В умовах війни Румунія стала найважливішим логістичним хабом для українського експорту зернових і продукції ГМК, що так само сприяло різкому збільшенню експортно-імпортних операцій між нашими країнами. Порівняно з довоєнним рівнем, румунський товарний імпорт зріс у 2,2 раза, а український експорт збільшився в 3,4 раза. Наша країна збільшила поставки в Румунію насамперед за рахунок агропродукції. Водночас експорт української продукції ГМК до Румунії знизився на 30,6% – до $327,7 млн. Попри це, Румунія є важливим ринком для українського ГМК, куди за підсумками 2023 року експортувалося 7,6% від загального показника в натуральному виразі.
Війна активізувала взаємну товарну торгівлю між Україною та Румунією, що сприяє інтеграції наших економік і розвитку логістичної інфраструктури.
Порівняно з довоєнним 2021-м імпорт продукції з Румунії 2023 року в натуральному виразі зріс у 2,2 раза – до 1,07 млн т, у фінансовому – удвічі, до $1,56 млрд. Зі свого боку, за той період український експорт збільшився в 3,4 раза – до 11,7 млн т у натуральному виразі, у фінансовому – у 2,4 раза, до $3,8 млрд.
Вища динаміка експорту в натуральному вираженні свідчить про те, що Україна постачала до Румунії багато сировинних товарів, зокрема агропродукції з низькою доданою вартістю.
Найважливішою підтримкою України з боку Румунії було те, що 2022 року ця країна стала логістичним хабом для українського експорту зернових і продукції ГМК. Головну роль у цьому процесі відіграв румунський порт “Констанца”. Більша частина українського експорту в Румунію припала на транзит, оскільки “Констанца” був найближчим і найдоступнішим за вільними потужностями для України. Величезний приплив українських вантажів дав змогу порту збільшити у 2022-му загальну перевалку на 11,9% р./р. – до 75,5 млн т вантажів, і, зокрема, залізної руди на 46,9% р./р. – до 7 млн т. Минулого року порт зміг наростити загальну перевалку ще на 22,5% – до 92 млн т. Загальний український вантажопотік у 2023 році склав 25 млн т, зокрема транзитна перевалка зерна – понад 14 млн т.
Експортери активно використовують цей маршрут шляхом рейдової перевалки в “Констанці”. Українські вантажі надходять у “Констанцу” автотранспортом, залізницею і баржами з дунайських портів “Рені” та “Ізмаїл”.
Румунія спільно з Туреччиною і Болгарією займатиметься забезпеченням безпеки чорноморського судноплавства. У січні ці країни підписали меморандум про формування коаліції для розмінування Чорного моря. Практична реалізація документа може початися вже у квітні-травні. Нагадаємо, що український морський коридор проходить уздовж берегової лінії України та країн «антимінної коаліції», а руху комерційних суден загрожують міни, що дрейфують.
Логістична співпраця України, Румунії та Молдови в частині залізничного сполучення показує, що за наявності доброї волі, діалогу та інвестицій можна порівняно швидко збільшити пропускну спроможність наявних логістичних маршрутів.
У 2022 році Румунія оперативно відремонтувала широку залізничну колію до порту “Галац”. Це дало змогу перевозити вантажі з України в дунайський порт без зміни локомотива.
Зі свого боку транзитна Молдова (її роль потрібно розглядати в комплексі з Румунією) також активно проводить ремонт залізничної інфраструктури і навіть спрощує процедуру самого транзиту. Роль цієї країни вкрай важлива не тільки для експорту українських вантажів у порт “Галац”, а й в український “Рені”. Це єдиний український порт, який не має прямого сполучення з мережею залізниць України. Доставлення вантажів у цей порт відбувається транзитом через територію Молдови.
Румунія продовжує розширювати свої логістичні можливості. У 2022-2023 рр. активно вели модернізацію залізничної та портової інфраструктури. На початку поточного року Євросоюз виділив румунським портам €126 млн для розширення перевалочних і складських потужностей для обробки українських вантажів.
Також активно розвивається автомобільне сполучення між країнами. Минулого року Україна і Румунія домовилися про відкриття нового автопереходу Біла Церква (Закарпатська обл.) – Сігету Мармацієй, який насамперед буде розрахований на пропуск вантажівок. Наразі на кордоні з Румунією функціонують п’ять автомобільних пунктів пропуску та один – для поромного сполучення. З них тільки два оформляють вантажні автомобілі: Порубне – Сірет і Дякове – Халмеу. Крім того, зараз на кошти Румунії та ЄС будується 450-кілометрова Autostrada Moldovei. Вона пройде від Бухареста до кордону з Україною. Ця дорога створить новий європейський транспортний коридор для України та надасть ще один шлях доступу до румунських портів.
Географічна близькість Румунії дала змогу українським металургам збільшити поставки металопродукції на румунський ринок у важкому 2022 році. З тих самих причин румунські металурги змогли збільшити свій експорт в Україну у 2023 році. За даними Держмитслужби України, у 2022 році український сталевий експорт до цієї країни зріс на 5,5% р./р. – до 297 тис. т. Однак минулого року спостерігався спад – на 17,6% р./р. – до 245 тис. т, що, ймовірно, пов’язано із загальним зниженням споживання сталі на румунському ринку.
Навіть попри власну імпортозалежність і зниження виплавки сталі Румунія змогла в умовах війни збільшити поставки металопродукції на український ринок. Порівняно з довоєнним 2021-м румунський експорт сталевої продукції у 2023 році в натуральному виразі зріс у 6,2 раза – до 55,3 тис. т, у фінансовому – в 4,9 раза, до $63,1 млн.
Український експорт ГМК до Румунії представлений багатьма видами продукції, що випускається. Наймасовішою позицією експорту є залізна руда, поставки якої з 2021 року зросли й за підсумками 2023-го становили майже 1,5 млн т на суму $154 млн. У 2021 році були невеликі поставки інших видів сировини – металобрухту (33,5 тис. т) і коксу (10,3 тис. т), але в наступні роки вони припинилися.
За низкою ключових позицій експорту металопродукції за період 2021-2023 років Україна змогла наростити поставки на румунський ринок:
Необхідно пам’ятати, що більшість цієї продукції йде транзитом, оскільки Румунія дуже великий логістичний хаб для України.
У той же час, за вказаний період значно скоротилося постачання такої металопродукції:
Зменшення поставок за окремими видами металопродукції може бути пов’язане як зі зниженням попиту в Румунії, так і зі скороченням власного виробництва в Україні та збільшеною вартістю логістики порівняно з довоєнним періодом.
Ключовими позиціями імпорту металопродукції з Румунії в Україну з початку війни стали плоский гарячекатаний прокат, прокат з покриттям і легований прокат. Поставки прокату з покриттям у 2023 році порівняно з довоєнним 2021-м зросли більш ніж у 6 разів – до 13,7 тис. т. За двома іншими видами металопродукції поставок у 2021 році практично не було, тому динаміка імпорту за підсумками 2023-го за ними зашкалює.
Хоча румунський сталевий експорт в умовах війни і зріс у кілька разів, але його обсяги залишаються невеликими навіть для масштабів українського ринку під час війни. Він становить лише 4,5% від усього українського сталевого імпорту або 1,6% від рівня металоспоживання в Україні 2023 року, що свідчить про те, що Румунія має потенціал для нарощування експорту металопродукції в Україну.
Румунія є невеликим виробником сталі зі стагнуючою в останні роки динамікою випуску. За даними WorldSteel, за минулий рік країна скоротила виплавку сталі на 40% р./р. – до 1,58 млн т, тоді як зниження у 2022-му становило 22,2% р./р. – до 2,62 млн т. Виробництво сталі в Румунії у 2023 році становило лише 1,25% (у 2022-му – 1.9%) від загальноєвропейського показника.
Специфіка румунської металургії полягає в тому, що її експорт у середньому становить понад 90% від власного обсягу виробництва. Виходить, що внутрішнє металоспоживання в країні, яке у 2021 і 2022 роках було на рівні 4,3 млн т і 3,8 млн т, практично повністю залежить від імпорту. Усі останні роки імпорт у Румунію напівфабрикатів і готового металопрокату перевищував 4 млн т на рік.
Причини стагнації румунської металургії лежать як у локальних факторах, так і в загальноєвропейських трендах. Румунська металургія не змогла відновитися після кризи 2008 року. Досягнувши максимального з кінця 90-х років обсягу виплавки сталі в 2007 році (6,3 млн т), металургійне виробництво в Румунії обвалилося в 2009-му – в 2,3 раза, до 2,8 млн т. Відтоді виплавка сталі в країні не перевищувала 4 млн т на рік, а у 2023-му впала навіть нижче рівня в 2 млн т.
У вересні-грудні минулого року румунський сталеливарний завод Liberty Galati в Галаці зупиняв на 69 діб свою єдину діючу доменну піч. Причиною цього стала відсутність достатньої кількості сировини. З цієї ж причини завод знову зупинив агрегат уже під час різдвяних канікул. У заводу в Галаці, як і в інших активів Liberty Steel в Європі, спостерігаються системні проблеми.
З іншого боку, у румунської сталевої індустрії є потенціал і її рано скидати з рахунків. Італійський виробник гарячекатаного прокату і спеціальних профілів AFV Beltrame в поточному році має намір інвестувати €20 млн у румунські заводи в Тирговишті та Келераші. У 2023 році в реконструкцію цих заводів уже було інвестовано понад €30 млн.
Крім того, незабаром на завод Liberty Galati чекає технічна модернізація – там планують встановити дві електродугові печі, дві МБЛЗ і стан гарячого прокату. Потужність заводу після модернізації становитиме 3 млн т сталі і 2,85 млн т прокату на рік.
Ключовим фактором зростання взаємної торгівлі між Румунією та Україною буде розвиток логістичної інфраструктури та зростання її пропускної потужності. Збільшення кількості автопереходів, ремонти залізничних шляхів і залізничної інфраструктури, поглиблення фарватеру в дунайських портах, взаємні інвестиції в транзитні термінали та багато інших проєктів дадуть змогу Україні та Румунії наростити товарообіг і збільшити металоспоживання. У румунської металургії є непогані можливості на ринку України, а румунська логістична інфраструктура може забезпечити хорошу підтримку експорту української продукції ГМК в інші країни.
Джерело: https://gmk.center/ua/
