У новій стратегії до 2027 року у Мінекономіки нові цілі: провести масштабну дерегуляцію, повернути українських працівників з-за кордону, розвинути альтернативні джерела фінансування МСБ.
Основа для кредитування МСБ на наступні три роки – пільгова програма «5-7-9», ідеться в документі. На 2023-й у бюджеті було закладено 16 млрд грн на програму «5-7-9», на 2024-й початково – 18 млрд грн, свідчить сервіс відкритих даних OpenBudget. На початку цього року держава заборгувала банкам 7 млрд грн, тому в травні уряд обмежив фінансування оборотного капіталу з 60 млн грн до 5 млн грн та переорієнтував на інвестиційні цілі.
Крім традиційного фінансування через кредити і гранти, Мінекономіки пропонує розвивати альтернативи – факторинг і лізинг.
У першому кварталі 2026-го на базі «Prozorro.Продажі» має запрацювати платформа з факторингу. «Підприємець виставляє на платформі борг (дебіторську заборгованість), кілька фінустанов пропонують його викупити. Перемагає та, що запропонувала найвигідніші умови — відсоток і терміни.
Вартість розробки платформи у компанії не називають. Технічну частину вже реалізовують власною командою з п’ятьох інженерів на базі аукціонної системи «Prozorro.Продажі».
Розвиток факторингу має пожвавити торгівлю та здешевити традиційні кредитні інструменти.
Документ пропонує спростити МСБ випуск цінних паперів і їхню торгівлю на біржах. Відповідне законодавство планують ухвалити у IV кварталі 2026-го. Наприкінці 2027-го Нацбанк та НКЦПФР мають подати законопроєкт про краудфандингові платформи та колективне інвестування.
На краудфандингових платформах ініціатори проєктів публікуватимуть свої пропозиції, а громадськість та потенційні інвестори визначатимуть, які з них отримають фінансування.
Малий та середній бізнес не готовий до публічного розкриття інформації про власні фінанси, вважає СЕО інвестиційного акселератора для МСБ INDAX Таша Калінкіна. «На розвиток культури прозорості та відкритості піде не один рік», – каже вона. Серед інших ризиків – недостатня обізнаність підприємців у сфері інвестицій та залученість власників МСБ в операційні процеси компанії, що залишає обмаль часу на якісну підготовку до IPO.
З початку 2025 року малі та середні підприємці зможуть отримати ваучери до €1000 на доступ до цифрових рішень. Серед них – інструменти для управління підприємством, впровадження заходів із кібербезпеки, технології штучного інтелекту, IoT та аналіз великих даних. Орієнтовний бюджет програми – €175 млн за кошти міжнародної технічної допомоги.
Деякі кроки в цьому напрямі вже зробили. В липні платформа Мінцифри «Дія.Бізнес» запустила сервіс безкоштовної кібердіагностики МСБ за підтримки USAID, в рамках якого 500 компаній МСБ можуть перевірити свою ІТ-інфраструктуру на вразливість. Говорити про результати роботи сервісу зарано, відповіли у пресслужбі «Дія.Бізнес».
Напрям цифровізації на четвертий квартал 2026-го – створення інструменту для електронних рахунків (e-Invoicing). Мета – допомогти МСБ уникнути штрафів, отримувати податкові знижки та стати конкурентнішими на європейському ринку, йдеться у тексті стратегії. «Це єдиний стандарт виставлення рахунків та їх опрацювання в усіх бухгалтерських програмах.
Мінекономіки ставить за мету збільшити кількість експортерів серед МСБ до 35 000 компаній порівняно із 27 300 у 2021-му. Основні інструменти – міжнародні торговельні виставки, збільшення фінансування Експортно-кредитного агентства та освітні програми про експорт для підприємців.
До просування експорту документ планує залучати дипломатичні представництва України за кордоном. Як це працюватиме? Посольства вже допомагають домовлятися з організаціями, які роблять виставки про безкоштовну площу чи участь для українських компаній.
Інша можливість для МСБ – розширення участі в європейських мережах для підприємців на кшталт Erasmus for young entrepreneurs та Enterprise Europe Network. Це B2B-платформи, через які компанії можуть шукати партнерів за кордоном.
Джерело: https://inventure.com.ua
