Центр економічної стратегії підготував великий звіт про те, як українська економіка долала наслідки російської агресії. Попри те, що війна триває майже весь рік, росіянам не вдалося завдати Україні катастрофічного економічного удару. Втім, ефект був значним. У чому він полягає? Forbes відібрав сім графіків зі звіту.
«Вирішувати проблеми по мірі надходження» – принцип, який цього року став вимушеним девізом міністра фінансів Сергія Марченка.
У квітні, під час поїздки у Вашингтон на «Весняні зустрічі» МВФ та Світового банку, українська делегація обговорювала з потенційними донорами bridge to new normal на кілька місяців, розповів він, виступаючи на презентації звіту Центру економічної стратегії (ЦЕС) «Економіка під час війни: грудень 2022 та підсумки року».
Вторгнення РФ, що вже триває 10 із 12 місяців року, значно довше будь-яких прогнозів, могло руйнівним чином вплинути на українську економіку. Але цього не сталося, попри тяжкі втрати територій, ключових підприємств і логістичних шляхів, вимушену емісію гривні та щомісячний дефіцит держбюджету до $5 млрд.
«Ми вже не думаємо, що війна закінчиться завтра, – констатує Марченко. – Так простіше – коли ти робиш свою роботу, розуміючи, що війна закінчиться «колись», але це залежить не від тебе».
Якщо 2022-й був часом швидких відповідей на надскладні виклики, то 2023-й стане роком рішень на більш тривале майбутнє, каже виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
З чим українська економіка завершує найдраматичніший рік за часи незалежності та які виклики постануть перед нею у 2023-му? Forbes публікує сім найкрасномовніших графіків зі звіту ЦЕС.
Це скорочені та відредаговані для ясності вибірки з документа.
Щотижня протягом лютого–вересня Україна втрачала по $4 млрд вартості активів. «Україна платить за свою стійкість більшу ціну, ніж західні партнери разом узяті», – йдеться у звіті. Прямі збитки від війни станом на початок грудня оцінюються у $135,7 млрд. Непрямі – у ще $165,5 млрд. «Це мінімальні оцінки», – зазначає старший економіст ЦЕС Дмитро Горюнов.
Вже протягом перших місяців вторгнення ключова для України галузь чорної металургії втратила близько третини активів. Зруйновані другий і третій за розмірами металургійні заводи країни – «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча, пошкоджено та зупинено Авдіївський коксохімічний завод, восени частково постраждало і найбільше метпідприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У січні–листопаді випуск металургійної продукції скоротився на 70% порівняно з аналогічним періодом минулого року. В рейтингу світових виробників сталі Worldsteel Україна впала з 14-го місця в 2021 році до 22-го за результатами 10 місяців 2022-го. За перші три квартали року експорт чорних металів скоротився до $4 млрд (-62%), руди – до $2,8 млрд (-54%).
Проблеми є і в сільському господарстві. Через мінування територій, логістичні проблеми та незрозумілі перспективи експорту внаслідок блокування морських торговельних портів Україна завершила посівну ярих культур на рівні 84% від минулорічної площі.
Як наслідок, у 2022 році ВВП України скоротиться приблизно на третину. Загальна ситуація та ділові настрої поступово покращувалися до початку осені, коли РФ почала обстрілювати енергетичну інфраструктуру. Через це інвесткомпанія Dragon Capital погіршила прогноз падіння у 2022-му з 30% до 32%, інвестгрупа ICU – з 32% до 35%. Це падіння буде найбільшим в історії України.
Щодо наступного року очікування різняться. Dragon Capital очікує падіння на 5%, тоді як ICU прогнозує зростання на 4%. Як на бізнес впливають перебої з електроенергією? Згідно опитуванню Європейської Бізнес Асоціації, тільки 1% компаній повністю зупинили операції через блекаут, 12% – закрили частину мережі, 40% – скоротили виробництво чи обсяги надання послуг.
Напад РФ спровокував наймасштабнішу з 1940-х гуманітарну кризу у Європі. Прихисток у європейських країнах знайшли близько 7,8 млн українців (це співставно з населенням Швейцарії). Половина – у Польщі та Німеччині. Для порівняння: під час міграційної кризи 2015–2016 років до Європи приїхало близько 2,5 млн біженців, в основному із Сирії.
Станом на вересень 2022 року в Польщі та Німеччині працевлаштувались відповідно 430 000 та 160 000 переселенців з України. Українці, які вже знайшли роботу, працевлаштувалися переважно в індустрії HoReCa. До 20% продовжують працювати дистанційно в українських компаніях. Соціологічні опитування показують, що щонайменше дві третини вимушено переселених українців планують повернутися в Україну.
Опитування українських біженців, проведене в Німеччині Федеральним міністерством внутрішніх справ і громад, показало, що 73% всіх повнолітніх респондентів мали вищу освіту. У 2021 році в Україні лише 54% людей працездатного віку мали вищу освіту.
Інша проблема – до 6,5 млн українців є внутрішньо переміщеними (ВПО). З березня ця цифра залишається майже незмінною. Нещодавні опитування дають оцінку у 31% ВПО працездатного віку, які не знайшли роботу на новому місці проживання. Влітку аналогічний показник становив 40%.
У перші місяці війни надходження від податку на додану вартість, найбільшого джерела доходів держбюджету, скоротилися удвічі. У березні–червні бюджет недоотримував близько $1 млрд.
Водночас видатки на оборону становили 65% усіх видатків держбюджету. «Наступного року ми очікуємо що вони становитимуть близько половини бюджету», – каже старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай. Усі видатки наступного року заплановані на рівні 2,58 трлн грн, з них на оборону – 1,141 трлн грн. Доходи (1,329 трлн грн) покриють оборонний бюджет, але дефіцит становитиме 1,251 трлн.
Із серпня валовий внутрішній ПДВ та надходження від ПДВ на імпорт залишаються стабільними. Є проблеми з відшкодуванням податку, яке залежить від наявності коштів на казначейському рахунку. За обмеженості коштів Міністерство фінансів надає пріоритет витратам на оборону та соціальним видаткам.
Медіанний термін відшкодування ПДВ збільшився більш ніж на 60 днів. «Де-факто держава використовувала зобов’язання з відшкодування як короткострокове безпроцентне кредитування власних витрат на два місяці і більше», – йдеться у звіті.
Станом на середину грудня сукупна міжнародна допомога Україні в 2022-му склала $28 млрд. До кінця року, за оцінкою голови НБУ Андрія Пишного, цифра може вирости до $31 млрд. Це все одно менше обіцяного обсягу ($36 млрд), але допомогло покрити 60% від усього додаткового фінансування, що отримав український бюджет протягом року.
Перші іноземні гранти і кредити стали надходити вже за декілька днів після початку вторгнення. Основні країни-донори – США, ЄС ($10 млрд та $7,9 млрд відповідно), Німеччина, Канада, Велика Британія. Їх внесок становить третину видатків зведеного бюджету станом на початок листопада.
Сукупна потреба у фінансуванні з лютого при цьому перевищила $45 млрд. Брак коштів довелося перекривати емісією гривні на еквівалент $12 млрд.
США та ЄС мають стати головними донорами і наступного року: Україна розраховує отримати €18 млрд від ЄС протягом року та $9,9 млрд – до жовтня 2023-го.
За підсумками року інфляція в Україні складе близько 30%. Для країни у стані війни такий показник є цілком помірним. «Для порівняння, у сусідній Молдові зростання цін за рік перевищить 34%», – йдеться у звіті.
Офіційний курс гривні у листопаді лишався зафіксованим на рівні 36,57 грн/$. Валютні інтервенції з продажу валюти Нацбанком, за рахунок яких регулятор компенсує розрив між попитом та пропозицією валюти, за місяць склали $1,6 млрд. Це найменший показник від початку повномасштабної війни.
На готівковому ринку гривня продовжувала укріплюватися впродовж останнього місяця: 40,55–40,7 грн/$ станом на 15 листопада до 39,92–40,1 грн/$ на 15 грудня.
Золотовалютні резерви НБУ перевищили довоєнний рівень. Станом на ранок 24 лютого вони становили $27,4 млрд, на 1 грудня – майже $28 млрд. Ключовим чинником стало надходження міжнародної допомоги. Наприклад, за даними НБУ, у листопаді на валютні рахунки уряду надійшло більше $4 млрд від ЄС та Сполучених Штатів.
За оцінкою Мінекономіки, станом на грудень в Україні налічувалося 2,6 млн безробітних осіб. Прогноз на 2023-й – зростання показника до 2,8 млн осіб. Щоправда, це вдвічі менше, ніж останні оцінки Міжнародної організації праці: у травні МОП звітувала про 5 млн безробітних в Україні.
НБУ оцінює рівень безробіття у 30% та прогнозує його часткове зниження наступного року. За жовтневим опитуванням «Рейтингу», 34% респондентів працездатного віку не працюють. За опитуванням Gradus, у листопаді про наявність роботи розповіли тільки 57% респондентів.
77% українців констатують скорочення доходів порівняно із січнем 2022-го. 81% з тих, хто працює, продовжують отримувати зарплату, але майже половина не мають впевненості, що отримуватимуть її у майбутньому.
За даними Пенсійного фонду, який публікує значення середньої заробітної плати, з якої було фактично сплачено страхові внески, номінальні заробітні плати в Україні скоротились на 5% порівняно із січнем 2022 року. За поточної інфляції це означає суттєве скорочення зарплат в реальному вимірі на 21%.
Від початку повномасштабної війни банківська система загалом показала свою стійкість. Переважна більшість банків працює: тільки два банки покинули ринок і ще два російські банки закрив НБУ, решта 67 банків продовжують операційну діяльність.
Середні ставки за депозитами фізичних осіб (UIRD) продовжували повільно повзти вгору та майже сягнули рівня 12%. «Банки не відчувають потреби у залученні коштів населення внаслідок практично відсутнього кредитування, тому не мають стимулу значно підвищувати свої депозитні ставки», – констатують аналітики ЦЕС.
У червні Нацбанк підвищив облікову ставку з 10 до 25%. «Ми вже відкрили дискусію і обговорюємо варіанти щодо темпів зниження облікової ставки», – розповів на презентації ЦЕС голова НБУ Пишний.
Мінфін з того часу збільшив дохідність за річними військовими облігаціями у гривні до 18,5%, що зробило їх більш привабливими, зважаючи на високий рівень інфляції. «Завдяки цьому у листопаді вдалося залучити до держбюджету 21,6 млрд грн порівняно з 6,9 млрд у жовтні», – йдеться у звіті.
Джерело: https://forbes.ua/
