Export Or Import Directions On A Metal Signpost
Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA пропонує ознайомитись з підсумками зовнішньоторговельних операцій послугами Дніпропетровської області за 2025 рік.
Військова агресія рф проти України суттєво вплинула на зовнішньоекономічну діяльність підприємств Дніпропетровської області, зокрема на динаміку міжнародної торгівлі послугами. Руйнування та ризики для інфраструктури, обмеження логістики, зміна ринкової кон’юнктури, релокація частини бізнесу, дефіцит кадрів і зниження інвестиційної активності спричинили корекцію обсягів як експорту, так і імпорту послуг.
Так, за 2025 рік зовнішньоторговельний оборот послуг становив $406,3 млн (2,5% від загального обороту України), та зменшився на 11,5%. Сальдо зовнішньої торгівлі послугами зберегло від’ємне значення − $48,2 млн, що свідчить про переважання імпорту у низці галузей, зокрема технологічних та інжинірингових досліджень.
Експорт послуг з Дніпропетровської області за 2025 рік становив $172,0 млн (близько 2% загальноукраїнського показника). Найбільшу частку експорту формує ІТ ‒ $85,1 млн (49,5% від загального обсягу експорту послуг). Незначне зростання ІТ-експорту (+0,4%) можна пояснити відносною стійкістю галузі до фізичних обмежень: послуги надаються дистанційно, з гнучким залученням команд у різних локаціях; частина компаній змогла утримати контракти завдяки, резервним каналам енергоживлення та переорієнтації на довгострокові клієнтські проєкти, а також завдяки попиту на кібербезпеку й автоматизацію процесів у міжнародних компаніях.
Експорт наукових і технічних послуг зменшився на 19,2% і становив $21,8 млн (12,7%). Падіння пов’язане з відкладенням капіталомістких проєктів та R&D досліджень, пов’язаним з цим скороченням інжинірингових замовлень у промисловості та будівництві, а також з обмеженням доступу до об’єктів і виробничих майданчиків через безпекові ризики. Додатковим чинником стало переформатування ланцюгів постачання й технічних стандартів під воєнні реалії, коли частина іноземних партнерів переводила інженерні роботи на внутрішні або менш ризикові майданчики.
На третьому місці ‒ автомобільні транспортні послуги ($17,9 млн, 10,4% від загального експорту). Зниження більш ніж на 24,6% зумовлено подорожчанням логістики та страхування, зміною структури вантажопотоків, нестабільністю маршрутів і періодичними обмеженнями пропускної спроможності на кордонах, а також виключення транзитних операцій, які перерозподілилися на альтернативні маршрути.
У порівнянні з минулим періодом збільшились обсяги експорту:
Лідер серед покупців українських послуг – США ($62,7 млн), експорт зріс у порівнянні з минулим роком на 9,5%. Друга Польща – $20,7 млн, торгівля з якою зменшилась у порівнянні з минулим періодом на 30,8%. Республіка Корея на третьому місці – $13,8 млн, експорт в яку зменшився на 23,5%.
Значно збільшився обсяг експорту послуг до Гонконгу, Бельгії, Ізраїлю, Мальти та Туреччини.
Імпорт послуг до Дніпропетровської області за 2025 рік становив $234,3 млн (3,1% загальноукраїнського імпорту) та зменшився на 10,8% порівняно з 2024 роком. Скорочення відбулося переважно через згортання або перенесення інвестиційних і консалтингових проєктів, оптимізацію витрат бізнесу на зовнішніх підрядників, а також через падіння обсягів виробництва, що автоматично зменшило попит на частину супутніх сервісів (логістика, супровід контрактів, інжиніринг, маркетингові та професійні послуги). Головним чинником є локалізація послуг, а саме перехід на українських постачальників.
У структурі імпорту перше місце займають послуги франшизи та використання торгових марок ‒ $44,8 млн (19,1%). Їх обсяг зріс на 9,9%, що може бути пов’язано з відновленням або розширенням мережевих форматів у відносно стабільніших сегментах (ритейл, послуги, харчування), переорієнтацією бізнесів на готові операційні моделі з підтримкою бренду, а також з переглядом ліцензійних платежів у бік вищих ставок/більшої частки роялті на фоні інфляції та коливань валютного курсу.
Імпорт послуг, пов’язаних із фінансовою діяльністю, зріс на 14% і становив $43,9 млн (18,7%). Зростання може пояснюватися підвищенням потреби бізнесу в хеджуванні валютних ризиків, страхуванні й гарантіях, оплаті банківських/платіжних сервісів у зовнішньоекономічних операціях, а також зростанням вартості залучення фінансування та супутніх комісій у період високих ризиків. Додатковим драйвером є розширення вимог до комплаєнсу, перевірок контрагентів і процедур платежів, що збільшує обсяг супровідних фінансових та платіжних послуг.
Третю позицію посідають послуги морського транспорту ‒ $43,9 млн (18,7%). Їх імпорт зріс більш ніж на 2,2%, що зумовлено переналаштуванням логістичних маршрутів на морські коридори, відновленням/стабілізацією частини морської логістики та потребою експортерів та імпортерів у фрахті, перевалці та портовому сервісі в умовах перевантажених сухопутних переходів. Також на зростання могли вплинути подорожчання фрахту й страхування та збільшення частки товарів, які економічно вигідніше перевозити саме морем (сировина, масові вантажі, частина металопродукції й агро).
В той же час, спостерігається зростання обсягів імпорту наступних видів послуг:
Найбільше імпортувались послуги з Кіпру – $51,9 млн, обсяг яких збільшився на 10,4%. На другому місці імпорт послуг з США – $39,9 млн, зі зростанням на 25,2% у порівнянні з минулим роком. Імпорт з Польщі, яка посіла третє місце, скоротився на 57,3% та становив $30,9 млн.
Більш ніж у 2 рази, збільшився імпорт послуг з Греції, Ірландії, Італії, Казахстану, Канади, Литви, Нідерландів, Узбекистану та Фінляндії.
