Якщо серед українських аграріїв залишалися ті, хто ставив під сумнів зміни клімату, то нинішня весна має остаточно все змінити. Через аномально високі температури польові роботи в Україні почалися в середньому на два тижні раніше – посівна, яка зазвичай на початку травня тільки набирає обертів, цьогоріч у деяких регіонах зараз уже на завершальній стадії.
Українські сільгоспвиробники станом на 3 травня посіяли зернових і зернобобових культур на площі 3,4 млн га. Для порівняння: на співставну дату минулого року (27 квітня 2023-го) зерновими та зернобобовими культурами було засіяно лише 1,37 млн га, тобто у 2,5 раза менше.
Посіви, «у відповідь» на високі температури, перескочили фази розвитку – і почалося масове цвітіння рослин. Паралельно спостерігається велика кількість шкідників, до появи яких настільки рано фермери були не готові, тож навіть не закупили інсектициди.
Клімат змінив буквально все – технологічні карти, норми внесення ЗЗР, добрив і терміни робіт. Але процес цей двосторонній – поки фермери нарікають на погодні катаклізми, сільське господарство продовжує впливати на довкілля, ще більше розгойдуючи цей маховик.
Виробництво продуктів харчування в нинішній архітектурі продовольчих систем неминуче призводить до зростання кліматичної кризи з вкрай сумними перспективами для людства. Необхідність трансформації наявних підходів в АПК була основним лейтмотивом у дискусії про майбутній вектор розвитку сільського господарства в рамках 16-го Forum for the Future of Agriculture – заходу, що зібрав понад 600 учасників, які представляють усі аспекти сільськогосподарських і продовольчих систем.
ForumforAg – один із провідних міжнародних форумів. Це майданчик, на якому представники різних груп, які іноді протистоять один одному, такі, як захисники локалізації та транснаціональні гіганти, фермери й екологічні активісти, представники АПК, зустрічаються у спробі виробити загальний порядок денний. Цього року заклик до конкретних змін було відображено в темі зібрання – «Відновлення можливостей для трансформації продовольчої системи» на противагу розмитому торішньому «Вирішуємо завтрашні проблеми вже сьогодні».
Торік здавалося, що дійти єдиного знаменника нелегко, але можливо. Риторика фермерів зводилася до прохання не змінювати надто часто екологічні вимоги й забезпечити адекватний період для адаптації. Тобто все вказувало на те, що аграрна спільнота – щонайменше, європейські її представники, присутні в залі, перебувають на стадії «прийняття» необхідності змін.
2024 рік показав, що консенсус – швидше ілюзія, а фермери проходять стадію гніву і – частково – торгу.
Буквально за кілька кварталів від незмінної локації ForumforAg – Mont des Arts у центрі Брюсселя – розгорнулися наймасштабніші в історії міста фермерські протести. Це частина загальноєвропейських аграрних акцій, які з початку року відбувалися в різних країнах, стартувавши у Східній Європі та поступово поширившись Євросоюзом.
Причини протестів варіюються від країни до країни, однак загальний привід для всіх – зростання цін на пальне та добрива у 2022 році, що призвело до збільшення собівартості агропродукції на тлі падіння світових цін на зерно. Це своєю чергою збіглося з впровадженням жорстких екологічних норм, які загрожують ще більшим зниженням маржинальності АПК.
Продовольчий індекс ФАО, що відображає динаміку цін на сільгосптовари, знижувався протягом семи місяців поспіль і лише в березні 2024 року змінив тренд, додавши 1,1%. Закупівельні ціни у фермерів у III кварталі 2023 року були в середньому на 9% нижчими, ніж роком раніше. При цьому європейські уряди в рамках загальної стратегії економії почали скорочувати суми підтримки на АПК по лінії Єдиної сільськогосподарської політики Євросоюзу, паралельно запроваджуючи нові екологічні нормативи.
Йдеться, зокрема, про зниження застосування добрив і пестицидів на 30–50% до 2030 року та скорочення ріллі. Також європейські фермери стурбовані надходженням на свої ринки дешевого імпортного зерна – найчастіше під ним мається на увазі українське. У відповідь на всі ці фактори аграрії – як правило, представники невеликих, найбільш уразливих категорій господарств – вийшли на протести, вимагаючи фінансових субсидій для компенсації витрат, що зросли.
«Протести – важлива й законна частина нашого демократичного суспільства, – прокоментував Янез Поточник, голова ForumforAg 2024 та голова фонду RISE Foundation. – Фермери не вперше цього року кажуть нам, що вони побоюються за своє майбутнє. І ми, поза сумнівом, маємо прислухатися до них. Але й вони зі свого боку не можуть ігнорувати кліматичну реальність».
За його словами, навіть якщо припустити, що фермери заблокують зміни та збережуть статус-кво, екологічні чинники, продовжуючи накопичуватися, завдадуть аграрному бізнесу шкоди більш руйнівної, ніж можливі збитки та дискомфорт від переходу до сталого агровиробництва. І якщо всі сторони не вироблять єдиної стратегії та не рухатимуться у загальній парадигмі, то тих, хто виграв, не буде.
За даними Мері Уіттоу, головного консультанта зі стійкого агропродовольчого виробництва Anthesis Group, вартість першого року загальноєвропейського переходу, заснованого на поліпшенні здоров’я ґрунту (цей параметр було взято за основу розрахунку, як такий, що найкраще піддається виміру), становить 28–35 млрд євро. При цьому «ціна бездіяльності» та пов’язаних зі збереженням статус-кво негативних чинників набагато вища – приблизно 50 млрд євро на рік.
Марк Тіттерінгтон, співзасновник ForumforAg уточнив, що фермери й землевласники перебувають у центрі трансформації продовольчих систем. І якщо не буде знайдено спосіб збільшити їхній дохід і зробити амбасадорами змін, «то жодної трансформації і не буде».
При цьому представники фермерської спільноти є традиційно консервативними людьми, яким складно даються зміни, і це ускладнює дискусію. За словами Брема Ван Хека, фламандського фермера та радника міністра сільського господарства Фландрії, лише 10% місцевих фермерів молодші від 40 років.
ForumforAg став черговим раундом переговорів, у рамках яких учасники порушили питання збереження природи та біорізноманіття, справедливої ціни на викиди вуглецю в сільському господарстві та стимулювання інновацій.
Так, за словами Янеза Поточника, голови ForumforAg 2024 та Фонду RISE, продовольча система відстає від таких секторів, як автомобілебудування, енергетика та житлове будівництво в боротьбі зі змінами клімату. І оскільки АПК – одне з основних джерел негативного впливу на клімат, слабкий прогрес у цій сфері призвів до виникнення мультикризи на багатьох рівнях.
Останнє десятиліття увага полісімейкерів була прикута до кліматичних проблем. Однак ці благі наміри мали дуже обмежений успіх. У 2023 році показники викидів в атмосферу були вищими, ніж будь-коли, середня температура тільки зростала, було поставлено кілька історичних температурних рекордів. І при цьому, за даними ООН, щорічно майже $7 трлн державного та приватного фінансування спрямовується на діяльність, яка негативно впливає на довкілля та сприяє зміні клімату.
«Чесно, мене дивує, що ніхто не панікує. Тож готуйтеся, буде гірше. І фермери – перші, хто це відчує», – прогнозує Поточник.
Виробництво їжі відповідальне щонайменше за п’яту частину негативних екологічних змін, а коли йдеться про забруднення води й виснаження земель, цей показник зростає до 40–60%. Інтереси фермерів і кліматологів багато в чому збігаються, оскільки на кону ризики існування всього людства.
«Відповідальність усіх нас як споживачів – невід’ємна частина цієї трансформації. На жаль, ми показуємо солідарність лише постфактум, коли криза вже настала, замість того, щоб їй запобігати», – визнає Янез Поточник. За його словами, системна трансформація продовольчих систем – це необхідність, і весь світ має допомогти фермерам виготовляти їжу в гармонії з природою.
Максимо Тореро, головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) вважає, що внаслідок трансформації суть продовольчих систем може бути сформульована однією ємкою фразою «Гарна їжа – для всіх, сьогодні та завтра».
Оскільки сільське господарство дає можливість людям реалізувати їхнє право на їжу, то до нього не можна ставитися просто як до бізнесу. «От чому стійкість агропромислових систем така важлива. Те, як ми виготовляємо харчові продукти, використовуємо довкілля та ресурси сьогодні, безпосередньо скорочує наші можливості робити це завтра», – каже Тореро.
Уже зараз їжею забезпечені не всі, хто її потребує. За даними ООН, на сьогодні у світі голодує понад 800 млн людей. Ще 2,4 млрд людей не мають повноцінного доступу до харчів. І ще 3,1 млрд осіб – це ті, хто не можуть дозволити собі здорове харчування.
Ключовий вплив на клімат мають дві галузі – енергетика та АПК. На думку Тореро, реформування в енергетиці відбудеться завдяки зусиллям приватного сектору, проте трансформація агропромислових систем має бути спільним завданням, яке потребує глобальної координації.
Ключем до досягнення стійкості агропромислових систем є кліматичне фінансування, яке нині виглядає незбалансованим. «Якщо ми подивимося на фінансування кліматичних програм, то лише 3% бюджету спрямовуються до сільського господарства. А якщо говорити про дрібних фермерів, то їм дісталося близько 1% виділених сум. Нам треба змінити логіку розподілу цих коштів», – наголошує він.
Джерело https://mind.ua/
