Кабінет Міністрів України схвалив, розроблений Міністерством фінансів України, законопроєкт щодо імплементації правил оподаткування при переміщенні активів за межі України, загального правила протидії податковим зловживанням та правил усунення наслідків гібридних розбіжностей відповідно до статей 5, 6, 9, 9a, 9b Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 про протидію практикам ухилення від сплати податків (Anti-Tax Avoidance Directive, ATAD).

Разом із проєктом Закону України щодо імплементації статті 4 цієї Директиви (реєстраційний № 16036 від 04.09.2026) пакет законодавчих змін посилить систему протидії практикам ухилення від сплати податків відповідно до стандартів ЄС.

Законопроєкт передбачає запровадження:

• механізму оподаткування приросту вартості активів, який виник в Україні та може залишитися неоподаткованим унаслідок переміщення таких активів за межі України (у міжнародній практиці цей механізм відомий як «податок на вихід», Exit Tax) (імплементація статті 5 ATAD);
• загального правила протидії податковим зловживанням (General Anti-Abuse Rule – GAAR), спрямованого на нейтралізацію податкових наслідків операцій або сукупності операцій, які, незважаючи на формальну відповідність законодавству, здійснюються за відсутності обґрунтованих комерційних причин з метою отримання податкової вигоди, що суперечить меті відповідних положень Податкового кодексу України (імплементація статті 6 ATAD);
• механізму нейтралізації податкових наслідків гібридних розбіжностей, які виникають внаслідок відмінностей у податковому трактуванні фінансових інструментів, операцій або суб’єктів у різних податкових юрисдикціях та можуть призводити, зокрема, до подвійного врахування витрат або до врахування витрат без відповідного включення доходу до бази оподаткування (простіше кажучи — коли та сама операція по-різному враховується для податкових цілей у двох країнах) (імплементація статей 9, 9a, 9b ATAD).

Мета законопроєкту

Захистити національну систему оподаткування прибутку підприємств від практик ухилення від сплати податків і уникнення оподаткування. Такі практики можуть призводити до розмивання податкової бази та переміщення прибутку до юрисдикцій з нижчим рівнем оподаткування.

Що зміниться

Діятимуть правила оподаткування переміщення активів за межі України. Якщо внаслідок переміщення активів за межі України (зокрема, передачі активів постійному представництву за кордоном, зміни податкової резиденції, припинення діяльності постійного представництва нерезидента в Україні) Україна втрачає право на їх оподаткування, платник податку на прибуток підприємств збільшуватиме фінансовий результат до оподаткування (бухгалтерський прибуток або збиток, який коригується для розрахунку податку на прибуток) на приріст вартості таких активів – різницю між їх ринковою вартістю та вартістю для цілей оподаткування.

Діятиме загальне правило протидії податковим зловживанням. Операція, основною ціллю або однією з основних цілей якої є отримання податкової вигоди всупереч меті відповідних положень Податкового кодексу України і яка не має обґрунтованих комерційних причин, не враховуватиметься в частині, в якій вона є податковим зловживанням; податкові зобов’язання визначатимуться з урахуванням фактичного змісту відносин сторін.

Діятимуть правила усунення наслідків гібридних розбіжностей, зокрема у випадках, коли гібридна розбіжність призводить до подвійного врахування витрат або до врахування витрат без визнання доходів (прибутків), а також правила усунення наслідків зворотних гібридних розбіжностей і розбіжностей податкової резиденції (коли платник податку є резидентом для цілей оподаткування як в Україні, так і в іншій юрисдикції).

Запобіжники для платників податків

Оподаткування при переміщенні активів поширюватиметься на платників податку на прибуток підприємств, у тому числі на нерезидентів, які діють в Україні через постійні представництва. Правило не застосовуватиметься до тимчасового (до 12 місяців) переміщення активів у межах операцій фінансування з цінними паперами, застави, забезпечення пруденційних вимог до капіталу або управління ліквідністю, до переміщення активів між платником податку та його дочірнім підприємством, а також у випадках, коли Україна не втрачає права на оподаткування. Повторне оподаткування однієї і тієї самої суми приросту вартості не допускається.

Обов’язок доведення податкового зловживання покладатиметься на контролюючий орган. Перевірка наявності податкового зловживання у діях платника податку може бути призначена лише за висновком спеціально створеної Комісії з питань застосування загального правила протидії податковим зловживанням. До видачі наказу про таку перевірку платнику податку надсилатимуть окреме повідомлення, після одержання якого платник податку може надати пояснення та подати уточнюючі розрахунки. Заперечення до акта перевірки також розглядатиме зазначена Комісія, але в іншому складі, а до розгляду на вимогу платника податку залучатимуться представники Мінфіну та експерти, визначені платником (не більше двох).

Євроінтеграційне зобов’язання України

Законопроєкт розроблено на виконання Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, викладених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2024 року, Національної стратегії доходів до 2030 року, а також зобов’язань України за Меморандумом з Міжнародним валютним фондом від 2 липня 2026 року та Меморандумом про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги в рамках Позики на підтримку України), підписаним 20 травня 2026 року в м. Брюсселі і 27 травня 2026 року в м. Києві.

Імплементація статей 5, 6, 9, 9a, 9b Директиви ATAD є частиною подальшого наближення українського податкового законодавства до права Європейського Союзу та врахування рекомендацій ОЕСР за Кроками 2 і 6 Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting — розмивання податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування).

Коли запрацюють нові правила

Законопроєкт, після прийняття Парламентом, набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2028 року.

Адміністрування нових правил здійснюватиметься в межах чинної системи податкової звітності. Окрема податкова декларація не запроваджується: інформація про переміщення активів відображатиметься у декларації з податку на прибуток підприємств.

Джерело: https://www.mof.gov.ua