Львові компанія «Мебель-Сервіс» побудувала власну біоТЕЦ. Тепер вона генерує теплову (потужність 8 МВт) та електричну (потужність 2,2 МВт) енергію з відходів свого виробництва – деревної тріски. Завдяки цьому підприємство забезпечує енергією свої потреби та потреби ще близько 8 тис. сімей.
Наприкінці травня, на Закарпатті, на території Батівської громади, розпочали будівництво одного з найбільших підприємств деревообробної галузі України – виробничо-перевантажувального комплексу «БФ ТЕРМІНАЛ». Проєкт передбачає створення логістичного та виробничого кластера в громаді, основним видом діяльності якого буде перевезення, обробка деревини й експорт кінцевої продукції з високою доданою вартістю. Інвесторами проєкту виступили Коростенський завод МДФ та Українська холдингова лісопильна компанія. За словами, начальника Закарпатської ОВА Віктора Микити, підприємства інвестували в регіон вже близько 8 млрд грн.
З початком масштабної війни українські компанії харчової промисловості почали активніше виходити на ринки ЄС, що вимагає від них додаткового розвитку виробництва та інвестицій. До прикладу, компанія Agricom Group цього місця завершила другий етап реорганізації заводу «Добродія» (м. Київ), який виготовляє пластівці із зернових культур і продукти на їх основі. Сума інвестицій у проєкт склала близько $2 млн. Гроші вклали у відкриття нових потужностей, а саме профінансували запуск цехів.
Найбільші холдинги галузі попри війну також не відхилилися від інвестиційних планів. Зокрема, у МХП на 2022-й планували розвивати точне землеробство і, за словами керівника агрономічного відділу агроіндустріального холдингу Віктора Марценюка, плану дотрималися. Зокрема, розпочали агрохімічний аналіз грунту та інвестували у підземне крапельне зрошення на 100 га під кукурудзою на Черкащині.
Та, мабуть, наймасштабніші інвестиції у галузі на воєнний період запланував «Кернел». Агрохолдинг до кінця 2023 року збирається побудувати новий перевантажувальний термінал «Девелопмент Рені Термінал» у морському порту Рені, тим самим збільшити обсяги експорту вантажів до 600 тис. т на рік. На проєкт холдинг планує витратити приблизно $10 млн.
Підприємство також наразі завершує будівництво одного з найпотужніших олійноекстракційних заводів Європи — Старокостянтинівського ОЕЗу. Загальна сума інвестицій, спрямованих на реалізацію цього проєкту, складе понад $200 млн. Прийом соняшника розпочнуть вже восени.
Також «Кернел» придбав і запустив у порту Рені термінал «Дунай Пром Агро». Окрім цього, «Кернел» та АМПУ інвестують понад $100 млн у порт Чорноморська.
Виробництво скла, як і інших необхідних в будівництві матеріалів, буде надзвичайно затребуваним у процесі повоєнного відновлення України. Та й зараз цей матеріал користується не аби яким попитом. Відтак, окремі підприємства галузі, розуміючи наростаючі потреби, вже взялися розвивати потужності.
Серед них City One Development, яке в серпні 2022-го розпочало будівництво заводу скла у Березані. Передбачувана сума інвестицій у цей завод становитиме €100 млн. У планах компанії – також будівництво ще одного скляного заводу в одній із центральних областей України (вже є майданчик, готуються технічні документи). Склозавод у Березані запрацює за два роки, другий – ще за рік.
Що цікаво, в Україні скоро з’явиться і перший склозавод, який працюватиме на «зеленій» сонячній енергії. На Рівненщині на Костопільському заводі скловиробів почали будувативласну сонячну електростанцію потужністю 2 МВт та вже підключили 10% потужностей.
На жаль, багато ключових діючих машинобудівних підприємств з 2014 року опинилися в окупації, або в безпосередній близькості до лінії зіткнення, від чого несли серйозні збитки. Але навіть в таких умовах деякі підприємства роблять усе можливе, щоб продовжити виробництво. Зокрема, минулої весни на Закарпатті почалося будівництво нового й відновлення релокованого великого підприємства з Краматорська, яке спеціалізується на виготовленні турбін та обладнання для генерації енергії. Підприємства не називають, але за даними ЗМІ йдеться про «Краматорський завод важкого верстатобудування» (КЗВВ) та «Фурлендер Віндтехнолоджі» (яке працювало на майданчику КЗВВ). Щоправда, сума інвестиції не розголошується.
При окупації Чернігівщини серйозно постраждали місцеві підприємства корпорації «Еталон». Компанія оцінила збитки у регіоні в €30 млн. При цьому колектив заводу та філія НДІ автобусобудування «Еталон» у Львові продовжили розробку нових автобусів. Зокрема, вже виготовили дослідний зразок та провели сертифікаційні випробування міжміського автобуса на агрегатах індійської компанії з можливістю перевезення пасажирів в інвалідному візку. У цьому році планують також представити новий туристичний автобус та, спільно з молдавськими партнерами, новий електробус.
Активно продовжує розвиватися Дослідно-механічний завод «Карпати» (Новий Розділ, Львівська обл.). Як розповів директор підприємства Ростислав Гапатин, не зважаючи на виклики, вони масштабують та диверсифікують виробництво. У 2022-му викупили тепловозне депо та налагодили напрямок ремонту тепловозів. Також за останній час інвестували більше 50 млн грн у нове обладнання для оптимізації виробництва, додаткової автоматизації та механізації.
Ця галузь також критично постраждала від російських атак, але теж потроху відновлюється. До прикладу, біогазова станція підприємства “Кліар Енерджі» на Чернігівщині кілька днів була під обстрілом під час окупації наприкінці березня 2022-го, внаслідок чого її основне генеруюче обладнання було зруйновано. Та днями підприємство повідомило на своїй офіційній сторінці у Фейсбук, що їм таки вдалося повернутися до роботи. На відновлення устаткування вже витратили близько €400 тис.
Однак, гравці енергетичного ринку вкладаються не лише в ремонт пошкоджених потужностей, а й у запуск нових. До прикладу, компанія ДТЕК у травні ввела в експлуатацію першу чергу Тилігульської ВЕС на Миколаївщині. 13 з 19 турбін станції побудували під час війни, коли частина області ще була охоплена боями. Потужність першої черги – 114 МВт, але планується добудувати ще Тилігульську ВЕС-2, потужністю 70 МВт. Також цього року розпочали девелопмент проєкту будівництва Полтавської ВЕС 650 МВт.
«Ці та інші приклади показують високу і соціальну відповідальність нашого бізнесу (створення робочих місць та сплата податків), і його бажання залишатися і працювати в Україні. Відтак, уряду, парламенту потрібно підтримати ділову і інвестиційну активність. Це мають бути секторальні програми для індустрії (авіа, машинобудівна промисловість, ГМК), здешевлення кредитів для виробників (зараз більше 20% комерційної ставки), зменшення фіскального тиску на підприємництво», — підсумовує президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Усі ці підприємства, від промислових гігантів і до середнього бізнесу, відповідно до своїх можливостей намагаються підтримувати виробництво та розвиватися. Хтось відновлює зруйноване та інвестує у планові ремонти. Але не мало й компаній, які відкривають нові виробництва та вкладають кошти у те, щоб зробити свої потужності більш енергоефективними.
У матеріалі ми зібрали підприємства з різних регіонів України. Це і глибокий «тил», як то Закарпаття, Львівщина та Рівненщина, звільнені від окупації території Чернігівщини, чи й «ризиковане сусідство» з лінією фронту: Миколаївщина та Дніпропетровщина. Вкладені ними інвестиції складають від 1 млн до близько 8 млрд грн! Але сума кожної інвестиції не така важлива. Головне, що кожна вкладена гривня символізує віру українських промисловців у майбутнє нашої країни.
Українські підприємства і є ключовими інвесторами української економіки, вони, як ніхто, зацікавлені у її розвитку. Дивлячись на всі їхні зусилля стає зрозуміло, що українська промисловість має перспективи та може стати справжнім драйвером майбутньої відбудови. Головне – дозволити підприємцям здійснювати ці інвестиції та не створювати перепон на їх шляху, забеспечити нормальні регуляторні умови. Тоді вони зможуть побудувати для нас усіх нову країну з конкурентною промисловістю, «зеленими» технологіями та європейськими стандартами.
Джерело: https://gmk.center/ua/
