Тема валютої лібералізації активно обговорювалась на круглому столі «Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання», організованому GMK Center. У ньому взяли участь представники металургійних компаній-експортерів, експертного середовища, бізнес-асоціацій та юристи компаній. Зокрема, до обговорення долучилися Ferrexpo, Centravis, Interpipe, ArcelorMittal Кривий Ріг, Національна Асоціація добувної промисловості України, ЄБА та інші.
Із початком повномасштабного вторгнення НБУ запровадив жорсткі валютні обмеження, аби зберегти фінансову стабільність у країні. Відповідна постанова, ухвалена 24 лютого 2022 року, забороняла бізнесу виводити валюту за межі України, і з такими перепонами компанії зіштовхнулися вперше. Втім, поступово регулятор став їх послаблювати.
Зокрема, у липні 2022 року уряд скасував перелік товарів критичного імпорту, запроваджений з початком великої війни. Нацбанк, своєю чергою, дозволив бізнесу купувати валюту та переказувати кошти за операціями з імпорту товарів, та збільшив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями. Проте збереглися обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг.
У червні минулого року НБУ затвердив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу і повернення до інфляційного таргетування. Її підготовка була одним зі структурних маяків у межах програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ), і його було виконано.
Врешті, у травні поточного року регулятор оголосив про найбільший пакет кроків із валютної лібералізації для підприємств з початку повномасштабної війни.
Його метою стало є поліпшення умов ведення бізнес-діяльності та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння надходженню нових інвестицій.
Більшість змін набрала чинності з 4 травня, а можливість репатріювати «нові» дивіденди – з 13 травня.
Лібералізація від НБУ стосувалася наступних напрямів.
Для захисту макрофінансової стабільності регулятор передбачив додаткові умови для проведення таких операцій:
Окрім того, НБУ пом’якшив обмеження щодо переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
Як зауважив голова НБУ Андрій Пишний у колонці для української редакції Forbes, загальна «вартість» валютної лібералізації цього року, враховуючи ухвалені та подальші потенційні кроки, потребуватиме майже $5,5 млрд валютних резервів. Проте вона врахована в оновленому макроекономічному прогнозі, що передбачає збереження міжнародних резервів у 2024-2025 роках на рівні $43–44 млрд.
«До цього кроку ми ретельно готувалися та здійснили пом’якшення валютних обмежень з позиції сили, коли всі необхідні передумови сформувалися. Ризики для ритмічності міжнародної допомоги знизилися, інфляція – низька, міжнародні резерви – на рекордних рівнях, ситуація на валютному ринку – контрольована», – підкреслив Пишний.
Під час зустрічі з Американською торговельною палатою в Україні та Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) Пишний пояснив, що регулятор прискіпливо обирав кожен із кроків, зваживши пріоритети, озвучені бізнесом, та можливості країни.
Як приклад одного із найчастіших запитів бізнес-спільноти, Пишний назвав зняття обмежень на імпорт послуг. За даними лютневого опитування ЄБА, «дуже актуальними» ці зміни назвали 88% респондентів. На другому місці була репатріація дивідендів – 71% опитаних.
Пишний вважає цілком адекватними щомісячний ліміт для репатріації «нових» дивідендів у €1 млрд в еквіваленті та щоквартальний ліміт у €1 млн для обслуговування прострочки за «старими» боргами.
«Ми розуміємо, що «старі» борги – виклик для підприємств. Проте валютний ресурс країни є обмеженим, а тому ми поки що не можемо дати змогу бізнесу і обслуговувати, і погашати такі кредити без обмежень. Це б згенерувало багатомільярдний попит на валюту, що підважило б курсову стійкість та макрофінансову стабільність», – зазначив голова НБУ.
Великі українські компанії неодноразово вказували на те, що валютна лібералізація – одна із важливих передумов розвитку для розвитку бізнесу, орієнтованого на експорт. Зокрема, на цьому у березні на саміті Саміті експортерів «Forbes «Made in Ukraine» наголосив гендиректор «Метінвесту» Юрій Риженков. За його словами, таким чином з’явиться спроможність поліпшити інвестиційний клімат і продовжити інвестиції в країну. «Якщо ми не будемо впроваджувати якісь способи повернення інвестицій, то ми не зможемо їх залучати в Україну», – зауважив він.
Важливість валютної лібералізації для вітчизняного бізнесу, яка дозволила б компаніям репатріацію відсотків за «старими» борговими зобов’язаннями і залучення нового капіталу, під час Саміту експортерів підкреслив і Євген Осипов, гендиректор агрохолдингу «Кернел». Також він зауважив на необхідності вирішення питання валютного контролю під час експорту в аграрній галузі. Це дозволило б боротися із «сірими» схемами, які дають можливість неповернення валюти в країну.
Водночас у енергокомпанії ДТЕК пояснювали, що без вирішення проблем обслуговування міжнародних боргів Україна не зможе отримати іноземні інвестиції в генеруючі потужності. Про це під час березневої дискусії DiXi Group розповів генеральний директор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв. Тоді він поставив проблему валютної лібералізації у перелік трьох основних викликів наступної зими – поряд із посиленням фізичного захисту енергооб’єктів та заборгованістю балансуючого ринку.
Олександр Водовіз, керівник офісу генерального директора групи «Метінвест», на квітневій конференції, організованій «ЕП», назвав валютні обмеження одним із тих факторів, що стримує відбудову України.
За його словами, компанія проводить переговори з міжнародними інвесторами для залучення коштів у проєкти розвитку та модернізації. Однак під час них завжди постає питання механізму повернення інвестицій.
«Нам пропонують скласти графік виплат, але ми не можемо на законодавчому рівні повернути вкладені кошти, оскільки у нас заборонено виведення валюти за кордон», – зазначав він.
На думку Олександра Водовіза, поки існує таке обмеження, зарано можемо говорити про побудову нових підприємств і навіть велику реконструкцію старих.
Питання спроможності обслуговувати зобов’язання за зовнішніми кредитами та єврооблігаціями залишається вкрай актуальним для великого українського бізнесу, який шукає шляхи отримати певні винятки.
Так, у лютому поточного року уряд звернувся до НБУ з проханням дозволити продаж валюти великим українським компаніям і холдингам та подальше її перерахування для розрахунків за єврооблігаціями і з західними кредиторами.
До переліку компаній, про які клопотав Кабмін, зокрема, увійшли «ВФ Україна» (Vodafone), компанії виробника сталевих труб та залізничної продукції «Інтерпайп», гірничо-металургійної групи «Метінвест», агрохолдингу «Кернел» і трьох холдингів ДТЕК. Загалом таких клопотань було 15 для багатьох системних компаній та експортерів
У додатках до розпоряджень йшлося, що ці рішення дадуть змогу зберегти довіру інвесторів, дозволять компаніям, багато з яких є великими експортерами, зберегти валютні кошти, забезпечити їхню ефективну і більш стабільну роботу в майбутньому. Також зауважується, що компанії мають кредити у західних банках або є емітентами випуску єврооблігацій.
Останнє слово тоді залишалося за НБУ, проте регулятор не поспішав ухвалити рішення.
Попри обмеження, бізнес знаходив можливості обслуговувати свої борги, проте подекуди вони вичерпалися.
Наприклад, як йдеться в матеріалі ЕП, за два роки повномасштабного вторгнення «Метінвест» використав понад $500 млн власних оборотних коштів на обслуговування єврооблігацій. Це стало можливим насамперед завдяки оборотному капіталу материнської та міжнародної торговельної компанії групи.
«Інтерпайп» з лютого 2022-го, пояснили виданню у компанії, вживав всіх можливих заходів для стабільної фінансової діяльності та розрахунків з кредиторами. Проте врешті вичерпав внутрішні резерви для обслуговування своїх кредитних зобов’язань та перебуває на межі дефолту через валютні обмеження, встановлені Нацбанком (за наявності достатніх власних фінресурсів та власної валюти).
Зауважимо, що у квітні поточного року Нацбанк оновив норми, що регулюють процедуру надання окремих дозволів на проведення валютних операцій за надходження клопотань від Кабміну. Якщо раніше звернення уряду були ключовою підставою для ухвалення окремого рішення, то з 20 квітня регулятор також значною мірою орієнтуватиметься на власний аналіз можливих наслідків таких кроків. Зокрема, НБУ братиме до уваги, чи узгоджується це з цілями забезпечення макроекономічної, фінансової та зовнішньої стабільності, а також Стратегією пом’якшення валютних обмежень.
Українська бізнес-спільнота привітала кроки НБУ в напрямку валютної лібералізації, йдеться в повідомленні ЄБА. Проте зазначається, що вкрай важливим є її продовження.
Надважливим для бізнесу залишається розширення встановлених лімітів та умов по виплаті дивідендів та відсотків по «старим» заборгованостям. Як зауважують у Європейській Бізнес Асоціації, низка обмежень по їх оплаті не дозволить компаніям скористатися інструментом обслуговування платежів за єврооблігаціями.
Попри впровадження великого пакету пом’якшень з боку НБУ, питання спроможності великих експортоорієнтованих вітчизняних компаній обслуговувати іноземні кредити не зняте з порядку денного.
«Насправді зараз усі українські компанії, які отримували кредити у довоєнний час, такої можливості не мають, і в першу чергу, я маю на увазі приватний бізнес. Якщо подивитись на ті заходи по лібералізації валютних обмежень, які ухвалив НБУ, ми бачимо цілий ряд послаблень в частині для держпідприємств, які можуть обслуговувати кредити на певних умовах. Одна із останніх змін також стосувалася можливості обслуговувати «нові» кредити. Але питання полягає в тому, що українські компанії отримували кредити ще до війни, і вони жодним чином не можуть скористатися тим, що пропонує НБУ», – розповіла Наталя Сидорук, GR-директор «Інтерпайп», під час круглого столу GMK Center, присвяченому викликам регулювання для експортерів під час війни.
Вона також зауважила, що все це відбувається на фоні постійних закликів високопосадовців інвестувати в Україну.
«Ми маємо бути свідомі, що іноземні інвестиції до України, на мою думку, наразі не зайдуть і не заходитимуть у великих обсягах у найближчі роки. Тож за українську економіку будуть відповідати українські компанії. І якщо ми не будемо підтримувати український бізнес, який може принести ці гроші в країну, важко прогнозувати, до чого це дійде в такій ситуації», – підкреслила Наталя Сидорук.
Олег Крикавський, директор зі зв’язків з держорганами ArcelorMittal Кривий Ріг, під час круглого столу висловив думку, що є питання жорсткого регулювання на період воєнного стану, і очевидно, що будь-якої фундаментальної лібералізації валютного законодавства наразі очікувати не варто. Проте, зважаючи на ситуацію, невеликі зрушення усе ж є.
Неможливість здійснення виплати несе ризики дефолту системних компаній вітчизняної економіки через неможливість виконати боргові зобов’язання. Як нагадують в ЄБА, це негативно вплине на репутацію на міжнародному фінансовому ринку не лише окремих компаній, а й України в цілому.
Джерело: https://gmk.center/ua/
