Кожна галузь економіки відіграє суттєву роль в розвитку держави та суспільства. Україна має окреслити найбільш перспективні галузі для зберігання економічних показників, по-друге, створити умови для економічного зростання в період післявоєнної відбудови держави, та правильно розподілити інвестиції.
Урядом України окреслено ключові сегменти, що мають найбільші перспективи для розвитку, та високий рівень інвестиційної привабливості:
Саме ці сегменти навіть вже зараз забезпечують розвиток економіки держави, та мають значний потенціал до зростання. Відповідні товари та послуги також затребувані, як всередині держави, так і на внутрішніх ринках. Важливо зазначити, що розвиваючи саме ці сегменти, Україна стане допомогою для світу в протистоянні різним глобальним викликам, таким як голод, кліматична криза. Крім того, розвиток цих галузей дозволяє створити альтернативу російському експорту.
Через військові дії, в перший рік в Україні спостерігалось падіння економіки майже на 30%. Підприємства різних сегментів зазнали великої кількості викликів та проблем: обстріли з боку рф, руйнування виробничих потужностей та приміщень, розкрадання обладнання або його знищення, порушення стандартних ланцюгів логістики, зниження платіжної спроможності клієнтів, проблеми з постачаннями товарів, потреба в релокації, окупація окремих регіонів та інші. Через проблеми з електропостачанням низка виробничих процесів також була порушена.
В той самий час, український бізнес продемонстрував стійкість та адаптивність, що призвело до зростання національного ВВП на 2,2% на наступний рік. Проте, для відновлення, національна економіка має зростати з більшою швидкістю, та залучати більше інвестицій.
Україні вдалось забезпечити макрофінансову стабільність завдяки своєчасній підтримці партнерів та відповідних політичних рішень. Споживча інфляція знижується до рівню 10,6%, а базова в той самий час — до 9%.
За даними Мінекономіки, очікується зростання економіки на 3,5% в 2024 році, та в 2025 — на 6,8%. Проте, навіть за умови таких показників, існує ще більший потенціал для відновлення.
Енергетика України стала однією з головних мішеней терористичних атак з боку рф. З жовтня 2022 року, енергетична система зазнала значної кількості ракетно-дронових ударів. Фактично, через атаки з боку агресора, не залишилось жодного об’єкту без пошкоджень. Крім того, енергетичний сектор зазнав значних втрат через окупацію окремих регіонів та руйнування в зоні бойових дій. Окупанти розкрадали обладнання, деякі об’єкти, в тому числі ЗАЕС і зараз знаходяться під контролем рф.
В той самий час, не дивлячись на прогнози експертів, та надскладні умови енергетичний сектор продемонстрував стійкість, та зміг продовжити діяльність. Вже в лютому 2023 року, енергопостачання було відновлено в повному обсязі.
Одним із шляхів розвитку енергетики в Україні, який вважається стратегічним для держави є перехід до використання джерел відновлюваної енергії, та забезпечення енергетичної ефективності. Перехід до використання зеленої енергетики, інвестиції в розвиток відновлювальних джерел забезпечать незалежність держави від зовнішніх постачань, та дозволять досягти високого рівня енергетичної безпеки. Такі заходи також наближають державу до впровадження зеленого курсу, що відповідає плану Єврокомісії REPowerEU, та прискорює європейську інтеграцію.
Навіть в сьогоднішніх умовах, відновлювана енергетика продовжує розвиток, а вкладники продовжують інвестувати в сектор. Проводиться відновлення та будівництво нових об’єктів, стартують проекти з використанням новітніх технологій.
Україна має значний потенціал, та сприятливі природні умови для будівництва та розвитку сонячної та вітрової енергетики. Розвиток відновлюваних джерел посилить енергетичну систему, та дозволить експортувати надлишки.
Інвестування в ВДЕ вже актуально і на місцевих рівнях, громади або представники бізнесу мають власні джерела енергопостачання, що дозволяє уникнути збитків в разі блекаутів.
Продукція аграрного сектору створює значну частку українського сектору, утворює велику кількість робочих місць, сприяє розвитку інфраструктури та підприємств на локальному рівні, стимулює суміжні галузі, та утворює значну частину ВВП.
Україна має низку сприятливих умов для забезпечення виробництва аграрної продукції: помірний клімат, достатньо збагачені ґрунти, оптимальна кількість опадів. Держава є одним з провідних виробників та експортерів продукції аграрного комплексу, саме тому зберігає перспективи для подальшого розвитку та інвестиційну привабливість.
Галузь також зазнала негативного впливу військових дій через обстріли та окупацію, мінування місцевості, дефіцит профільних спеціалістів, порушення логістики, знищення та пошкодження об’єктів. Крім того, відсутність страхування воєнних ризиків також суттєво впливає на діяльність сектору.
Зараз існує потреба в забезпеченні необхідних показників експорту, відновлення пошкоджений зерносховищ, будівництві нових об’єктів. Крім того, існує потреба в оновленні технічних засобів та транспорту.
Попри всі ризики та складнощі, український аграрний сектор зберігає значний потенціал для зростання, підприємства адаптувались до сучасних умов, активно співпрацюють з сектором інформаційних технологій, та впроваджують нові підходи до виробництва.
Система транспорту та логістики забезпечує діяльність майже всіх економічних секторів. Через російське вторгнення, були практично паралізовані можливості експорту, в той час як намагання перевозити зернові з допомогою сухопутного транспорту мало не призвели до колапсу логістики.
Сьогодні Україна контролює більшість морських портів, та забезпечує морські перевезення попри високі ризики та наявні загрози, надаючи можливості для експорту. Цей напрямок транспорту має потужний потенціал для подальшого розвитку, оскільки в довоєнні часи саме на ньому утримувалась більша частина експорту.
Вантажні перевезення залізницею також зазнали скорочень на початку війни, через це український бізнес нерідко зазнавав збитків. Крім того, в перший рік, через втрати Укрзалізниці, було збільшено на 70% наявні тарифи на вантажні перевезення. Сьогодні їх знижено до 30%, але це все ще не вигідний варіант для підприємців сектору АПК.
Велика війна повністю зупинила діяльність повітряного транспорту. Крім того, інфраструктуру аеропортів було частково зруйновано через удари з боку рф. Проте вже наприкінці 2023 року було заявлено про можливе відновлення деяких авіасполучень в 2024 році.
Сьогодні, і транспортна галузь, і основні клієнти, адаптувались до умов війни та почали розвивати нові шляхи експорту. Попри великі ризики, система забезпечує транспортування необхідних товарів.
Тим не менш, профільні фахівці вказують на значний потенціал подальшого розвитку сектору, особливо в періоди післявоєнної відбудови. Очікується, що показники експорту будуть зростати, пошкоджена інфраструктура відновлюватиметься, що зумовить зростання сектору логістики. Сьогодні, українські компанії зберігають інвестиційну привабливість та вже зараз реалізують деякі міжнародні проекти.
Видобуток критичної мінеральної сировини в Україні має проводитись в інтересах держави та з урахуванням принципів соціальної та екологічної справедливості.
Для переходу до енергетики низьковуглецевого типу до 2050 року, за прогнозами Світового банку може знадобитись приблизно 3 мільярди тон окремих категорій мінеральної сировини. Розвиток енергетики з відновлюваних джерел залежить від таких компонентів, що містять в собі літій, кобальт, нікель, мідь, графіт та метали рідкісноземельного типу, які вже зараз мають високий попит на ринках світу.
Держави, що мають значні запаси ресурсів критичної мінеральної сировини стають важливими гравцями на ринку, та об’єктами геополітичних інтересів найрозвинутіших країн світу. Наявність мінеральної сировини визначає безпеку та стан економіки країни. Крім того, критична сировина має вплив на основні сектори економіки Європи: відновлювальну енергетику, галузь електромобілів, цифрову індустрію, оборонний сектор та аерокосмічну сферу.
Україна має значний потенціал для розвитку галузі критичних матеріалів. Програма розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 року вказує на наявність значних покладів. Українські надра включають майже 20 тисяч родовищ та проявів 117 видів різноманітних копалин корисного типу, з них приблизно 9 тисяч родовищ з майже сотнею різновидів сировини мають промислове значення, при цьому більше 30% з них на стадії розробки.
Значна частина родовищ містить критичні та стратегічні матеріали. Фактично, в Україні знаходиться приблизно 30 корисних копалин, що є критично важливими для країн Євросоюзу.
Через окупацію частини територій, окремі проекти інвесторів та видобувних компаній довелося відкласти. Але в той самий час, саме цей сегмент має величезний потенціал для подальшого розвитку, та підвищення економічних показників держави.
ІТ-сектор є важливою галуззю, що в довоєнні часи знаходилась на першому місці за обсягами експорту послуг. Навіть в умовах сьогодення, сектор продовжує зростати та розвивати свою діяльність. Останні роки на ринку з’являється все більше профільних компаній, зростає попит на профільну освіту та відповідних фахівців. Згідно статистичних даних, рівень інвестицій в сектор інформаційних технологій зріс майже в 10 разів в період з 2014 по 2019 роки. Здебільшого, компанії українського ІТ-сектор спрямовані на експорт послуг.
Безумовно, велика війна негативно вплинула на діяльність компаній, оскільки ризики суттєво зросли, спостерігається дефіцит спеціалістів, потреба в релокації бізнесу, та необхідність додаткового фінансування.
Попри всі складнощі сьогодення, сектор має високий рівень інвестиційної привабливості, та значний потенціал зростання. Фактично, він може стати одним із драйверів економіки в періоди післявоєнного відновлення. Проте, розвиток галузі залежить від сукупності різних факторів, в тому числі тривалості військових дій, швидкості відновлення держави, наявності міжнародних інвестицій.
Машинобудування є сектором світової економіки з найвищим потенціалом для випуску та реалізації різноманітних товарних, технологічних та технічних інновацій, що визначає можливості досягнення високого рівню та створення перспектив для економічного розвитку будь-якої країни.
Сектор є стратегічно важливим для економіки, що підтверджується його високою часткою в переробній промисловості в більшості розвинених країн ЄС. Українське машинобудування має менші показники внеску в економіку, на відміну від країн ЄС, проте має значний потенціал для подальшого розвитку.
Машинобудування в Україні має значний людський капітал та достатній ресурсно-виробничий потенціал для забезпечення ефективного функціонування, та забезпечення економіки необхідним асортиментом продукції. Крім того, підприємства сектору мають значний досвід в більшості підгалузей.
Саме сукупність цих факторів утворює значну інвестиційну привабливість сегменту. Вже сьогодні, попри всі ризики та виклики великої війни, впроваджуються спільні з міжнародними партнерами проекти. Підприємства адаптували до сучасних умов, та модернізують виробничі процеси, що призводить до підвищення показників якості та зростання рівню прибутку.
Профільні фахівці окреслюють значні перспективи до зростання в періоди післявоєнного відновлення.
Джерело: https://blog.youcontrol.market/
