Українська металургія потребує розблокування морських портів

На початку війни українські морські порти були закриті через мінну небезпеку, а також через військову загрозу з боку Чорноморського флоту Російської Федерації. Зараз в Україні продовжують працювати лише дунайські порти, але ці порти мають відносно невеликі потужності і не можуть вирішити існуючі логістичні проблеми.

Українські експортери з металургійної галузі були змушені перенаправити вантажопотоки до морських портів ЄС, зокрема до Румунії (Констанца), Болгарії (Бургас), Польщі (Гдиня, Гданськ, Щецин, Свиноуйсьце), Хорватії (Рієка, Плоче), Німеччини (Гамбург, Бремерхафен, Бремен). В результаті середня відстань до порту відправки для українських експортерів збільшилась у п’ять разів, а вартість доставки до порту призначення збільшилася в середньому у 3-4 рази.

Блокада морських портів призводить до значних втрат експорту в металургії України. Щомісячна сума таких збитків сягає $420 млн. Кожного місяця Україна не може виробляти та експортувати 1,3 млн т залізної руди, 151 тис. т чавуну, 192 тис. т напівфабрикатів та 218 тис. т готової металопродукції.

У морських портах ЄС немає вільних потужностей для обробки всіх українських вантажів, тож залізничні вагони стоять у чергах на кордонах України з ЄС. Навіть під час війни 60% металургійної продукції з України доставляється кінцевим споживачам морським транспортом. Тому зростання виробництва та завантаження українських металургійних підприємств, перезапуск потужностей, що простоюють, зростання експорту можливі тільки за умови розблокування українських чорноморських портів.

Джерело: www.gmk.center