Міжнародний валютний фонд (МВФ), який є одним із ключових кредиторів України, проаналізував взаємозв’язок і потенційні наслідки для енергетичної безпеки «зеленого переходу», в основі якого – скорочення споживання викопного палива та збільшення відновлюваних джерел енергії в економіці.
Mind вивчив нове дослідження МВФ, яке, серед іншого, проливає світло на ризики та переваги «зеленого» відновлення України, а також пояснює, як ВДЕ здатні підтримати економічну безпеку й конкурентоспроможність країни.
Хто та що досліджували? Автори дослідження (економісти Джейден Кім, Огастес Пантон і Грегор Шверхофф) відштовхуються від того, що поточна енергетична криза винесла на перший план питання про те, як країнам забезпечити короткострокову енергобезпеку, залишаючись при цьому вірними прихильниками ВДЕ й декарбонізації енергосистеми.
Відповідь науковці знайшли, досліджуючи чинники, на яких історично базувалися енергетична безпека та стабільна система енергопостачання доби розквіту індустрії викопного палива.
Як проводилося дослідження? В історичній ретроспективі економісти поділили ризики енергетичної безпеки на два основні чинники: ефект диверсифікації, що показує, як зміна концентрації джерел імпорту енергії впливає на енергетичну безпеку, та ефект ризику, що кількісно визначає вплив політичних ризиків на енергетичну безпеку.
На основі цього аналізу було визначено внесок кожного з двох ефектів в енергетичну безпеку як на глобальному, так і на національному рівні. Також було проведено всебічний аналіз енергетичної безпеки в умовах «зеленого переходу».
Яких висновків дійшли економісти МВФ? З аналізу можна виокремити три основні результати.
По-перше, виявлено, що диверсифікація торговельних партнерів або її відсутність була основним чинником, що підтримував глобальну енергетичну безпеку протягом останнього десятиліття, хоча й різною мірою для окремих видів викопного палива. Це особливо стосувалося вугілля та нафти, постачання яких були здебільшого зосереджені серед кількох великих виробників.
Політичні ризики, що зростають, і скорочення диверсифікації сприяли відносно помірному погіршенню безпеки постачання природного газу. За всіма видами палива концентрація торгівлі енергоносіями між геополітичними союзниками хоча послабить диверсифікацію, проте посилить енергетичну безпеку, вважають автори.
По-друге, перехід до «зеленої» економіки, як очікується, позитивно вплине на енергетичну безпеку завдяки зниженню залежності від викопного палива.
З одного боку, політика декарбонізації і пом’якшення наслідків зміни клімату призведе до скорочення попиту на вугілля, нафту та природний газ, змушуючи виробників дорогого викопного палива піти з ринку. Це послабить енергетичну безпеку. Але, з іншого боку, збільшення проникнення ВДЕ зменшить залежність країн від імпорту енергії і підвищить енергетичну безпеку.
Відновлювана енергія не потребує постійного придбання на зовнішніх ринках або видобутку палива. У цьому її відмінність від генерації енергії на основі викопного палива. Це означає, що нинішні імпортери вуглеводнів зможуть поступово скорочувати частку своїх закупівель. Цей процес стане результатом як розширення використання ВДЕ у виробництві електроенергії, так й електрифікації економіки (тобто розширення використання електроенергії в різних галузях). Очікується, що останній канал домінуватиме.
І по-третє, «зелений перехід» створює нові проблеми для енергобезпеки, які потребуватимуть інвестицій в інфраструктуру, сумісну з епохою ВДЕ й електричної мобільності. У міру того як країни розширюватимуть свої потужності з виробництва відновлюваної енергії, виникнуть нові ризики для енергобезпеки включно з потенційною залежністю від імпорту рідкоземельних та інших металів для переходу.
Отже, зміцнення енергетичної безпеки в епоху ВДЕ потребуватиме стратегічної підтримки виробничих потужностей у різних країнах для сприяння диверсифікації імпорту.
Крім того, мінливість ВДЕ, таких, як сонячна й вітряна енергія, створює проблему для безперебійного енергопостачання. Існує широкий спектр кроків для її розв’язання, включно з розвитком систем накопичення та зберігання енергії і розширення потужностей енергосистеми. Вони також вимагають інвестицій в інфраструктуру.
Що дорожче, а що вигідніше? З огляду на те, що більш високі початкові інвестиції на відновлювану енергію компенсуються низькими експлуатаційними витратами, енергетичні системи на основі ВДЕ та допоміжною інфраструктурою, за оцінками МВФ, матимуть таку саму вартість, як і енергетичні системи, побудовані на викопному паливі. Проте «зелена» генерація має суттєву перевагу: її поширення сприятиме сталому розвитку, скороченню викидів вуглецю та врегулюванню кліматичної кризи.
Які країни від цього виграють? На геополітичному рівні перехідний період декарбонізації, коли співіснуватимуть і трансформуватимуться вуглецеві та низьковуглецеві енергосистеми, може призвести до суттєвої дестабілізації світової торговельної і фінансової систем.
Бенефіціарами цього стануть Китай, Індія та Японія. Водночас «зелений перехід» здатен сповільнить економіки росії, США та Саудівської Аравії.
Це пов’язано зі зниженням глобального попиту на викопні види палива й перетіканням інвестицій у країни – експортери «чистої» енергії. Одною з таких успішних країн прагне стати й Україна, зробивши ставку на ВДЕ в повоєнній відбудові.
Джерело: https://mind.ua/
