Гірничо-металургійний комплекс традиційно є основою, як економіки Дніпропетровської області, так і економіки України, забезпечуючи значну частину експортних надходжень та робочих місць. У 2025 році ГМК становив приблизно 5,5% ВВП України, експорт продукції досяг $6,2 млрд, що становить 15,2% від загального обсягу експорту товарів України. В Дніпропетровському регіоні зосереджено 60% реалізованої продукції ГМК та 45% занятого населення галузі.

ГМК продовжує працювати в умовах підвищених ризиків воєнного часу, включаючи пошкодження інфраструктури, дефіцит та високу вартість енергії (через використання імпортованої енергії), обмеження робочої сили та логістичні збої. Складні ринкові умови, високі тарифи на електроенергію та логістичні обмеження призвели до тимчасового призупинення діяльності Інгулецького ГЗК (у тривалому простої з літа 2024 року) та Криворізького залізорудного комбінату (майже повністю зупинений через борги за електроенергію, відсутність броні для працівників). Зазначені умови формують постійний тиск на ГМК, незважаючи на значну ресурсну базу залізної руди Криворізького басейну та стратегічне важливе значення для України та європейських ланцюгів поставок сталі.

Незважаючи на значні труднощі останніх років, ГМК демонструє ознаки стійкості до поточних реалій. Україна та Дніпропетровська область зокрема зберігає значні довгострокові конкурентні переваги, включаючи оціночні запаси залізної руди в 6,5 млрд тонн, сформовану гірничодобувну та металургійну інфраструктуру, кваліфіковану промислову робочу силу, та стратегічну близькість до ринків ЄС.

На URC 2026 було представлено два проєкти в сфері видобутку:

– проєкт «BLACK IRON», який передбачає розробку Шиманівського залізорудного родовища та будівництво збагачувальної фабрики;

– велика приватизація: «Демуринський ГЗК» – провідне підприємство  України з розробки Вовчанського родовища титану та циркону в Дніпропетровській області.

Поточна інвестиційна діяльність ГМК залишається зосередженою переважно на забезпеченні безперервності діяльності, вибірковій модернізації, зниженні питомих енерговитрат та проектах розширення. Незважаючи на умови воєнного часу, компанії ГМК інвестували приблизно $705 млн, та сплатили приблизно $870 млн податків у 2025 році.

Зокрема,  Дніпровський металургійний завод (ДМЗ), крім розширення сортаменту прокату, формує машинобудівний напрям з виготовлення вузлів для гірничодобувних підприємств. Комбінат «Камет-сталь» завершив  реконструкцію машини безперервного лиття сталі.

Крім зазначених викликів для ГМК, додаються екологічні вимоги – механізм коригування вуглецевих викидів ЄС (CBAM) став найважливішим регуляторним викликом для експорту сталі до ЄС.  Для України CBAM має особливо важливе значення, враховуючи високу залежність ГМК від ринку ЄС. У 2025 році на ЄС припадало 79% експорту сталі, включаючи 93% довгого прокату та 86% плоского прокату.

Інвестиції пов’язані з переходом до виробництва низьковуглецевої сталі та інтеграцією в європейські зелені промислові ланцюги доданої вартості ставатимуть конкурентною перевагою вітчизняного ГМК. Передусім це технології безкоксової металургії, які передбачають:

• відновлювальні джерела енергії;
• виплавку сталі в електродугових печах;
• виробництво залізорудної сировина преміум-класу, призначеної для технологій прямого відновлення заліза – окатиші марки DR.

Підтвердженням зазначеному є інвестиційний проєки, які були презентовані підприємствами ГМК під час URC 2026:

–   будівництво вітрової електростанції потужністю 245МВт, ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

–   будівництво сонячної електростанції потужністю 28МВт, ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

–   виробництво «зеленої» сталі на базі електродугової печі, ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

– виробництво плоского «зеленого» прокату,  ТОВ «Інтерпайп Україна»;

–  лінія безперервного лиття заготовок на базі нової електродугової печі, ПРАТ «Камет-Сталь»;

– виробництво окатишів DR-класу, ТОВ «Метінвест Холдинг»;

– будівництво гібридних енергосистем потужністю 75 МВт та 60 МВт, ТОВ «Метінвест Холдинг»;

– сонячна електростанція потужністю 36 МВт, ПАТ «Дніпровський металургійний завод».

Для залучення мільярдних інвестицій у «зелену» модернізацію ГМК в построєних умовах, державна політика має трансформуватися із фіскальної (податкової) у стимулюючу та захисну:

• фінансові стимули та цільове використання екоподатку на впровадження «зелених» технологій;
• звільнення підприємств від податків та ввізного мита на обладнання для екологічної модернізації (ЕДП, DR-лінії);
• державні гарантії для отримання пільгових довгострокових кредитів через міжнародні фінансові інституції (EBRD, EIB, IFC);
• держава має добитися від ЄС особливого статусу або відтермінування фінансових санкцій CBAM для України на період війни та перші роки відбудов;
• включення українського ГМК до європейських грантових програм та фондів (наприклад, EU Innovation Fund чи інструментів Ukraine Facility), які фінансують декарбонізацію промисловості.