Ведення бізнесу
З першого року війни Польща стала для України головним логістичним і транзитним центром під час експорту й імпорту, а також постачальником критично важливої продукції для функціонування держави та всієї економіки. Почасти завдяки цьому, а також трудовим мігрантам і біженцям, які працюють у країні, Польща демонструє економічне зростання, що перевищує середньоєвропейський рівень.
Взаємна торгівля товарами
Обсяг і структура торгівлі товарами між Україною і Польщею за останні роки зазнали величезних змін, каталізатором яких стала війна. 2022 року, у перший воєнний рік, український експорт до Польщі зріс на 27% р./р. до $6,7 млрд за рахунок переорієнтації товарних потоків через закриття чорноморських портів. Надалі, через відкриття «зернового коридору», а потім і морського експортного коридору в серпні 2023 року, обсяги експорту до Польщі очікувано знизилися – на 28,6% р./р. і 1% р./р. у 2023 і 2024 роках відповідно. Однак за підсумками дев’яти місяців 2025 року тренд на зростання відновився – обсяг українського експорту до Польщі збільшився на 3% р./р. до $3,7 млрд.
Зі свого боку, імпорт товарів із Польщі в Україну після початку війни демонструє стійкий висхідний тренд. З довоєнного рівня в $5 млрд 2021 року цей показник зріс на 40% до 2024 року і досяг $7 млрд. За січень-вересень поточного року обсяг імпорту товарів із Польщі зріс ще на 12% р./р. до $5,7 млрд.
Зростання пояснюється тим, що Польща стала головним логістичним і транзитним хабом для української торгівлі з ЄС і джерелом першочергових поставок в умовах війни. Незначною мірою це пов’язано з тим, що частину виробничих потужностей українських компаній було перенесено на польську територію.
Якщо 2021 року торгівля товарами була практично збалансованою, то 2024 року Україна мала дефіцит у розмірі $2,3 млрд. Це відображає трансформацію української економіки в умовах війни: з одного боку, критична потреба в імпорті для виживання економіки та фронту, з іншого – повернення українського експорту до звичних морських маршрутів, заборона на постачання до Польщі агропродукції та обмежені через війну експортні можливості (меншою мірою).
Для української економіки торгівля з Польщею і транзит через її територію вантажів – це питання виживання в умовах війни. Без польських логістичних маршрутів український експорт у перший рік війни катастрофічно скоротився б. Тому наявний дефіцит торгівлі товарами з Польщею не має фатального для нашої економіки характеру, оскільки викликаний зрозумілими економічними причинами.
Україна постачає до Польщі значною мірою промислову сировину та сільгосппродукцію. Якщо в перший рік війни Україна змогла перенаправити на польський ринок великі обсяги кукурудзи, пшениці, ріпаку, то 2023 року Польща почала обмежувати український аграрний експорт. З продукції АПК та агропереробки в лідерах експорту залишилися макуха, а також соняшникова, соєва та ріпакова олії. З продукції з високою доданою вартістю можна виділити кабельну продукцію, меблі та продукти деревообробки, металопродукцію. Частка українського експорту до Польщі продукції ГМК за підсумками 2024 року становила 28% від його загального обсягу, або $1,3 млрд, зокрема залізної руди – $484 млн.
Після початку війни структура польського імпорту в Україну кардинально змінилася. Польща почала заповнювати потреби України в критично важливих в умовах війни нафтопродуктах, скрапленому газі та військових матеріалах (стаття «Інші товари»). Також Польща почала постачати продукцію, яка через війну стала важливою для роботи окремих галузей української економіки. В АПК це добрива і сільгосптехніка, у металургії – це кокс.
З цивільної продукції можна відзначити добрива, легкові та вантажні автомобілі, машини, інструменти та обладнання, промислову сировину і споживчі товари. При цьому автомобільний транспорт значною мірою був використаний для військових потреб. Загалом польський імпорт в Україну має набагато вищу додану вартість, ніж український експорт.
Економічні переваги для Польщі
Співпраця з Україною перетворила Польщу на ключового гравця у Східній Європі та головний логістичний хаб для підтримки України. Утім, Польща отримує з активних торговельних відносин з Україною цілком відчутні економічні вигоди:
Якби в останні 10-15 років польська економіка не отримувала “підживлення” у вигляді трудових мігрантів і біженців з України, які працюють у країні, то, ймовірно, країна не змогла б досягти наявного рівня економічного зростання. Для прикладу: у 2022 і 2024 роках зростання польської економіки становило 5,3% р./р. і 2,9% р./р. відповідно, тоді як економіка ЄС у ті ж періоди зросла на 3,6% р./р. і 1% р./р. У 2025 році ВВП Польщі перевищив $1 трлн, що зробило її 20-ю найбільшою економікою у світі та відкрило шлях до можливого вступу до «Великої двадцятки» (G20). Ці успіхи були б неможливі без українського внеску.
У перспективі польські компанії можуть отримати переваги для участі в проєктах післявоєнної відбудови України за рахунок географічної близькості та налагоджених бізнес-зв’язків.
Однак наростання протекціоністських настроїв і політична риторика проти української інтеграції до ЄС свідчать про перехід від стратегічного партнерства до прагматичного використання ситуації. Це створює ризики для обох економік і підкреслює необхідність диверсифікації українських торговельних маршрутів та економічних зв’язків.
Джерело: https://gmk.center