Литва належить до держав, які надають Україні найбільшу допомогу відносно національного ВВП. Це – 0,7% від ВВП країни, і за цим показником Литва входить до трійки лідерів серед країн-партнерів.
Від початку повномасштабної війни Литва надала Україні військової допомоги на €454, а у 2023 році ця сума зросте ще на €40 млн. Надана допомога включає системи ППО, легке піхотне озброєння, протитанкові засоби, міномети, кулемети, боєприпаси, а також броньовані машини та гаубиці, зокрема 62 бронетранспортери М113. Також, планується закупівля нової техніки та іншого обладнання, що виробляється в Литві та якого потребують українці. У 2023 році Литва вже виділила Україні два вертольоти Мі-8 і кілька десятків зенітних установок L-70 з боєприпасами.
Нині Литва продовжує підготовку українських військовослужбовців. У тренувальних центрах країни пройшли навчання близько 500 українських військових фахівців. Литва проводить навчання українських військовослужбовців та інструкторів й цьому році. Це включає курси операторів протитанкових засобів, військових інженерів, розмінування, РХБ-захисту, підготовки фахівців із обслуговування та ремонту БТР М113, а також курси інформаційних операцій та кібернетичного захисту.
Не менш важливою, поряд із військовою та гуманітарною, є політична підтримка з боку Литви. У всіх питаннях країна завжди проявляє солідарність з Україною, виступаючи за посилення антиросійських санкцій і зняття бар’єрів, що перешкоджають постачанню зброї. Так, 31 січня президент Литви Ґітанас Наусєда закликав країни Заходу не зважати на так звані «червоні лінії» та нарешті передати Україні винищувачі та далекобійні ракети. Так само у попередні місяці Литва послідовно наполягала на постачанні ЗСУ сучасних західних танків, що зараз стало реальністю.
Окрім підтримки на державному рівні, з’явилися потужні волонтерські ініціативи у Литві, спрямовані на допомогу українцям. Громадянське суспільство Литви не відстає від своєї держави у питанні допомоги Україні. Від початку повномасштабного вторгнення росії запрацювали десятки литовських благодійних фондів, які збирають та доправляють гуманітарні вантажі в охоплену війною країну. Литовські волонтери також допомагають українській армії. Один із найвідоміших благодійних фондів – Blue/Yellow for Ukraine, який діє ще з 2014 року. У перші місяці широкомасштабної війни фонд зібрав майже €30 мільйонів для потреб ЗСУ. Волонтери закупили та передали сотні автівок, безпілотники, антидронові гармати, екіпірування, прилади нічного бачення, приціли, – усе, що рятує життя українських захисників.
Ще один благодійний фонд із Литви – Saulės smiltys. Волонтери фонду приїжджають у найгарячіші точки, передають допомогу для військових підрозділів, що перебувають на передовій, а також для жителів прифронтових населених пунктів. Окремо фонд опікується біженцями зі знищеного росіянами Маріуполя.
До річниці повномасштабної агресії росії литовські волонтери провели поки найбільш амбіційну кампанію зі збору коштів для України. Вона стартувала 30 січня та завершилась 24 лютого 2023 року. Метою було зібрати кошти на сучасні ізраїльські радари для спостереження за повітряним простором, за допомогою яких українські Повітряні сили зможуть відстежувати будь-які ворожі об’єкти та ефективно їх збивати. Збір під назвою RADAROM! («Давай радарити!») організували одразу три благодійні фонди – Blue/Yellow, 1K Fondas та Stiprūs Kartu, а також телеканал Laisvės TV і суспільний мовник LRT. У підсумку було зібрано неймовірні €14 млн.
Також, Литві звичайні мирні жителі зібрали понад €670 тисяч на три морські безпілотники для «флоту дронів», створення якого анонсував президент Володимир Зеленський.
Дніпропетровська область та Литва є давніми партнерами у різних сферах. Почесне консульство Литовської Республіки у Дніпрі активно сприяло збереженню товарообігу між Україною та Литвою в умовах війни, забезпечуючи безперебійні поставки товарів першої необхідності, пального тощо. Консульство також сприяло передачі медзакладам Дніпропетровщини обладнання та медикаментів, які були вкрай необхідні на початку повномасштабного вторгнення.
В період з 24 лютого, діяльність Почесного консульства у м. Дніпро більшою мірою була орієнтована на підтримку гуманітарної сфери. Завдяки співпраці з міністерством охорони здоров’я та міністерством національної оборони Литовської Республіки, бізнесменами та волонтерами Литовської Республіки, керівництвом литовсько-німецького фонду «Riesenkampff Stiftung» та багатьма іншими партнерами, в Дніпропетровську область було доставлено тонни гуманітарної допомоги.
Така неймовірна солідарність свідчить, що Вільнюс і Київ сьогодні в одному окопі. Адже литовці як ніхто розуміють: Перемога України – це запорука спокою для всієї Європи. І Перемога неможлива без підтримки вірних друзів.
Розвиток взаємовигідної торговельно-економічної співпраці також залишається важливим пріоритетом двох країн.
Аналіз експортних та імпортних операцій Дніпропетровського регіону з Литвою демонструє високий рівень партнерських відносин, адже зазначена держава є важливим торговельним партнером області.
За результатами 2022 року, обсяг експорту товарів з Дніпропетровської області зменшився на 16%, що склало $60,9 млн. Серед товарів, які користуються найбільшим попитом у литовських споживачів є чорні метали та вироби, пластмаси та полімерні матеріали, деревина та вироби з неї тощо.
Експортні операції здійснювали 144 підприємства з Дніпропетровської області. Основні компанії експортери – це підприємства металургійного комплексу, АПК та переробної промисловості.
ТОП-5 підприємств експортерів (ранжирування за обсягом експортної продукції):
Імпорт товарів з Литви у Дніпропетровську область складав $50,6 млн та зменшився у порівнянні з 2021 роком на 10%. Дніпропетровщина традиційно купувала: палива мінеральні, пластмаси та полімери, харчові продукти, папір та картон, інше.
Імпортні операції здійснювали 113 підприємств імпортерів.
ТОП-5 підприємств імпортерів (ранжирування за обсягом імпортної продукції):
Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами
Імпортні операції переважно здійснювали переробні, харчові та торговельні підприємства.
Джерело: інформацію для підготовки статті взято з відкритих онлайн джерел
