Відновлення енергетичної інфраструктури та фінансова допомога партнерів сприяли поліпшенню макроекономічної ситуації в Україні. Це дозволило Нацбанку значно покращити свій макропрогноз на 2023 рік. Що саме допомагає Україні стабілізувати економіку?
Національний банк значно поліпшив макроекономічні очікування на 2023 рік. Ціни підвищуватимуться повільніше, а ВВП зросте попри війну, вважає регулятор, чиї прогнози є одним із ключових індикаторів стану справ у економіці.
У січні, коли масштаби та наслідки атак РФ на енергетичну інфраструктуру України були незрозумілими, НБУ закладав символічне зростання ВВП цьогоріч у 0,3%. Тепер же макроекономісти Нацбанку бачать підстави для економічного зростання на 2% після обвалу у 29,1% у 2022-му. Які саме?
В умовах війни міжнародна допомога залишається одним з ключових факторів фінансування державного бюджету. За даними Нацбанку, цьогоріч обсяг такого фінансування може перевищити $42 млрд. «Збільшення видатків бюджету на тлі значних обсягів міжнародної фінансової допомоги підтримає економічну активність та споживання», – вказує регулятор, пояснюючи поліпшення прогнозу щодо зростання ВВП.
Видатки державного бюджету у 2023 році перевищать 3 трлн грн, тоді як дефіцит перевищить 1,7 трлн. Якщо орієнтуватися на прогноз НБУ у $42 млрд міжнародної допомоги та офіційний курс у 36,6 грн/$, у 2023 році партнери закриють понад 1,5 трлн грн дефіциту.
Динамічне надходження допомоги також підсилює оптимізм щодо міжнародних резервів. «Це посилить спроможність НБУ й надалі підтримувати курсову стійкість та поступово пом’якшувати валютні обмеження», – зазначається в релізі НБУ.
Чистий приплив валюти в економіку також покращує ситуацію із сальдо поточного рахунку, компенсуючи низку негативних факторів:
Швидке відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів – одна з ключових причин перегляду прогнозу. Очікування Нацбанку базуються на припущенні, що війна триватиме принаймні до кінця 2023-го. Якщо ситуація не погіршуватиметься, істотних дефіцитів електроенергії не передбачається, за «винятком локальних та ситуативних дефіцитів у другому півріччі», вказують аналітики НБУ.
Регулятор допускає продовження масованих атак на енергоінфраструктуру України, що може призвести до значного дефіциту, але у прогноз закладає позитивний сценарій.
На чому базується цей оптимізм? Більшою мірою йдеться про сподівання не на відсутність обстрілів, а на те, що за цей рік енергетичний сектор буде більш готовим до російського терору й швидше усуватиме наслідки обстрілів, припускає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. «І, звісно, є надія на протиповітряну оборону, яка з минулої осені має стати сильнішою», – додає він.
Ситуація в енергетичному секторі має позитивно вплинути на уповільнення інфляції, вважають у Нацбанку. Йдеться не лише про відновлення інфраструктури після російських атак, а й про достатню пропозицію пального на внутрішньому ринку. Ба більше, НБУ очікує послаблення інфляційного тиску через здешевлення енергоносіїв на світових ринках.
За останні кілька місяців готівковий курс гривні значно укріпився, наблизившись до офіційного значення у 36,57 грн/$. Це стало однією з причин уповільнення інфляції та перегляду прогнозу щодо зростання цін.
Курсова стабільність та заходи НБУ посилили привабливість гривневих активів. Зокрема через жорсткіші вимоги з резервування банки почали підвищувати ставки за гривневими депозитами.
Також стабільність гривні зробила привабливішим інструмент ОВДП, завдяки чому Мінфін має більше можливостей для фінансування дефіциту бюджету.
Розвиток внутрішнього боргового ринку дає змогу уникати емісійного фінансування бюджету (як було минулого року), що також позитивно впливає на уповільнення інфляції, наголосили в НБУ. Втім, це стало можливим радше завдяки фінансовій допомозі, яку Україна отримує від партнерів, наголошує Ваврищук з ICU.
Що варто додати до причин оптимістичного перегляду прогнозу НБУ? Припинення масштабних ракетних обстрілів, що привело до фактичного зростання ділової активності і поліпшення очікувань підприємств, каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Інший вагомий фактор – повернення біженців цього літа, що також сприятиме зростанню ділової активності, додає він.
Група ICU прогнозує зростання ВВП цьогоріч на 2% та інфляцію у 15,4%, що близько до очікувань Нацбанку, констатує Ваврищук. Він зазначає як істотний фактор фіксовані комунальні тарифи, у зв’язку з чим ціни тут за минулий рік зросли лише на 4–6%, що сприяє сповільненню загального показника інфляції. Також на сповільнення інфляції впливає загальносвітовий тренд на здешевшання продовольства. «В Україні це не дуже добре для багатьох експортерів, але загалом позначиться на показнику інфляції», – каже Ваврищук.
У базовому сценарії НБУ припускає, що гаряча фаза війни триватиме до кінця 2023-го, а з початком 2024-го відбудеться «зниження безпекових ризиків». Тож у прогнозі на наступний рік регулятор очікує, що деокупація територій та повноцінне відкриття чорноморських портів дадуть змогу поступово збільшити промислове виробництво та наростити врожаї.
Крім того, за такого сценарію НБУ очікує на повернення частини вимушених мігрантів, що приведе до розширення внутрішнього попиту. Тож за умови завершення гарячої фази війни Нацбанк прогнозує зростання економіки на 4,3% у 2024 році та на 6,4% у 2025-му. Показники інфляції повернуться до однознакових рівнів – 9,6% та 6% відповідно.
Як НБУ бачить економіку до 2025-го
Джерело: https://forbes.ua/
