У першому кварталі 2022 року валовий внутрішній продукт (ВВП) скоротився на 15,1 % в річному обчисленні та на 37,2 % у другому кварталі, коли відбулися найзапекліші широкомасштабні бойові дії. У серпні 2022 року інфляція зросла до 23,8 % в річному обчисленні через збої у виробництві та матеріально-технічному забезпеченні.
Надзвичайна фінансова підтримка від офіційних кредиторів/донорів не повністю закрила дефіцит бюджету та зовнішнього фінансування. З січня по серпень 2022 року валютні резерви скоротилися майже на 20%, а українська гривня девальвувала на 20%. Основні кредитори погодилися, що погашення зовнішнього боргу буде відкладено на два роки, але дефіцит фінансування залишається суттєвим і потрібна подальша підтримка з боку двосторонніх кредиторів.
Статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу (ЄС). Європейська Рада надала Україні статус країни-кандидата до ЄС. Незабаром після російського вторгнення в лютому 2022 року Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС як перший крок у довгому та складному процесі. У червні 2022 року Європейська Рада надала їй статус кандидата на членство в ЄС.
Боротьба з корупцією. У грудні 2021 року влада обрала остаточного кандидата на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка була вакантною з серпня 2020 року. Після тривалої затримки призначення голови САП у липні 2022 року дало новий поштовх для розслідування кількох резонансних корупційних справ. Пожвавлення роботи антикорупційних органів є ключовим елементом процесу наближення до ЄС, а вибір нового директора НАБУ залишається ключовим випробуванням, визначеним Європейською Комісією як пріоритет. Тим не менш, статус кандидата в ЄС і міжнародна підтримка спонукали парламент ухвалити нову антикорупційну стратегію до 2025 року, розроблену Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Нова стратегія дотримується критерію підзвітного уряду ЄС і окреслює реалізацію програм з подолання корупції в судах і правоохоронних органах, оподаткуванні, будівництві та оборонному секторі, серед іншого.
Судова реформа. У листопаді 2021 року влада сформувала Етичну раду як ключовий орган для впровадження судової реформи. Його головна функція – перевірка доброчесності Вищої ради правосуддя, найвищого органу судової влади в Україні. Після заплутаного процесу Етична рада обрала, а Парламент призначив двох членів Вищої ради правосуддя. Це рішення встановлює високі стандарти для наступних 15 додаткових призначень. Організації громадянського суспільства відзначили, що краща комунікація між Етичною радою та громадськістю підвищить довіру до судової реформи.
Цифровізація. У серпні 2022 року НАБУ та САП відновили роботу через систему управління eCase MS, яка автоматизує досудове розслідування серед детективів, прокурорів та суддів. З початку війни в Україні правоохоронні органи зіткнулися з труднощами зі збереженням матеріалів кримінальних проваджень та слідчих справ. Система керування eCase MS може зберігати ці матеріали в електронному вигляді за допомогою онлайн-резервного копіювання, що дозволяє зберігати та безпечно передавати важливі юридичні матеріали. Повномасштабне вторгнення Росії фактично сприяло розширенню платформи «Дія» як «єдиного вікна» державних послуг. Платформа “Дія”, яка часто використовується як цифровий гаманець для зберігання виданих урядом електронних документів, останніми місяцями також використовувалася владою для збору коштів онлайн та для онлайн-реєстрації внутрішньо переміщених осіб.
Енергетична реформа. Війна знищила багато енергетичних установок і призвела до втрати потужностей з виробництва енергії. Однак влада підвищила енергоефективність шляхом інтеграції в єдину електричну мережу ЄС, Європейську мережу операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E). Прискорена інтеграція до електромережі ЄС посилила енергетичну безпеку, забезпечивши Україні більшу енергетичну незалежність від Росії та Білорусі. Це також має позитивний вплив на українських постачальників електроенергії, які можуть отримати прибуток від прямого експорту електроенергії на європейський ринок.
Посилено систему гарантування вкладів. У квітні 2022 року влада прийняла Закон України від 01.04.2022 р. №2180-IX про 100-відсоткове відшкодування втрат банківських вкладів на період воєнного стану та три місяці після його закінчення.
Джерело: www.ukraineinvest.gov.ua
