Національний банк ухвалив комплекс рішень для стимулювання залученості банківського сектору до фінансування проєктів з відбудови економіки країни. Ці кроки  зроблено на виконання Стратегії з розвитку кредитування (далі – Стратегія), яка була розроблена Національним банком спільно з Міністерством фінансів та Міністерством економіки і схвалена Радою з фінансової стабільності 06 червня 2024 року. Ключовою ціллю Стратегії є активізація кредитної підтримки банківським сектором відновлення пріоритетних галузей економіки в умовах воєнного стану. Впровадження визначених Стратегією заходів стає не лише пріоритетним завданням, але й необхідністю для зміцнення фінансової безпеки нашої країни. 

Стратегія розроблялася та реалізовуватиметься в умовах макрофінансової стабільності, яка, зокрема, є наслідком ефективних регуляторних вимог до банків. 

Затверджено перехідні вимоги до банків для поступового запровадження нової структури капіталу та вимог до його достатності

Національний банк, продовжуючи імплементацію норм законодавства Європейського Союзу та відповідно до норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи” (№ 1587-IX від 30 червня 2021 року), оновив мінімальні вимоги до нормативів достатності капіталу банків за новою (трирівневою) структурою. Із 5 серпня 2024 року банки мають дотримуватися нормативів:

• достатності основного капіталу 1 рівня (НОК1) – на рівні 5,625%;
• достатності капіталу 1 рівня (НК1) – 7,5%;
• достатності регулятивного капіталу (НРК) – 10%.

Оновлені нормативи спрямовані на подальше забезпечення стійкості банківської системи, захисту інтересів вкладників банків та збереження фінансової стабільності, що є однією з вагомих складових обороноздатності країни. 

Водночас з метою забезпечення збалансованості в упровадженні європейських вимог та збереження потенціалу банківської системи надалі нарощувати кредитну підтримку економіки Національний банк запровадив низку перехідних положень, які передбачають:

• застосування поетапного графіка досягнення мінімального значення нормативу достатності регулятивного капіталу (НРК), а саме:
  • з 05 серпня 2024 року до 31 грудня 2024 року – у розмірі не менше ніж 8,5%;
  • з 01 січня 2025 року до 30 червня 2025 року – не менше ніж 9,25%;
  • з 01 липня 2025 року – не менше ніж 10%;

• надання банкам права включати до основного капіталу 1 рівня:
  • суму прибутку за перше півріччя та дев’ять місяців 2024 року без попереднього погодження Національним банком та проведення огляду проміжної фінансової звітності. Водночас сума прибутку має бути зменшеною на величину дивідендів, визначених до сплати з такого прибутку, а строк включення такого прибутку до капіталу обмежується датою проведення річних загальних зборів за підсумками 2024 року;
  • кошти, отримані банком як оплату простих акцій або спрямовані на підвищення їх номінальної вартості. Такі кошти банки мають право включати до капіталу протягом 2024 року, що сприятиме завершенню вже розпочатих банками заходів з їх докапіталізації;

• надання банкам права включати до розрахунку додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня інструменти з умовами списання/конверсії, субординованих боргів на період проведення Національним банком погоджувальних процедур згідно з поданими банками документами.

Запровадження Національним банком таких перехідних положень забезпечує виважений баланс між регуляторними вимогами, спрямованими на забезпечення фінансової стабільності, та реалізацією заходів згідно зі Стратегією з розвитку кредитування. Такі перехідні положення зберігають запас капіталу банків, необхідний для покриття ризиків воєнного стану та убезпечення інтересів вкладників. Водночас з урахуванням перехідних положень потенціал банків до нарощення кредитного портфеля підвищиться в півтора раза порівняно із запасом, який є нині.

Встановлено тимчасові особливості оцінки кредитного ризику за спеціалізованими кредитами

Національний банк встановив тимчасові особливості оцінки кредитного ризику за спеціалізованими кредитами на період дії воєнного стану та одного року після його припинення чи скасування. Це зроблено, орієнтуючись на визначені Стратегією заходи, для пожвавлення запуску та реалізації нових проєктів із залученням кредитних коштів, у тому числі в пріоритетних галузях економіки (оборонно-промисловому комплексі, енергетиці, переробній промисловості, сільському господарстві), та сприяння розширенню участі банківського сектору у фінансуванні відбудови енергетичних потужностей.

Завдяки нововведенням:

• адаптовано механізми оцінки кредитних ризиків за спеціалізованими кредитами, наданими за такими напрямами, як проєктне, об’єктне фінансування (кредитування). Зокрема, банкам надано право:
  • враховувати до розрахунку коефіцієнта участі ініціатора проєкту кошти, залучені від інвестора проєкту на поворотній основі, без обмеження їх обсягу в разі належної субординації коштів;
  • класифікувати кредит як спеціалізований, якщо немає застави корпоративних прав за наявності гарантій високої якості, а також наявності в компанії спеціального призначення, що реалізує проєкт, відповідно до звітності доходів від інших, ніж реалізація проєкту, джерел;
  • на підставі судження не погіршувати оцінку рівня кредитного ризику боржника за спеціалізованими кредитами за погіршення окремих фінансових показників;
  • оцінювати спеціалізований кредит за спеціальним підходом протягом усього строку реалізації проєкту;

• запроваджено підвищені значення коефіцієнтів ліквідності забезпечення у формі обладнання/устаткування, що призначене для використання/експлуатації у сферах енергетики, розподіленої генерації енергії (0,9 – у разі прийняття такого обладнання/устаткування в забезпечення на підставі права довірчої власності; 0,75 – у разі прийняття такого обладнання/устаткування в заставу). Такі підвищені значення коефіцієнтів ліквідності банки матимуть право застосовувати за кредитами, наданими після 01 червня 2024 року для придбання обладнання/устаткування, що призначене для використання/експлуатації у сферах енергетики, розподіленої генерації енергії. 

Крім того, Національний банк розширив перелік виключень зі встановлених заборон, що дасть змогу банкам проводити активні операції з пов’язаними особами – лізинговими компаніями, які входять до складу однієї з банком банківської групи.

Запровадження таких особливостей сприятиме розширенню кредитної підтримки  економіки України, уключаючи фінансування пріоритетних галузей, оскільки забезпечуватиме:

• поштовх до розвитку спеціалізованого кредитування (проєктного, об’єктного фінансування), в тому числі для швидкої відбудови енергетичної інфраструктури;
• підвищення доступності кредитів, зокрема для домогосподарств та МСБ щодо придбання устаткування/обладнання для створення розподіленої генерації енергії;
• розширення кредитування суб’єктів сільського господарства.

Вищезазначені рішення Національного банку створюють необхідні передумови у фінансовому секторі для реалізації Стратегії. Водночас успішність її реалізації значною мірою залежить від координованості дій та ефективності рішень усіх учасників.

Відповідні рішення затверджені постановами Правління Національного банку України:

• від 07 червня 2024 року № 65 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення перехідних положень щодо запровадження оновлених вимог до капіталу банків”, яка набирає чинності з 11 червня 2024 року, крім запровадження оновлених вимог до нормативів достатності капіталу, що впроваджуються з 05 серпня 2024 року;
• від 08 червня 2024 року № 66 “Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України”, яка набирає чинності з 11 червня 2024 року.

Джерело: https://bank.gov.ua/