Дніпропетровське інвестиційне агентство DIA пропонує ознайомитись з рівнем взаємодії України та Дніпропетровської області із іншими країнами в умовах неспровокованої військової агресії рф проти нашої держави. В цій публікації пропонуємо інформаційний матеріал щодо підтримки, яку надає Китай і рівнем зовнішньої торгівлі, які сформовані на основі даних DIABASE.
Після початку повномасштабного військового вторгнення росії в Україну Китай офіційно заявив про «нейтральну позицію» та закликав до мирного врегулювання, проте водночас надав Україні низку гуманітарних партій допомоги. Уже в березні 2022 року Китайський Червоний Хрест передав Україні першу партію гуманітарної допомоги вартістю п’ять мільйонів юанів (понад $790 тис.). До неї увійшли речі першої необхідності – продукти, медикаменти, ковдри, засоби гігієни, які були доставлені через Польщу до Українського Червоного Хреста.
Згодом Китайське агентство міжнародного розвитку (CIDCA) реалізувало ще кілька етапів гуманітарної підтримки. У травні 2022 року було відправлено другу партію допомоги, орієнтовану на забезпечення регіонів із великою кількістю внутрішньо переміщених осіб – переважно у Західній Україні. У грудні того ж року КНР профінансувала програму «Winter Relief», у межах якої надала зимовий одяг, аптечки, побутові обігрівачі та дизель-генератори на суму близько 15 мільйонів юанів ($2,4 млн).
У 2023 році Китай продовжив постачання гуманітарних вантажів у межах оновленої ініціативи «Winter Relief 2.0», де пріоритетом стали потреби цивільного населення під час енергетичних атак. За оцінками китайської сторони, сумарна вартість чотирьох партій допомоги, наданих Україні з 2022 по 2024 рік, становила близько 50 мільйонів юанів (приблизно $7 млн).
Хоча ця допомога носить суто гуманітарний характер і не включає жодних військових поставок, Китай декларує готовність долучитися до післявоєнного відновлення України – зокрема в інфраструктурі, логістиці, енергетиці та відбудові транспортних сполучень. Для Дніпропетровської області, з її розвиненою промисловою базою, це створює перспективи нових інвестицій у металургійні, машинобудівні та енергетичні проєкти. Однак у політичному плані Пекін продовжує дотримуватися обережного нейтралітету, уникаючи відкритого засудження дій росії й водночас підтримуючи мінімальний рівень співпраці з Україною у сфері гуманітарних ініціатив.
Китай залишається важливим торговельним партнером України, доля якого становить 15% від загального обсягу зовнішньої торгівлі з країнами світу. В цілому двосторонній обіг між Україною і КНР у 2024 році оцінюється приблизно $16,8 млрд та збільшився у порівнянні з минулим роком на 30%. Український експорт до Китаю: значні частини – руда, зернові та інша сільськогосподарська продукція. Основні імпортні групи України з Китаю: електричне та електронне обладнання, машини й установки.
У 2025 році КНР і Україна підписали угоду щодо розширення експорту української агропродукції, зокрема гороху, риби та продукції аквакультури.
Двостороння торгівля між Китаєм та Дніпропетровською областю в 2024 році продемонструвала швидке зростання від початку війни (зріст майже у 2 рази), що свідчить про наявність можливості й потенціалу для співпраці.
За результатами 2024 року експорт товарів із Дніпропетровської області склав $912,5 млн, що у 8,3 рази перевищує показник 2023 року. Такий стрибок свідчить не лише про стабілізацію промислового виробництва, а й про повернення регіону до ролі провідного експортера металургійної та аграрної продукції України.
Китай утримує позицію одного з головних зовнішньоторговельних партнерів області. Основними товарами, що експортуються до КНР, залишаються:
Регіон експортує понад треті українських товарів у Китай.
Понад 50 підприємств Дніпропетровської області експортували свою продукцію на китайський ринок, це підприємства гірничо-металургійного комплексу та АПК.
Імпорт товарів з КНР у Дніпропетровську область збільшився на 25,5% та складав $1,3 млрд. З боку імпорту з Китаю зростає частка електротехнічного обладнання, машин, матеріалів для промислових потреб, а також побутової техніки й компонентів для легкої промисловості.
Своєю чергою 1265 підприємств імпортерів регіону купували китайські товари.
Імпортні операції переважно здійснювали підприємства переробної промисловості та торговельні компанії.
Водночас взаємодія з КНР має свої реалії:
Для регіональної економіки важливо залучати інвестиції у власні розробки для поглибленої переробки наявної сировинної бази, яка переважно експортується. Це стосуються, як ГМК, так і АПК. Перехід від моделі «сировинного постачальника» до індустріального партнера, можливий через залучення китайських партнерів, але із збереженням контролю над виробництвом та доданою вартістю.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
